Тиск на французький держборг посилився. 2 жовтня різниця між дохідністю 10-річних облігацій Франції та Німеччини на піку досягла приблизно 150 базисних пунктів, або 1,5 відсоткового пункту. Це максимальний рівень з часів боргової кризи єврозони у 2012 році. До кінця торгів розрив дещо скоротився — приблизно до 140 базисних пунктів, а дохідність 10-річних французьких паперів опустилася приблизно до 4,86%.
Але сам стрибок став помітним сигналом: інвестори вимагають все більшу премію за те, щоб кредитувати Францію замість Німеччини. Проблема виходить далеко за межі ринку облігацій. Що дорожче державі доводиться позичати гроші, то швидше зростають витрати бюджету на відсотки і то менше простору залишається для інших витрат.
Що означає розрив у 150 базисних пунктівДля порівняння вартості державних боргів інвестори часто дивляться на так званий спред — різницю між дохідністю облігацій двох країн з однаковим терміном погашення. У єврозоні орієнтиром зазвичай слугують німецькі державні облігації, або Bunds, оскільки Німеччина сприймається ринком як один із найнадійніших позичальників регіону. Якщо 10-річна облігація Німеччини дає, наприклад, близько 3,4%, а французька — близько 4,9%, різниця становить приблизно 1,5 відсоткового пункту, або 150 базисних пунктів.
Для Франції це означає, що інвестори вимагають значно більшу дохідність за володіння її державним боргом. До того ж нинішній стрибок відбувся одразу з двох сторін: французькі облігації дешевшали на тлі побоювань щодо державних фінансів, тоді як німецькі папери користувалися підвищеним попитом як захисний актив. Чому ринок знову турбується про ФранціюГоловне питання — поєднання великого державного боргу, високого бюджетного дефіциту та швидко зростаючої вартості його обслуговування.
На кінець другого кварталу 2026 року державний борг Франції сягнув приблизно €3,6 трлн, або 119% ВВП. Уряд очікує, що у 2027 році відношення боргу до економіки продовжить збільшуватися і наблизиться до 122% ВВП. Водночас дефіцит бюджету у 2026 році оцінюється приблизно в 5,4% ВВП.
Проєкт бюджету на наступний рік передбачає його скорочення до 5%. Це все ще значно вище за встановлений у Євросоюзі орієнтир у 3% ВВП. Для інвесторів важливі не лише самі цифри, а й питання, наскільки швидко Франція зможе змінити траєкторію державних фінансів.
У бюджеті на 2027 рік закладено €43 млрд нових заходів1 жовтня французький уряд представив проєкт бюджету на 2027 рік, який передбачає €43 млрд нових заходів з поліпшення стану державних фінансів. Разом із рішеннями, ухваленими раніше і які продовжують впливати на бюджет наступного року, загальний обсяг заявленого урядом фіскального зусилля становить близько €54 млрд. Ці дві цифри важливо не плутати. €43 млрд — нові заходи проєкту бюджету, а €54 млрд — загальна оцінка з урахуванням приблизно €11 млрд раніше ухвалених рішень.
Називати всі €43 млрд просто «скороченням витрат» теж не зовсім точно. План поєднує обмеження державних витрат і заходи, що збільшують бюджетні доходи. Уряд має намір заморозити в номінальному вираженні витрати більшості міністерств за винятком окремих пріоритетних напрямів і обмежити зростання низки інших статей.
За розрахунками уряду, без коригувальних заходів бюджетний дефіцит у 2027 році, навпаки, міг би збільшитися приблизно ще на один відсотковий пункт ВВП. Відсотки за боргом починають з'їдати все більше бюджетуВисокі ринкові ставки небезпечні для Франції не тому, що весь наявний борг раптово стає дорожчим. Більша частина державних облігацій була випущена раніше під фіксований відсоток.
Але в міру погашення старих паперів їх доводиться замінювати новими — вже за нинішніми, вищими ставками. Водночас Франції необхідно позичати гроші для фінансування поточного дефіциту. У 2027 році державне боргове агентство Agence France Trésor планує випустити рекордні €340 млрд середньо- та довгострокових облігацій з урахуванням зворотного викупу старих паперів.
Це приблизно на 10% більше програми 2026 року. На цьому тлі швидко збільшується і відсоткове навантаження. За бюджетними оцінками, витрати на обслуговування державного боргу можуть зрости приблизно з €79 млрд у 2026 році до €91 млрд у 2027-му.
Сам уряд зазначає, що збільшення відсоткових витрат наступного року приблизно на €12 млрд можна порівняти з річним бюджетом Міністерства юстиції. Чому зростання дохідності може запустити неприємний ланцюжокДля держави висока дохідність облігацій поступово означає дорожчий новий борг. Що більше грошей доводиться спрямовувати на відсотки, то складніше одночасно фінансувати соціальні програми, освіту, інфраструктуру, оборону та інші статті бюджету — або доводиться підвищувати доходи чи продовжувати позичати.
Це створює чутливий для ринку механізм: великий борг збільшує відсоткові витрати, а побоювання щодо майбутніх витрат змушують інвесторів вимагати ще більшу дохідність. Саме тому інвестори зараз уважно стежать не лише за розміром французького боргу, а й за тим, наскільки переконливою виявиться бюджетна траєкторія на найближчі роки. При цьому те, що відбувається, поки не означає, що Франція зіткнулася з проблемою доступу до ринку або не може обслуговувати свої зобов'язання.
Країна продовжує розміщувати борг, а її облігації залишаються одним із найбільших і найліквідніших державних ринків Європи. Сигнал ринку полягає в іншому: ціна цього фінансування помітно зросла. Чому порівняння з Німеччиною має таке значенняНинішні 150 базисних пунктів привертають увагу саме тому, що такого розриву з Німеччиною ринок не бачив з часів кризи державного боргу єврозони у 2012 році.
Тоді різке зростання спредів між країнами показувало, наскільки по-різному інвестори оцінювали ризик окремих держав усередині однієї валютної зони. Сьогодні причини та масштаб ситуації відрізняються від подій початку 2010-х. Зростання дохідностей відбувається не лише у Франції: світовий ринок облігацій перебуває під тиском через інфляцію, дорогі енергоносії та очікування щодо відсоткових ставок.
Однак французькі папери останніми тижнями зазнають додаткового тиску, пов'язаного саме зі станом бюджету та перспективою подальшого збільшення боргу. Водночас інвестори активніше купують німецькі облігації, що знижує їх дохідність і ще більше розширює розрив між двома країнами. Що буде головним показником даліДля ринку тепер важливі одразу кілька цифр: чи зможе Франція наблизити дефіцит до запланованих 5% ВВП, чи вдасться реалізувати бюджетні заходи і наскільки швидко зростатиме вартість обслуговування боргу.
Не менш важлива поведінка самого спреду. Якщо розрив з Німеччиною почне стійко скорочуватися, це означатиме зниження премії за французький ризик. Якщо ж він залишиться біля нинішніх максимумів або продовжить розширюватися, нові запозичення поступово ставатимуть для держави ще дорожчими.
Тому позначка в 150 базисних пунктів важлива не сама по собі. Вона показує, наскільки сильно змінилося ставлення ринку до французького боргу: одну з найбільших економік єврозони інвестори тепер готові кредитувати тільки з помітно більшою премією, ніж Німеччину. За матеріалами: Уряд Франції, Financial Times, Bloomberg, Agence France Trésor.