Російський уряд шукає способи втримати внутрішній ринок бензину й дизеля після ударів України по нафтопереробних заводах. Серед варіантів – імпорт моторного пального, субсидування ввезення та зміна вимог до якості нафтопродуктів. Віцепрем'єр РФ Олександр Новак після наради щодо ситуації на російському ринку нафтопродуктів доручив профільним відомствам підготувати збалансований план заходів для підтримки стійкості внутрішнього паливного ринку.
Як пишуть російські медіа з посиланням на джерела, знайомих із підсумками наради, до переліку заходів може увійти забезпечення імпорту моторного пального до Росії. Мінфін РФ також має скоригувати демпферний механізм на паливному ринку так, щоб уряд міг здійснювати виплати за ним при ввезенні нафтопродуктів. Варто відзначити, що Росія розглядає імпорт пального та його субсидування для обмеження цін як спосіб пом'якшити перебої з постачанням бензину й дизеля, спричинені українськими ударами по нафтопереробних заводах.
План російського уряду може передбачати не лише збільшення імпорту, а й випуск нафтопродуктів із вищим вмістом сірки. Це означає, що влада РФ розглядає не тільки фінансові інструменти, а й тимчасове пом'якшення виробничих або якісних параметрів, щоб швидше розширити пропозицію пального на внутрішньому ринку. Демпферний механізм у РФ використовується для компенсацій нафтовим компаніям, щоб стримувати внутрішні ціни на пальне.
Якщо його поширять на імпортні поставки, держава фактично частково покриватиме різницю між вартістю ввезеного пального і прийнятним для внутрішнього ринку рівнем. Для Росії це чутливий сигнал: країна, яка є великим виробником нафти й нафтопродуктів, змушена обговорювати імпорт пального для стабілізації власного ринку. Причина – не лише сезонний попит, а й наслідки ударів по НПЗ, нафтобазах і логістичних маршрутах.
Проблема вже помітна не тільки в прикордонних і південних регіонах. Раніше "Курс України" писав, що у Тверській області, неподалік Московського регіону, зафіксували жорсткі обмеження на роздрібний продаж автомобільного пального. Ліміти торкнулися АЗС великих федеральних мереж, зокрема "Сургутнафтогазу" та "Татнафти".
У Тверській області обмеження стосувалися фізичних осіб, тоді як корпоративних клієнтів влада обіцяла обслуговувати у штатному режимі. Ситуацію взяло під контроль регіональне управління Федеральної антимонопольної служби, але офіційні причини перебоїв місцева влада не назвала. Ситуація у Тверській області показує поширення паливної напруженості вглиб міжнародно визнаної території Росії – ближче до Москви.
Раніше подібні проблеми частіше пов'язували з південними, прикордонними або логістично вразливими регіонами. Водночас, російські медіа вже пишуть, що обмеження пального вже фіксують в Чувашії, Омській, Томській та Новосибірській областях, а також Ханти-Манськійському автономному окрузі. Окремо складна ситуація склалася в окупованому Криму.
Там з 21 червня зупинили продаж пального на АЗС для фізичних і юридичних осіб, а бензин і дизель залишили лише для структур окупаційної адміністрації, які відповідають за роботу півострова та безпеку. Однак Крим – це окупована територія з особливо вразливою логістикою. Півострів залежить від поставок через обмежені маршрути: Керченський міст, морську логістику та сухопутний коридор через окуповані території півдня України.
Такого рівня повної зупинки роздрібного продажу пального на міжнародно визнаній території Росії зараз не спостерігається. Для Кремля проблема полягає в тому, що паливний дефіцит поступово переходить із військово-логістичної площини у внутрішню економіку. Обмеження на АЗС, зростання цін і потреба в імпорті змушують владу витрачати додаткові бюджетні ресурси, змінювати правила ринку й вручну балансувати постачання.
Для України такі тенденції є показником ефективності тиску на російську паливну інфраструктуру. Якщо Москва змушена готувати імпорт, субсидії та коригування демпфера, удари по НПЗ створюють для РФ не лише воєнні, а й внутрішні економічні наслідки. За матеріалами: Astra, КУРС України, КУРС України