Верховна Рада ратифікувала угоду про корисні копалини, яку нещодавно підписали Україна і США. "За" віддали свої голоси 338 народних депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на онлайн-трансляцію з Ради.
Голосування по фракціях:
- "Слуга народу" – 210
- "Європейська солідарність" – 23
- "Батьківщина" – 22
- "Платформа за життя та мир" – 18
- "За майбутнє" – 10
- "Голос" – 12
- "Довіра" – 18
- "Відновлення України" – 12
Позафракційні – 13
Таким чином, сьогодні парламент ратифікував саме міжурядову угоду, яка дозволить створити Інвестиційний фонд.
Перед цим ратифікацію затвердили комітети ВРУ, а Кабмін подав необхідні документи, як пояснювальна записка, сам текст угоди та реєстрацію.
Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка раніше пояснював, що є ще дві додаткові технічні угоди, які сторони підпишуть пізніше. Втім, їх не треба ратифікувати у Верховній Раді.
Фото: голосування в Раді за ратифікацію угоди зі США про надра (t.me/yzheleznyak)
"У нас чітке відокремлення того, що має ратифікувати Верховна Рада, а що має залишатися на корпоративному рівні. При цьому, депутати зберігають право парламентського контролю", – казав він.
Перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко в інтервю РБК-Україна пояснювала, що решта угод матимуть комерційний характер і будуть підписуватися вже не урядом.
З боку України підписантом буде Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (ДПП). Від США – Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC).
"Зараз документи фіналізуються, але є низка речей, щодо яких є принципові домовленості – саме ті, про які ми публічно заявляли", – повідомляла вона.
Що відомо про угоду зі США про копалини
Нагадаємо, що в ніч з 30 квітня на 1 травня Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського Інвестиційного фонду відбудови з рівною участю сторін.
Документ, підписаний першим віце-прем’єр-міністром – міністром економіки України Юлією Свириденко та міністром фінансів США Скоттом Бессентом, став результатом тривалих переговорів між двома країнами та навіть предметом суперечок. Втім, як зазначали в уряді, Україна змогла домогтися вигідних для себе умов.
Як зауважував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, в основі документа – п’ять ключових принципів:
- Фонд створюється на засадах 50/50 й обидві сторони мають рівне право голосу.
- Україна зберігає повний контроль над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами.
- Нові інвестиції, а не борги: жодних боргових зобов’язань угода не передбачає.
- Фонд інвестуватиме в проєкти та буде гарантувати комерційні закупівлі продукції на умовах "бери або плати".
- Угода не становитиме перепони для набуття Україною членства в ЄС.
Серед іншого – будь-які доходи партнерства не підлягатимуть оподаткуванню. При цьому перші 10 років прибутки не розподілятимуться, а повністю реінвестуватимуться в українську економіку (у нові проєкти чи відбудову). Потім – можуть бути розподілені між партнерами. Ці умови будуть обговорюватися додатково.
Загалом фонд інвестуватиме у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно.
Водночас, як заявили в Мінекономіки, внесок України за рахунок доходів стосуватиметься не лише нових, але і так званих "сплячих ліцензій".
"Якщо протягом 10 років не використовується та чи інша ліцензія, яка може працювати в промислових цілях, ми зацікавлені в тому, щоб її видали наново і вона приносила прибуток як Україні, так і фонду", – пояснював Тарас Качка.
Також в угоді зазначається – якщо Вашингтон надаватиме Україні нову військову допомогу (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), то капітальний внесок від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість.
Детальніше про зміст угоди – читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.