Через лазівку в західних санкціях Туреччина перемарковує російську нафту, видаючи її за свою, і відправляє до Євросоюзу, завдяки чому РФ заробила €3 мільярди. Про це йдеться у публікації Politico.
Згідно із дослідженням видання та аналітичних центрів, російська нафта надходить у великих обсягах до ЄС через Туреччину, причому легально.
Ця схема можлива завдяки лазівці у санкціях, яка дозволяє ввозити в ЄС "змішане" паливо, якщо воно маркується як неросійське. За 12 місяців після того, як Євросоюз у лютому 2023 року запровадив заборону на російську нафту та нафропродукти, це принесло Москві до €3 мільярдів лише через схему з використанням трьох турецьких портів – Джейхан, Мармара-Ереглісі та Мерсін.
До повномасштабного вторгнення три чверті сирої нафти і 40% дизельного пального надходили до ЄС із Росії.
Коли на купівлю цих енергоносіїв було накладено заборону в ЄС, приблизно в той самий час Туреччина почала поступово нарощувати імпорт палива із Росії, одночасно збільшуючи експорт до країн Євросоюзу.
За останній рік ці цифри майже зрівнялися. У період з лютого 2023-го по лютий 2024 року Туреччина збільшила закупівлі палива у Росії на 105% порівняно з попередніми 12 місяцями. За цей самий період турецький експорт до ЄС підскочив на 107%.
Туреччина має нафтопереробні заводи, які можуть переробляти майже 1 мільйон барелів нафти на день.
Проте географічне розташування кількох турецьких портів у поєднанні з даними про імпорт-експорт переконливо свідчить, що значні обсяги російського палива були просто перепаковані й переправлені далі.
Наприклад, південно-східний порт Джейхан має обмежене автомобільне й залізничне сполучення із нафтопереробними заводами, що не дає йому можливості отримувати великі партії палива, окрім як через море.
У період із лютого 2023 по 2024 рік порт прийняв близько 22 мільйонів барелів палива, 92% з яких надійшли з Росії – утричі більше, ніж роком раніше. За той самий період 85% експорту палива з порту було поставлено до ЄС.
Таке саме спостерігається і в західному порту Мармара-Ереглісі та південному – Мерсін. Обидва демонструють схожі щорічні стрибки російського імпорту – відповідно удвоє і втроє, що збіглося зі збільшенням експорту до ЄС.
Згідно з правилами Євросоюзу, вантажі, що містять російське паливо, змішане із продуктами з інших країн, "можуть підлягати санкціям залежно від частки російського компонента".
Але на практиці, за словами експертів, перевіряється лише документ, так званий "сертифікат походження", у якому зазначено, звідки походить вантаж. Імпорт палива з російськими документами є незаконним, але Туреччина просто переоформляє старі сертифікати на нові, турецькі.