Провідні центробанки світу входять у тиждень рішень щодо ставок у режимі очікування. ФРС США, Європейський центральний банк, Банк Японії, Банк Канади та Банк Англії поки не поспішають із новими кроками, оскільки різкі коливання на енергетичних ринках ускладнюють прогнози щодо інфляції та економічного зростання. Як пише Financial Times, регулятори фактично виграють час: енергетичний шок, посилений війною навколо Ірану та реакціями Дональда Трампа, змушує їх чекати, чи залишиться стрибок цін на нафту тимчасовим, чи переросте у триваліший інфляційний тиск.
Головна дилема для центробанків – одночасний ризик дорожчої енергії та слабшого зростання. Високі ціни на нафту і газ можуть підняти витрати домогосподарств і бізнесу, але жорсткіша монетарна політика в такій ситуації здатна ще сильніше пригальмувати економіку. Саме тому базовий сценарій для найбільших регуляторів – пауза, а не негайне підвищення ставок.
ФРС, ЄЦБ і Банк Англії, за очікуваннями ринку, мають залишити ставки без змін. Для інвесторів ключовим буде не саме рішення, а тон заяв: чи вважатимуть регулятори нафтовий шок тимчасовим, чи почнуть готувати ринки до довшого періоду високих ставок. Європейський центральний банк також перебуває в режимі очікування.
На тлі війни на Близькому Сході інфляція в єврозоні знову піднялася вище цілі ЄЦБ, а регулятору доводиться оцінювати, чи переросте енергетичний імпульс у ширше подорожчання товарів і послуг. Банк Японії, за оцінками ринку, також має зберегти ставку без змін, але може сигналізувати готовність до підвищення вже влітку, якщо енергетичний шок почне розганяти ширшу інфляцію. Для Японії це особливо чутливо через залежність від імпорту енергоносіїв.
Схожа логіка діє і для Банку Англії. Британський регулятор уже попереджав, що конфлікт на Близькому Сході підвищує ціни на енергоносії та сировину, а це напряму впливає на рахунки домогосподарств, витрати бізнесу і ризик вторинного інфляційного ефекту через зарплати та ціни. Для України ця пауза центробанків важлива одразу з кількох причин.
Високі ставки у США та Європі підтримують дорожче зовнішнє фінансування, впливають на валютні ринки й можуть обмежувати апетит інвесторів до ризикових активів. Водночас дорожча нафта може тиснути на пальне, логістику, імпортні ціни та інфляційні очікування всередині країни. Найближчі рішення центробанків навряд чи дадуть ринкам остаточну відповідь.
Регулятори фактично залишають собі простір для маневру: якщо енергетичний шок швидко згасне, вони зможуть повернутися до м'якшої риторики; якщо ціни на нафту залишаться високими, питання нових підвищень ставок знову стане реальним. За матеріалами: Financial Times, Moneycontrol, Asharq Al-Awsat, The Guardian