Тіньова економіка в Україні становить приблизно третину ВВП: з 2010 по 2021 рік її розмір коливався в межах 28-36%. Разом з тим, безпечним вважається рівень "тіні" не більше 15%.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Ближче до світла. Як вивести економіку України з тіні в умовах війни".
Як наголошується в матеріалі, показник тіньової економіки в Україні не можна назвати критичним – він співмірний з даними по деяких країнах Східної Європи, наприклад, Болгарія, Хорватія і країни Балтії (23% -30%). У Данії та Швеції в тіні знаходиться 12% і 13% економіки. В ЄС в середньому рівень тіньової економіки становить 18% ВВП. У США, Японії, Канаді цей показник в межах 6-10%.
Заходи для зниження рівня "тіні"
Для зниження податкового тиску необхідно відштовхуватися від витрат бізнесу, що працює в тіні, говорить економіст Олексій Кущ.
"В Україні середній тіньовий податок – 10-15%. Вони ж теж платять за переведення в готівку грошей, за "дахи" і так далі. Тому, якщо знизить фонд оплати праці до 10-15% – це і буде тією точкою, коли внутрішня оптимізація для бізнесу буде безглуздою. Якщо буде вибір – працювати в білу і платити 15% або в темну за 10%, то напевно бізнес вибере перший варіант", – упевнений Кущ.
Бізнес за таких умов може вийти з" тіні", якщо держава гарантує, що протягом певного часу податкові правила і ставки не змінюватимуться. А вже потім – у міру зростання економіки-податки можна буде підвищувати.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський вважає, що важливість зниження податків для детінізації української економіки перебільшена. Доказ тому – готовність українців, як до війни, так і зараз до трудової міграції та переведення бізнесу в країни з більш високим податковим навантаженням.
"Крім того, як показав досвід зниження ЄСВ з 40 до 22%, саме по собі зниження податків, навіть на працю, не дає детінізації. Тим більше що зараз податкове навантаження в Україні нижче, ніж у сусідів. Тому я б, швидше, пішов шляхом закриття податкових дірок, зокрема, довів до кінця вимогу щодо РРО на "спрощенці" після закінчення війни – без цього величезна частина економіки живе в чорному налі", – зазначив Вишлінський в коментарі РБК-Україна.
Подібної позиції дотримується і заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. В умовах воєнного часу, на його думку, уряду потрібно зберігати максимальну економічну активність в країні, щоб наповнювати бюджет. А тому ніякі податкові послаблення зараз робити не варто, вважає він.
"Не думаю, що продуктивним буде посилення податкового та регуляторного навантаження і спроби видавити більше податків з малого та середнього бізнесу. Це не означає, що ми повинні відмовитися від перевірок, як кажуть деякі гарячі голови. Однозначно бізнес повинен платить податки, процес повинен контролюватися, але без посилення навантаження, а за рахунок спрощення адміністрування", – упевнений Жаліло.
Він також вважає, що податкові послаблення, введені після початку активних бойових дій, потрібно скасовувати. "У нас був період – березень-квітень, коли податкова не могла працювати, або вважали, що вона не може працювати. І тоді вирішили всіх перевести на спрощену систему, скасували митні збори, але цей час минув. Зараз треба повертатися до нормальної податкової системи, яка дозволить наповнювати бюджет. Це не посилення, а повернення до тієї системи, яка була. Її можна полегшити за рахунок спрощення адміністрування", – заявив Жаліло.
Нагадаємо, рівень тіньова економіка у 2020 році склав 30% від обсягу офіційного валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Це на 3 в.п. більше показника 2019 року (27%).
Термінові і важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.