Пт. 12 Червня, 2026

Уряд затвердив довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Вона має допомогти економіці адаптуватися до європейської кліматичної політики, зокрема до механізму CBAM. Кабінет Міністрів затвердив Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.

Документ визначає рамку для декарбонізації економіки, модернізації виробництва та підготовки українського бізнесу до кліматичних правил Європейського Союзу, повідомляє Мінекономіки. Ключовий практичний наслідок для компаній – поступова адаптація до європейської кліматичної політики, зокрема механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM. Цей механізм стосується товарів із високим вуглецевим слідом і може впливати на умови експорту до ЄС.

Стратегія передбачає проміжний етап до 2035 року на шляху до кліматичної нейтральності у 2050 році. Уряд пов'язує документ із післявоєнним відновленням, євроінтеграцією та потребою модернізації української економіки. За оцінкою уряду, реалізація стратегії може дати додаткове зростання ВВП до 2,1% до 2035 року.

Також очікується зниження енергоємності економіки більш ніж удвічі та розвиток нових секторів – виробництва біометану, водню, а також технологій уловлювання і зберігання CO₂. Окремий напрям – розвиток розподіленої генерації потужністю понад 4 ГВт. Для України це має значення не лише з кліматичної, а й з безпекової точки зору, оскільки децентралізована енергетика підвищує стійкість громад і бізнесу під час війни та післявоєнного відновлення.

У Мінекономіки заявили, що стратегія має створити умови для інвестицій, технологічної модернізації та сталого економічного розвитку. Документ також має розширити доступ України до європейських кліматичних фондів і фінансових інструментів. Водночас стратегія не означає негайного запровадження нових обов'язкових платежів або вимог для всього бізнесу.

Її значення – у формуванні довгострокових правил, під які надалі можуть підлаштовуватися державні програми, інвестиційні проєкти, енергетична модернізація та експортна політика. Стратегію розробили на виконання закону про основні засади державної кліматичної політики, міжнародних зобов'язань України за Паризькою угодою та в межах підготовки до членства в ЄС.