Скандал навколо естонських закупівель боєприпасів для України виявився ширшим за один проблемний контракт на €70 млн, після якого міністр оборони Ханно Певкур оголосив про відставку.4 вересня Державний центр оборонних інвестицій Естонії (RKIK) розкрив нові дані: з 27 контрактів на закупівлю зброї та боєприпасів для України сім уже розірвані. Їх сукупна вартість становить близько €71,6 млн. За п'ятьма контрактами держава вже намагається повернути гроші через суд чи міжнародний арбітраж.
Ще за двома матеріали для судових розглядів зараз готуються. Загалом Естонія уклала контрактів приблизно на €350 млнГолова RKIK Ельмар Вахер повідомив, що центр уклав загалом 27 контрактів, призначених для постачання озброєння та боєприпасів Україні. Їх загальна вартість становить приблизно €350 млн.
Більшість угод, таким чином, виконуються, однак сім довелося розірвати через проблеми з постачанням або якістю продукції. Чотири проблемні контракти з одним постачальником уже передані до міжнародного арбітражу. Ще один спільний контракт з двома компаніями розглядається в Хар'юському повітовому суді.
Загальна вартість цих п'яти угод становить €59,8 млн. Крім того, RKIK припинив ще два контракти загальною вартістю €11,8 млн. За ними центр також готується звернутися до суду.
Чому Естонія розривала контрактиЗа словами Вахера, однією з причин стали зірвані терміни. Закупівлі фінансувалися в тому числі за рахунок європейських коштів, а використання такого фінансування пов'язане з чіткими дедлайнами. Якщо товар не надходив вчасно, продовжувати контракт нескінченно Естонія не могла.
Але головним питанням стала якість. Фахівці оглядали продукцію, яку постачальники збиралися передати Україні, і в ряді випадків дійшли висновку, що вона не відповідає тому, що необхідно українській армії. У випадку артилерійських боєприпасів проблема особливо чутлива: неякісний снаряд може не лише не виконати завдання, а й становити небезпеку при використанні.
З чого почався скандал з €70 млнЦього тижня естонські ЗМІ розкрили один із найбільш проблемних епізодів закупівель. У 2024 році RKIK уклав кілька угод щодо артилерійських боєприпасів для України з зареєстрованою в Італії компанією Datasel S. R.
L., пов'язаною з індійською Neco Defence Munitions. До укладання угод компанії, за даними естонських ЗМІ, не мали підтвердженої історії постачань артилерійських снарядів. Перший контракт був підписаний у серпні 2024 року.
Естонія перерахувала €15 млн авансу. Потім послідували нові угоди та додаткові авансові платежі. Загальна сума перерахованих у рамках проблемних закупівель коштів наблизилася до €70 млн.
При цьому важливе уточнення, яке з'явилося після перших публікацій: не йдеться про те, що постачальник взагалі нічого не виробив. Частина боєприпасів існує, але Україні їх не передалиКолишній міністр оборони Ханно Певкур заявив, що частина замовленої продукції дійсно була вироблена і доставлена на склад в одній з європейських країн. Однак перевірка показала, що постачання було неповним і недостатньої якості.
За словами Певкура, між Естонією та Україною існувала домовленість: боєприпаси не будуть відправлені українській армії, поки естонські фахівці не перевірять їх і не переконаються в їх працездатності. Саме тому формулювання про «повністю зниклі €70 млн» було б неточним. Зараз триває контрактний спір: Естонія вважає зобов'язання постачальника невиконаними і намагається повернути кошти.
Євросоюз з'ясовує, чи доведеться Естонії повертати грошіДодатковий фінансовий ризик пов'язаний з походженням коштів. Частина закупівель оплачувалася через Європейський фонд миру — механізм ЄС, який використовується в тому числі для фінансування військової допомоги Україні. Європейська комісія вже повідомила, що перебуває в контакті з владою Естонії та вивчає ситуацію.
Поки не встановлено, чи доведеться Таллінну повертати європейські кошти через невдалі закупівлі. В ЄС діють механізми повернення грошей у випадках, коли фінансування було використане не відповідно до встановлених вимог. Тому в найгіршому для Естонії сценарії комерційний спір з постачальниками здатний перетворитися вже на витрати державного бюджету.
Аудит показав, що проблема ширша за одного постачальникаІсторія з боєприпасами стала особливо серйозною після перевірки Державного контролю Естонії. Аудитори виявили системні недоліки в управлінні оборонними закупівлями: проблеми з контролем контрактів, перевіркою поставленої продукції, обліком майна та відстеженням виконання зобов'язань. Державний контроль попередив, що такі недоліки підвищують ризик неправильного або неефективного використання державних коштів.
Особливо чутливим цей висновок стає зараз, коли оборонні витрати Естонії швидко зростають. На закупівлю боєприпасів лише у 2025–2029 роках країна планує направити близько €3,4 млрд. Чому пішов міністр оборониПісля публікації результатів аудиту та інформації про проблемні закупівлі міністр оборони Ханно Певкур оголосив 2 вересня, що залишить посаду.
При цьому він не визнав особистої відповідальності за вибір конкретних компаній або умови договорів. Певкур пояснив рішення політичною відповідальністю за весь оборонний сектор. За його словами, міністр не веде переговори за окремими контрактами і не контролює кожне постачання боєприпасів, однак голова відомства має відповідати за роботу структур у своїй сфері.
Певкур очолював Міністерство оборони з 2022 року. Прокуратура розпочала розслідуванняНа тлі висновків Державного контролю прокуратура Естонії також розпочала кримінальне провадження за обставинами, пов'язаними з фінансовим управлінням у структурах Міністерства оборони. На даному етапі звинувачення конкретним особам не пред'явлені.
Слідству належить встановити, чи були виявлені порушення результатом поганого управління та недостатнього контролю, чи існують підстави говорити про кримінальні злочини. Тепер Естонія намагається повернути грошіRKIK розраховує, що перші великі судові розгляди за розірваними контрактами можуть розпочатися наприкінці 2026-го або на початку 2027 року. За словами нинішнього керівника центру, після закінчення термінів постачання і невдалих переговорів іншого варіанту, крім вимоги повернути гроші через суд, у держави практично не залишилося.
Новий масштаб проблеми робить нинішній скандал уже не історією одного невдалого замовлення на €70 млн. Естонія розірвала сім контрактів на €71,6 млн, за більшістю з них починає судову боротьбу, а аудит поставив питання про те, наскільки надійно країна взагалі контролює швидко зростаючі оборонні витрати.