Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї міг загинути внаслідок сьогоднішньої атаки на Іран, повідомляють ізраїльські та світові медіа.
РБК-Україна розповідає, як Хаменеї прийшов до влади та хто очолить країну у випадку його загибелі.
Читайте також: Війна на знищення режиму? Чому США та Ізраїль почали масовану атаку на Іран
Головне:
- Доля Алі Хаменеї невідома. Хоча міжнародні медіа повідомляють про ймовірну загибель 86-річного верховного керівника внаслідок ударів США та Ізраїлю, в самому Ірані анонсують його відеозвернення до народу.
- Як обирають наступника. Попри формальну процедуру обрання органом із 88 богословів, діючий керівник має значний вплив на процес.
- Посада у спадок. Головним претендентом на пост нового верховного керівника вважається син Хаменеї, Моджтаба, який має підтримку від Корпусу вартових ісламської революції.
В іранській системі влади найвищою посадою є не президент чи голова уряду, а рахбар чи верховний керівник Ірану. Він визначає загальну політику країну, є верховним головнокомандувачем збройних сил, має дуже широкі кадрові повноваження.
Наразі не відомо, чи ця посада в Ірані зараз вакантна. Численні джерела ізраїльських та міжнародних ЗМІ повідомляють, що чинний рахбар Алі Хаменеї міг загинути внаслідок ракетних атак США та Ізраїлю. Натомість в самому Ірані вже кілька годин анонсується відеозвернення Хаменеї до народу.
Як Хаменеї прийшов до влади
86-річний Хаменеї займає посаду верховного керівника з 1989 року. До цього, з 1981 він обіймав другий за важливістю, президентський пост в Ірані. Рахбаром тоді був Рухолла Хомейні – лідер іранської революції 1979 року, яка встановила в країні авторитарний ісламістський режим.
Після смерті Хомейні, Хаменеї пішов на підвищення, зайнявши найвищу можливу посаду і сконцентрувавши у своїх руках всю повноту влади не лише формально, а й фактично.
Вихідець з родини мусульманського священнослужителя високого рангу, Хаменеї теж пішов цим шляхом, при цьому активно займаючись політикою. За опозиційну діяльність в 1960-70 роках неодноразово потрапляв за грати.
Після ісламської революції 1979 року Хаменеї увійшов до нового керівництва країни, з обрання рахбаром у 1989 році отримав також титул "великого аятолли", який часто вживається з його іменем.
"Аятолла" – суто богословський, не політичний титул, який надають богословам в шиїтській версії ісламу, котрі можуть самостійно виносити тлумачення ісламського права. Титулу "великого аятолли" удостоюються лише лічені шиїтські богослови найвищого рівня.
На посаді верховного керівника Ірану Хаменеї проводив жорстку консервативну політику, яка багаторазово призводила до масових та кровопролитних протестів.
У зовнішній політиці він активно розбудовував так звану "Вісь спротиву" – мережу політичних, воєнних, терористичних організацій на Близькому Сході. Її метою був максимальний підрив позицій Ізраїлю та США в регіоні, до "Вісі" входять, приміром, "Хезболла", хусити, ХАМАС, численні "ополчення" та "народні міліції" в Іраку й Сирії.
Читайте також: Ізраїль атакував Іран за підтримки США: усе про нове загострення на Близькому Сході
Хто стане рахбаром після Хаменеї
Посада верховного керівника Ірану формально є обраною, але не загальнонародним голосуванням. Рахбар призначає спеціальний орган – Рада експертів, яка складається з 88 членів, яких якраз обирають всенародно.
Однак кожен кандидат, окрім статусу авторитетного мусульманського богослова, проходить суворий відбір. Його кандидатуру має затвердити інший орган – Рада вартових конституції, половину членів якого призначає сам рахбар.
Нинішнім головою Ради вартових є 99-річний соратник Хаменеї, Ахмад Джаннаті, котрий займає цю посаду з 1989 року.
Тож загалом це дає діючому верховному керівнику Ірану багато важелів для визначення кандидатури свого наступника.
З огляду на вік Хаменеї, питання про те, хто стане наступним рахбаром, давно підіймається і в самому Ірані, і в західних медіа. Серед можливих кандидатів називають богословів Алі Ларіджані, Алірезу Арафі, Хасана Хомейні (онук першого рахбара), а також спікера парламента Мохаммеда Галібафа.
Але за найпоширенішою версією, свій пост Хаменеї хотів би передати власному сину, Моджтабі Хаменеї, який вже кілька десятиліть є одним з найближчих соратників батька. Крім того, Моджтаба має хороші зв'язки з верхівкою Корпусу вартових ісламської революції – головної військової та політичної організації Ірану.
І якраз підтримка з боку КВІР може стати вирішальним фактором – хоча навіть серед іранських консерваторів не всі у захваті від того, що посада рахбара тоді де-факто виявиться спадковою.
Питання-відповідь (FAQ):
– Хто насправді керує Іраном?
Найвища влада в країні належить не президенту, а верховному керівнику (рахбару). З 1989 року цю посаду обіймає 86-річний Алі Хаменеї. Саме він є головнокомандувачем, контролює ключові призначення та створив терористичну "Вісь спротиву" проти Ізраїлю та США.
– Що зараз із Хаменеї після ударів США та Ізраїлю?
Його доля наразі невідома. Західні та ізраїльські ЗМІ припускають, що він міг загинути під час ракетної атаки. Натомість офіційний Тегеран намагається збити паніку і вже кілька годин анонсує відеозвернення диктатора.
– Як в Ірані призначають нового лідера?
Рахбара не обирає народ. Його призначає Рада експертів, але перед цим усіх кандидатів жорстко фільтрує Рада вартових конституції. Оскільки половину цієї Ради призначає сам чинний рахбар, він має колосальний вплив на вибір свого наступника.
– Хто має найбільші шанси захопити владу?
Головним кандидатом вважають сина чинного диктатора – Моджтабу Хаменеї. Він має ключовий козир: потужну підтримку Корпусу вартових ісламської революції. Проте перспектива передачі влади "у спадок" викликає невдоволення навіть серед іранських консерваторів.
Читайте також:
- "Небезпечна ескалація": Франція терміново скликає Радбез ООН через Іран
- "Це справедливо": Зеленський пояснив, чому режим Ірану заслужив на удари