Що вважається спільним та як довести право на власне майно?
Розлучення – це завжди більше, ніж просто формальне припинення шлюбу. Окрім емоційного навантаження, воно майже неминуче тягне за собою складні юридичні питання, серед яких одним із найгостріших є поділ майна.
Про юридичні нюанси та правила розподілу активів у коментарі для РБК-Україна розповіла адвокатка Леся Галайко.
Читайте також: Коли запрацює онлайн-розлучення в "Дії": названі терміни запуску
Головне:
- Усе майно, набуте під час шлюбу, за замовчуванням вважається спільним і ділиться 50 на 50.
- До спільної власності належать не лише нерухомість та авто, а й бізнес, банківські заощадження та професійні доходи.
- Особистою власністю залишається майно, набуте до шлюбу, отримане у спадок або як подарунок.
- Подароване чи успадковане майно може стати спільним лише у разі його суттєвого поліпшення за спільні кошти (наприклад, капітальний ремонт).
- Одяг та засоби гігієни є особистими речами, проте предмети розкоші, куплені за спільні кошти, підлягають поділу.
- Сучасна судова практика покладає тягар доказування на того, хто хоче виключити майно зі спільного списку та визнати його особистим.
Презумпція спільності майна
Норма про спільність майна, закріплена у статті 60 Сімейного кодексу України, створює юридичну презумпцію: усе, що набуте під час шлюбу, належить обом. Вона спрощує правозастосування і водночас захищає економічно слабшу сторону, незалежно від того, хто фактично заробляв кошти або оформлював покупку.
До такого майна належить:
- нерухомість, придбана під час шлюбу (квартири, будинки, земельні ділянки);
- автомобілі та інша техніка;
- банківські рахунки та заощадження;
- бізнес або частки в бізнесі;
- меблі, побутова техніка та інше рухоме майно;
- доходи від професійної діяльності, отримані в період шлюбу.
Що стосується способу поділу, то закон передбачає рівність часток подружжя, якщо інше не визначено шлюбним договором. Тобто за замовчуванням майно ділиться 50 на 50, що відображає базову юридичну презумпцію рівності внесків кожного з подружжя у сім’ю.
Однак ключове слово тут – "презумпція". А отже, вона може бути спростована.
Майно, яке не ділиться при розлученні
Коли йдеться про поділ майна подружжя, важливо пам’ятати: не все, чим володіє родина, автоматично потрапляє до спільної сумісної власності. Закон чітко визначає категорії особистого майна, яке не ділиться після розлучення і залишається у власності одного з подружжя.
До такого майна належать:
- майно, набуте до шлюбу – все, що ви мали до реєстрації шлюбу, залишається виключно вашою власністю;
- майно, набуте після розірвання шлюбу – будь-які придбання після офіційного розлучення не підпадають під спільний режим власності;
- особисті речі – це одяг, взуття, засоби гігієни та інші предмети щоденного користування (за винятком предметів розкоші, якщо вони куплені за спільні кошти).
- компенсації та відшкодування – кошти, отримані одним із подружжя як компенсація шкоди (наприклад, страхові виплати за травму), залишаються особистою власністю.
- подарунки та спадщина – все, що отримано у дар або у спадок, належить лише тому, хто його отримав, і не ділиться між подружжям.
Важливо уточнити, що подароване чи успадковане майно може увійти до спільної власності лише за певних умов:
- якщо воно було оформлене на обох подружжя;
- або якщо на нього були затрачені спільні сімейні кошти для суттєвого поліпшення (наприклад, ремонт квартири або переобладнання автомобіля).
Галайко наголошує, що сучасна судова практика в Україні остаточно відійшла від формального підходу до поділу майна. Сьогодні шлюб – це не лише спільний побут, а й спільні ризики. Будь-яке майно, придбане в шлюбі, вважається спільним, доки ви не доведете зворотне. Тягар доказування лежить на тому, хто заявляє про "особисту приватну власність".
РБК-Україна раніше розповідало, що майно, набуте у цивільному шлюбі, може вважатися спільною власністю, навіть без офіційної реєстрації стосунків. Ми писали, як уникнути конфліктів під час поділу – зокрема через договори, фіксацію внесків або правильне оформлення майна.
Нагадаємо, в Україні у 2025 році зросла кількість шлюбів і суттєво зменшилася кількість розлучень. За даними Мін’юсту, на одне розлучення припадає понад шість шлюбів, а найкраща ситуація – у Києві та західних регіонах.