Раніше 9 травня асоціювалося переважно з Другою світовою війною. Тепер цей день став символом цивілізаційного вибору України – бути частиною об'єднаної Європи.
РБК-Україна розповідає історію свята та його значення для Європи та України.
Чому саме 9 травня: європейський контекст
9 травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив із декларацією, яка поклала початок створенню Європейського Союзу. Ідея полягала в тому, щоб передати контроль над вугіллям і сталлю Франції та Німеччини до спільного органу, аби зробити нову війну між європейськими державами "не лише немислимою, але й матеріально неможливою".
Цей день став точкою відліку для інтеграційних процесів на континенті, і з 1985 року офіційно відзначається як День Європи в усіх країнах-членах ЄС.
Як Україна долучилася до святкування
В Україні День Європи почали відзначати з 2003 року – згідно з указом президента Леоніда Кучми. Але святкували його у третю суботу травня, аби не "затьмарювати" 9 травня, яке залишалося офіційним святом перемоги в СРСР і пострадянських країнах.
Однак після 2014 року, з початком війни Росії проти України, вектор української ідентичності дедалі рішучіше зміщувався у бік Європи. І символічні дати теж стали переглядатися.
Зміна дати у 2023 році
У травні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким офіційно переніс святкування Дня Європи в Україні на 9 травня, щоб синхронізувати його з європейською традицією. Цей крок став частиною ширшої політики деколонізації та відмови від радянської спадщини.
"Ми не святкуємо перемогу "над кимось", а разом із Європою стверджуємо цінності свободи, миру, поваги до людської гідності, які протистоять імперському реваншизму", – заявив тоді глава держави.
Це стало ще одним сигналом, що Україна бачить себе частиною європейської сім’ї – не лише політично, а й культурно.
Що означає День Європи для України сьогодні
У лютому 2022 року Україна подала заявку на вступ до ЄС, а вже у червні отримала статус кандидата. В умовах повномасштабної війни це набуло особливого значення. Європейські держави стали головними союзниками України – у військовій, гуманітарній і фінансовій сферах.
Святкування Дня Європи 9 травня в умовах війни – це не лише про солідарність з ЄС, але й про демонстрацію відмови від російських імперських наративів, які досі будуються довкола "великої перемоги" у Другій світовій.
Реакція суспільства
Перехід на європейську дату святкування зустрів переважно схвальну реакцію, особливо серед молоді та мешканців західних і центральних регіонів. У той же час на сході та півдні країни зміна дати подекуди викликала дискусії, адже там ще зберігається тяглість до традицій, закладених у СРСР.
Проте навіть там дедалі частіше лунає розуміння: 9 травня – це тепер про боротьбу за свободу сьогодні, а не лише згадка про перемогу 80 років тому.
День Європи як точка ідентичності
Нова дата стала ще одним кроком у трансформації української ідентичності. Тепер День Європи – це не про географію, а про цінності: демократію, верховенство права, права людини. І це цінності, за які українці воюють, гинуть і виборюють щодня.
У 2025 році Україна втретє офіційно відзначає День Європи 9 травня. У багатьох містах цього дня проходять тематичні заходи, просвітницькі кампанії, культурні події, а також акції солідарності з Європейським Союзом.
Раніше РБК-Україна розповідало, як змінився український підхід до вшанування завершення Другої світової війни та чому 9 травня більше не є святом. Починаючи з 2023 року Україна офіційно відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом, у дусі європейської традиції. Це не святкування, а вшанування жертв і героїв Другої світової війни.
Так званий "День Перемоги" був навмисно закріплений СРСР 9 травня, щоб дистанціюватися від Заходу. Із часом ця дата стала інструментом пропаганди, яку Росія сьогодні активно використовує для легітимізації своєї агресії.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.