Вівторок, 26 Листопада, 2024

Так званий "закон про дрова" підірвав українські соціальні мережі та став об'єктом десятків мемів. Все тому, що в ньому є стаття про штрафи, які теоретично загрожують тим, хто заготовляє дрова для опалення.

РБК-Україна зібрало, що відомо про закон, чому на нього так реагують, а також кого саме хочуть штрафувати.

Зміст

  • "Закон про дрова". Що відомо

  • Штрафи та тюремні строки: яким буде покарання

  • Як реагують українці

  • Штрафів не буде? Що кажуть у Верховній Раді

"Закон про дрова". Що відомо

Верховна Рада ухвалила документ під номером 9665 ще 10 жовтня 2024 року. І вже кілька тижнів законопроект чекає на підпис президента.

Зазначимо, в Україні передбачено різні види покарань у сфері незаконної вирубки, заготівлі, перевезення та торгівлі деревиною. Проте автори нового закону вважають, що їх недостатньо.

Як йдеться у пояснювальній записці, з наближенням національного законодавства до європейського Україна має взяти низку зобов'язань. Від контролю за закупівлею деревини на експорт до заходів, спрямованих проти вирубки лісів.

Нинішні заходи передбачають штрафи та навіть тюремні строки, але складні на практиці. І порівняно з масштабами проблеми кількість реальних вироків мізерно мала.

Є протиріччя ст. 246 Кримінального кодексу. Незважаючи на те, що в назві згадується незаконну вирубку лісу, предметом порушення є не ліс, а дерева та чагарники. Також виникає феномен, коли кваліфікація залежить немає від факту самої вирубки, а від місця. По суті вирубка в парках не розцінюється як злочин проти навколишнього середовища.

Крім того, за діючою редакцією, відсутності документів на деревину недостатньо, щоб притягнути до відповідальності. За це карають у поодиноких випадках, коли порушників затримують на місці чи біля вирубки.

Новий закон пропонує посилити відповідальність, підняти штрафи та ввести тюремні строки, а також розмежувати дії, пов'язані з вирубкою, перевезенням та зберіганням.

Штрафи та тюремні строки: яким буде покарання

У новій редакції ст. 246 Кримінального кодексу передбачає, що:

  • незаконне вирубування дерев (суттєва шкода) карається штрафом від 34 000 до 85 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі до 3 років)

  • повторні дії або групою осіб – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)

  • незаконна вирубка у парках та заповідниках – штрафом від 85 000 до 170 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 3 до 5 років)

  • перераховані вище дії з тяжкими наслідками – штрафом від 255 000 до 425 000 гривень (або позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)

  • незаконне вирубування в умовах військоввоєнного стану – позбавленням волі на строк від 7 до 10 років

Суттєвою шкодою вважається така, що перевищує 340 гривень. Тяжкими наслідками – понад 1020 гривень (або спричинили загибель людей, об'єктів тваринного/рослинного світу).

Також з'явилася ст. 246-1, згідно з якою перевезення, зберігання та продаж деревини без документів (про походження) карається:

  • у значному розмірі – штрафом від 34 000 до 51 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк до 3 років)

  • повторні дії, групою осіб або у великому розмірі – штрафом від 170 000 до 425 000 гривень (або обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 7 років)

Під значним розміром розуміють вартість деревини понад 340 гривень. Під великим – понад 1020 гривень.

Фактично найбільше українців обурила стаття про великі штрафи та позбавлення волі за зберігання дров без належних документів. Оскільки власники повинні мати на них чеки, квитанції, накладні тощо.

Зазначимо, багато ЗМІ також писали про те, що штрафувати можуть навіть за один кубометр дров без документів. Ця норма була у проекті закону, але її немає у фінальній версії, підписаній спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Як реагують українці

Критики закону вважають, що слово "зберігання" безпосередньо стосується звичайних українців, хто заготовляє дрова на зиму, а не лише "чорних лісорубів" та перекупників. Одним із перших, хто про це почав говорити, був адвокат із Чернігова Олексій Кінебас.

За його словами, нова стаття передбачає або адміністративну, або кримінальну відповідальність просто за зберігання, перевезення чи збут.

"Наприклад, двоє людей, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від 5 до 7 років", – заявив він у коментарі "Суспільному".

Причому відповідальність настає, навіть якщо без дозволу забрати деревину з узбіччя на дорозі. Тобто на стовбур, дерево та пень треба мати документи. Інакше буде штраф, навіть якщо вартість дров менша за 30 000 гривень. Таким чином майже всі жителі сільської місцевості можуть стати потенційними порушниками, вважає Кінебас.

Якщо шкода від вирубки суттєва, загрожує від 34 000 гривень штрафу до 5 років позбавлення волі. Якщо з тяжкими наслідками в умовах воєнного стану, покарання ще суворіше. "Такі люди отримають від семи до 10 років. Наприклад, за ненавмисне вбивство можна отримати від п'яти до восьми років максимум", – додав адвокат.

На великі штрафи та порівняння з покаранням за вбивство миттєво відреагували соцмережі.

Фото: українці відрегарилували мемами на закон про дрова (соцмережі)

У десятках мемів українці жартують про те, що "замість наркотиків недобросовісні правоохоронці "підкидатимуть" дрова" або "почнуть приходити з обшуками до бабусь та дідусів".

Штрафів не буде? Що кажуть у Верховній Раді

Народний депутат, заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк (один із авторів законопроекту) запевняє, що "закон про дрова" спрямований не проти населення, а проти "чорних лісорубів" та незаконних пилорам.

"В окремих ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що нібито норми проголосованого законопроекту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактуванням, а відвертою брехнею", – зазначив він.

Закон не стосується дров для побутового вжитку. Якщо обсяг не перевищує 30 кубометрів соснових чи 15 кубометрів дубових дров.

"Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 кубометрів соснових дров або 15 кубометрів дубових. Це той обсяг, який потрібний домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть із запасом", – сказав нардеп.

Для того, щоб настала кримінальна відповідальність, потрібне зберігання дров без документів на суму понад 30 000 гривень. А це, за даними сервісу "є-Дрова", якраз 30 кубометрів сосни або 15 кубометрів дуба. Тому новий закон не стосується тих, хто не займається переробкою чи продажем деревини не в промислових масштабах.

Але навіть якщо хтось встиг заготувати більше ліміту, немає причин для занепокоєння. Закон не має зворотної сили, державні органи та поліція не зможуть вимагати документи на деревину, куплену або заготовлену до набрання чинності законом. Який ще навіть не підписано президентом.

А оскільки опалювальний сезон розпочався, суто технічно у цій частині норми нового закону запрацюють не раніше, ніж розпочнеться підготовка до наступного.

Інші нардепи скаржаться, що більшість коментаторів просто не прочитали законопроект. І кажуть, що жодних перевірок українців щодо кількості дров для опалення не буде.

Зазначимо, оскільки покарання прив'язане до обсягів деревини, це означає, що, наприклад, якщо перевізник не може пред'явити документи, а вартість перевищує 30 тисяч гривень, настає кримінальна відповідальність – від 34 000 до 51 000 гривень (обмеження/позбавлення волі до 3 років). У цьому випадку йдеться про пару десятків кубометрів, які за фактом перевозять кілька вантажівок.

При підготовці тексту використовувалися: текст та супровідні документи до законопроекту №9665, коментар адвоката Олексія Кінебаса для "Суспільного", заява автора законопроекту, нардепа від "Слуги народу" Максима Павлюка.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.