Робота найбільших російських портів у Чорному та Азовському морях опинилася під загрозою тривалого простою через атаки безпілотників і безекіпажних катерів. У вересні обсяги перевалки вантажів на терміналах Азово-Чорноморського басейну, за оцінками учасників ринку, скоротилися на 95-100%. Сукупні щомісячні втрати бізнесу та бюджетів різних рівнів оцінюють у понад 200 млрд рублів.
Про це повідомляють російські медіа із посиланням на документи російських урядових структур, представників портової галузі та компанію "ОТЕКО", яка управляє терміналами в Тамані. За словами джерела видання в портовій галузі, після атак безпілотників на об'єкти Азовського, а згодом і Чорного моря перевалка вантажів практично зупинилася. Основні вантажопотоки почали перенаправляти до портів північного заходу Росії або через сухопутні прикордонні переходи.
Проблеми торкнулися найбільших портів півдня РФ, зокрема Новоросійська, Тамані та Туапсе. За інформацією ЗМІ, портові оператори скорочують персонал, переводять працівників на неповний робочий тиждень або відправляють у неоплачувані відпустки. Першими значних втрат зазнали зернові термінали.
Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв у зверненні до російського уряду повідомив, що роботу ключових зернових комплексів Азово-Чорноморського басейну фактично призупинено. У липні-серпні 2026 року через морські порти Краснодарського краю перевалили 3,8 млн тонн сільськогосподарських вантажів. За аналогічний період минулого року показник становив 7,9 млн тонн.
Таким чином, обсяги скоротилися більш ніж удвічі. У компанії "ОТЕКО" сукупні втрати бюджетів та бізнесу від порушення роботи транспортної системи півдня Росії оцінили у понад 200 млрд рублів щомісяця. У компанії зазначили, що наслідки відчувають не лише морські порти, а й виробники продукції, транспортні підприємства та малий бізнес, залежний від вантажоперевезень.
Водночас ця сума є експертною оцінкою російських учасників ринку, а не офіційно підтвердженим розміром прямих збитків портів. Вона охоплює ширші економічні наслідки простою інфраструктури. Російські портові оператори просять державної допомогиНа тлі скорочення вантажообігу російські регіональні чиновники та представники портової галузі звернулися до уряду з проханням запровадити фінансову підтримку.
Серед запропонованих заходів – компенсація витрат на зарплати працівників, утримання терміналів, обслуговування обладнання, електроенергію та інші обов'язкові платежі. Крім того, бізнес просить відтермінувати орендні платежі за державну інфраструктуру, надати пільгові кредити та поліпшити умови страхування воєнних ризиків. За оцінками співрозмовників видання, у портовій галузі Азово-Чорноморського басейну працюють близько 20-25 тисяч осіб.
Лише часткова компенсація зарплат для збереження робочих місць може потребувати від 550 млн до 670 млн рублів щомісяця. Окремою проблемою стало страхування портового майна. За інформацією учасників ринку, в окремих випадках страхові платежі зросли у 25 разів, тоді як ліміти відшкодування залишаються значно нижчими за вартість дорогого обладнання.
Російський уряд уже доручив профільним міністерствам розглянути запропоновані заходи підтримки. Однак остаточного рішення щодо масштабного фінансування портової галузі поки не оголошено. Росія має альтернативні порти, але вони не компенсують втратиНа відміну від України, Росія має можливість перенаправляти експортні вантажі через порти інших морських басейнів – насамперед Балтійського моря, а також Далекого Сходу та Каспію.
Зокрема, для перевезення зерна використовуються балтійські порти Усть-Луга й Висоцьк. Проте їхня пропускна спроможність, транспортні витрати та географічне розташування не дозволяють швидко замінити чорноморські маршрути. Як раніше повідомляв "Курс України", у сезоні 2025/2026 через порти Чорного та Азовського морів Росія експортувала близько 90% зернових вантажів, відправлених морем.
Тому перенесення експорту до інших регіонів пов'язане зі значними логістичними труднощами. Водночас наявність альтернативних портових потужностей дозволяє Росії зберігати хоча б частину морського експорту за межами небезпечного Азово-Чорноморського басейну. Українські порти зазнають російських атак без можливості переорієнтації на інші моряУкраїна також зазнає значних втрат через удари по морській інфраструктурі, однак її можливості перенаправлення вантажів ще більш обмежені.
Росія систематично атакує українські порти Чорного моря, намагається зірвати роботу морського коридору та завдає ударів по портовій інфраструктурі Дунаю. Під загрозою перебувають не лише причали й термінали, а й цивільні торговельні судна, склади, транспортні підходи та маршрути заходу до портів. За даними Міністерства розвитку громад та територій України, станом на 14 вересня від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили або частково знищили 1173 об'єкти української портової інфраструктури та 274 цивільні судна.
Міністерство також повідомляло, що після 22 липня 2026 року обсяги вантажопереробки в портах Великої Одеси скоротилися більш ніж у 15 разів. Це безпосередньо позначилося на українському експорті та роботі підприємств, залежних від морської логістики. Альтернативами для України залишаються дунайські порти Ізмаїл, Рені й Усть-Дунайськ, а також автомобільні та залізничні маршрути через Європейський Союз.
Проте дунайська інфраструктура також перебуває під російськими ударами, а сухопутні перевезення не можуть повноцінно замінити потужності великих морських портів. На відміну від Росії, Україна не має власних морських портів у Балтійському морі чи на Далекому Сході, куди можна було б безпосередньо переорієнтувати експорт. Використання іноземних портів через сухопутні коридори потребує додаткових перевезень, перевантаження продукції та збільшує логістичні витрати.
Отже, хоча обидві країни зазнають серйозних економічних наслідків порушення чорноморського судноплавства, їхні можливості компенсувати втрату портових потужностей відрізняються. Водночас пряме порівняння грошових збитків наразі неможливе: російська оцінка у 200 млрд рублів стосується щомісячних втрат бізнесу та бюджетів за методикою учасників ринку, тоді як наведені українські дані характеризують пошкодження інфраструктури та падіння вантажообігу за інші періоди. За матеріалами: російські медіа, Міністерства розвитку громад та територій України, 14.09.2026, Міністерства розвитку громад та територій України – щодо ситуації на Дунаї