Підтримувати Україну Заходу стає дорожче не лише через вартість зброї. Різко зросла ціна грошей для самих США та найбільших країн Європи: дохідності довгострокових державних облігацій піднялися до максимумів за десятиліття. Що більше держави витрачають на обслуговування власного боргу, то жорсткішою стає боротьба за кожен новий мільярд зовнішньої допомоги.
Дохідність 30-річних облігацій США 18 серпня підіймалася до 5,33% — максимуму з 2007 року. У Німеччині аналогічний показник досяг 3,78%, максимуму з часів боргової кризи єврозони у 2011 році, у Франції — 4,9%, максимуму з 2008 року. Серед причин Financial Times називає високу інфляцію, величезні бюджетні дефіцити та дорогу нафту.
Україна вже залежить від грошей, які Європа сама позичаєДля Києва ця історія має пряме значення. Величезні обсяги європейської допомоги фінансуються не з вільних грошей, що лежать на рахунках ЄС, а через запозичення. Наприклад, затверджений Євросоюзом пакет підтримки України на 2026–2027 роки становить €90 млрд і фінансується за рахунок випуску загальноєвропейського боргу на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.
Близько €60 млрд призначені для військової підтримки, ще €30 млрд — для бюджету та економіки України. На 2026 рік доступно до €45 млрд. Уже затверджені €90 млрд нинішній розпродаж облігацій сам собою не скасовує.
Проблема починається далі. Якщо дорогі запозичення стають новою нормою, наступні великі програми доводиться ухвалювати в умовах, коли обслуговування власного боргу вже з'їдає дедалі більшу частину бюджетів європейських країн. Одночасно їм доводиться фінансувати власне переозброєння, компенсувати наслідки енергетичної кризи та боротися з інфляцією.
На цьому тлі новий пакет на десятки мільярдів євро Україні перетворюється не лише на питання зовнішньої політики, а й на дедалі важчий внутрішньополітичний вибір. У США цей вибір уже ще жорсткішийАмериканський борг наблизився до $40 трлн, а на нещодавньому розміщенні 30-річних облігацій Вашингтону довелося запропонувати інвесторам дохідність 5,22% — найвищу для такого аукціону з 2001 року. Що довше ставки залишаються високими, то більше федеральний бюджет має спрямовувати кредиторам замість інших витрат.
Це створює додатковий аргумент для американських політиків, які й без того вимагають переносити основну вартість підтримки України на Європу. Ще під час підготовки оборонного бюджету США на 2026 рік Пентагон скорочував програму Ukraine Security Assistance Initiative, пояснюючи перегляд частини закордонної допомоги необхідністю перерозподілу витрат і більшого навантаження на союзників. Економічна ціна війни підвищує тиск на КиївПрямих свідчень того, що нинішній стрибок дохідностей уже змушує США або Європу змінювати умови можливого миру з Росією, немає.
Але фінансова логіка працює в цей бік: що дорожчою тривала війна стає для західних бюджетів і виборців, то сильніші позиції політиків, які пропонують скоротити витрати та домогтися припинення бойових дій швидше — навіть якщо умови такої угоди не повністю влаштовують Київ. Причому вплив економічних інтересів на воєнні рішення України вже проявляється. Financial Times повідомляла, що віце-президент США Джей Ді Венс просив Київ припинити удари по танкерах, що використовують російський чорноморський порт, пов'язаний з Каспійським трубопровідним консорціумом.
Вашингтон побоювався додаткових проблем на світовому нафтовому ринку на тлі кризи навколо Ормуза. Це показовий епізод: коли дії України починають підвищувати економічні витрати для самих західних країн, геополітична підтримка стикається з цілком конкретною ціною бензину, інфляцією та процентними ставками. Дорога нафта одночасно допомагає російському бюджетуДля України ситуація особливо неприємна через те, що один із факторів нинішньої боргової кризи — висока ціна нафти — діє на користь Москви.
За розрахунками Reuters, нафтогазові доходи російського бюджету в липні могли зрости приблизно на 60% порівняно з тим самим місяцем минулого року, зокрема завдяки підвищенню світових цін на нафту. Нафта і газ забезпечують близько п'ятої частини доходів російського бюджету та залишаються одним з основних джерел фінансування війни. При цьому за підсумками перших семи місяців року нафтогазові надходження все ще залишалися нижчими за торішні, тому говорити про повне відновлення російських фінансів поки що не можна.
Виникає несприятлива для України комбінація. Нафтова криза збільшує інфляцію та вартість державних запозичень у США і Європі, роблячи нові програми допомоги політично та фінансово важчими. Водночас вища ціна нафти може збільшувати надходження до російського бюджету.
Якщо високі ставки та дорога енергія збережуться надовго, головний ризик для Києва полягатиме не в тому, що вже узгоджена допомога зникне завтра. Набагато важливіший наступний раунд рішень: наскільки охоче США і Європа братимуть на себе нові десятки мільярдів витрат і чи не спробують натомість сильніше тиснути на сторони заради швидшого завершення війни. За матеріалами: Financial Times, Рада ЄС, Європейська комісія, Reuters