Можливості України ефективно воювати проти Росії залежать від західної підтримки. Завдяки їй Сили оборони продовжують бити ворога в небі, на землі та воді, а перемога – недосяжна без нарощування поставок та розширення номенклатури.
Детальніше про знакові озброєння, яке здатне змінити хід війни, – у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації CNN, Forbes, The Telegraph, The Economist, Business Insider, Центру аналізу європейської політики (CEPA), заяви українських та західних офіційних осіб.
Зміст
- Війна дронів. Як безпілотники стали високоточною зброєю в Україні
- Технологічна перевага. Як західна артилерія забезпечила успіх у 2022 році
- Броньований кулак. Чому західні танки ще не стали "game changer"
- Дальнобійні ракети у дії. Результати 2023 року та плани на майбутнє
- Закриваючи небо. Чого вдалося досягти із західною ППО та чому F-16 все ще необхідні
За два роки Україна отримала багато зразків західних озброєнь, проте для нового якісного прориву потрібні ракети великої дальності, як німецькі Taurus чи американські ATACMS (на 300 км). Окрім того, як стало відомо у грудні, українська сторона просить у США передову систему протиракетної оборони THAAD.
Фото: зброя, яку запитує Україна (інфографіка РБК-Україна)
За даними Reuters, Україна також запросила додаткові танки Abrams, 155-мм артилерію, літаки F-16 та F-18 з американських складів.
Фото: Україна зацікавлена в отриманні винищувачів F-16 та F-18 (інфографіка РБК-Україна)
З урахуванням проблем, з якими зіткнувся пакет допомоги на 60 млрд доларів, поставки вищезгаданих дорогих озброєнь під питанням. Однак європейські F-16 очікуються цього літа.
Війна дронів. Як безпілотники стали високоточною зброєю в Україні
Ударний безпілотник "Байрактар" турецького виробництва став справжньою зіркою інформаційного поля у перші місяці повномасштабної війни. Це дрон, здатний перебувати в небі понад 12 годин і завдавати ударів протитанковими ракетами або коригованими авіабомбами. Навесні 2022 року в мережі були популярні відео атак по російських колонах, а "бойовій пташці" присвячувалися пісні.
"Вірусні ролики TB2 (повна назва Bayraktar TB2 – ред.) були чудовим прикладом сучасної війни в епоху TikTok", – писав старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI) Аарон Штайн у статті для Atlantic Council.
За його словами, ці дрони "не були чарівною зброєю, але були досить хорошими". Серед недоліків він виділяв недостатню швидкість та вразливість до засобів ППО. За даними OSINT-розслідувачів, за перший рік росіянам вдалося знищити близько 20 одиниць. Однак кількість втрат переважується відносно невисокою вартістю БПЛА.
Росіяни розповсюджували фейки про нібито неспроможність "Байрактарів", скаржилися Туреччині, але поставки тривали. На їх рахунку безліч переможних вильотів, особливо виділяють роль у звільненні острова Зміїний та потопленні крейсера "Москва". Вважається, що саме вони відволікали ППО, поки ракети "Нептун" мчали до флагмана Чорноморського флоту.
Через два роки вони майже не використовуються на фронті. Принаймні як бойова одиниця. Як заявляли у військовій розвідці, все тому, що РФ значно посилила свою ППО. Зараз "Байратари" переважно літають у розвідку, але це не означає, що Україна відмовиться від них. Навпаки, на 2025 рік планується запуск заводу, який випускатиме по 120 одиниць на рік.
На полі бою в Україні сталася революція у використанні безпілотників як зброї. За оцінками британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), минулого року ЗСУ витрачали близько 10 000 дронів на місяць, при цьому потреба на фронті може бути в 20 разів вищою.
З нинішньої війни починається відлік масового використання дронів-мінометів. Як правило, це квадрокоптери, які скидають міни 60 чи 80 калібру з точністю до метра. Була інформація про поставки 800 дронів-мінометів Revolver 860 (Тайвань), здатних нести до восьми хв на відстань до 20 км. Наразі Сили оборони використовують ще потужніші БПЛА українського виробництва. Скільки їх невідомо, але в умовах дефіциту снарядів вони можуть стати альтернативою артилерії.
Ще один вид – барраючі боєприпаси. Це невеликі дрони з інтегрованою бойовою частиною. Росія їх теж застосовує, наприклад, "Ланцети", якими б'ють по українських гаубицях та бронетехніці. У США є значно ефективніші Switchblade 600, що несуть бойову частину ракети Javelin, але їх досі не поставляють серійно до України. Їхня вартість може становити 220 000 доларів, що дорівнює вартості російської БМП, а засіб ураження не повинен коштувати так само, як і його ціль. Ефективно застосовуються польські Warmate. На відео нижче такий дрон знищує ворожий ЗРК "Тор".
Одна з найгучніших новинок – українські безпілотні катери-камікадзе. Потреба у них виникла, оскільки Україна не мала ракет великої дальності у достатній кількості, щоби нейтралізувати Чорноморський флот РФ. У них усі переваги та недоліки повітряних дронів, але у разі чисельного застосування малопомітних катерів шанси на успіх досить високі. Як результат – на сьогодні за їх допомогою атакували Кримський міст, знищили кілька кораблів, що змусило Росію частково вивести флот із Криму. Минулого тижня катери Magura V5 потопили великий десантний корабель "Цезар Куніков".
Активно застосовуються повітряні дрони-камікадзе. Перші атаки на російські нафтобази, ймовірно, завдавали китайські дрони Mugin-5 PRO, переобладнані під удари вибуховими зарядами. Довгий час важкі камікадзе були єдиною досяжною перспективною бити на відстань понад 300 км. Як у випадку з ударами реактивними безпілотниками ТУ-141 "Стриж" по тилових аеродромах. Але вже відомо, що Україна вийшла на серійне виробництво таких дронів, як "Бобер" (аналог іранського "шахеда"), якими, зокрема, атакували Москву, "Рубака" та низки інших. Як заявив віце-прем'єр Михайло Федоров, у 2024 році військові отримають тисячі БПЛА з дальністю від 300 до 1000 км.
Однак за умов нестачі снарядів на фронті першому плані вийшли FPV-дрони. Це невеликі квадрокоптери, які використовуються для скидання боєприпасів або для ураження інтегрованою бойовою частиною. На сьогодні їхня роль настільки значуща, що на 2024 рік було анонсовано виробництво мільйона одиниць. Звичайно, дрони всіх видів впливають на ситуацію на полі бою, але не здатні забезпечити вирішальну перевагу.
"Цього не станеться. Чому? Тому що, як і в середньовіччі, поки людина не піде пішки, щоб встановити прапор у ворожий окоп, можна запустити над ним мільйон дронів, і ніхто не забере його назад", – казав начальник ГУР Кирило Буданов у недавньому інтерв'ю Liberation.
Технологічна перевага. Як західна артилерія забезпечила успіх у 2022 році
З початку вторгнення Україна потрапила під масоване артилерійське бомбардування. Російський арсенал включав самохідні гаубиці МСТА, буксировані M1955, "Гради", важкі вогнеметні системи та "Піони". Україна могла відповісти такою ж радянською зброєю, але запаси були значно меншими, ніж у РФ. Ситуація на Донбасі складалася дедалі похмурішою, тому у західних союзників просили більше підтримки.
Навесні артилерія та ракетні установки стали надходити десятками, включаючи M777 із США, Австралії та Канади, польські самохідні гаубиці Krab та французькі CAESAR. Влітку партнери зважилися на поставки далекобійних реактивних систем HIMARS, M270 і MARSII, що б'ють на 80 км ракетами з GPS-наведенням. Після того, як вони почали знищувати ворожі склади, лінії постачання, командні центри та мости через Дніпро, українські військові одразу відчули, як тиск на них послабшав.
"Тепер у нас є "Хімери" (HIMARS, – ред.), ми знищуємо їхнє матеріально-технічне забезпечення", – казав влітку 2022-го командир на Херсонському фронті з позивним "Псих" у розмові з The Telegraph.
Прогнози західних аналітиків справдилися. Поставки дозволили Україні подолати розрив з російською вогневою міццю та відвоювати території Харківської області, а до листопада звільнити Херсон – єдиний захоплений з 2022 року обласний центр.
Як писав професор Командно-штабного коледжу Армії оборони Ізраїлю Ягіль Хенкін для видавництва Університету морської піхоти США, HIMARS мав два ключові ефекти. По-перше, удари змусили росіян перемістити склади подалі в тил, тим самим зменшивши вогневу міць поблизу фронту. По-друге, удари по мостах підірвали логістичні можливості Росії.
Однак на другому році війни стало зрозуміло, що РФ створила не лише фізичний, а й потужний електронний захист. Як заявив командир 59-ї мотострілецької бригади Павло Петриченко у розмові з CNN, західна зброя стала особливо вразливою для систем радіоелектронної боротьби. Зокрема, HIMARS і снаряди Excalibur 155 наводяться по GPS, і застосування РЕБ знизило їхню точність, фактично нівелювавши переваги розумної зброї. Росіяни активно використовують глушіння та підміну GPS-сигналів, і навіть спікер Пентагону Чарлі Дітц визнав, що російські кошти РЕБ зробили HIMARS неефективними. Але зазначив, що США вживають заходів, щоб усунути вразливість.
Швидше за все, HIMARS ще не сказали свого останнього слова у російсько-українській війні. У січні стало відомо, що партнери передали Україні легкі бомби малого діаметра GLSDB, які ще не застосовувалися у конфліктах. А в мережі знову регулярно з'являються відео роботи по ворожих "Градах", пускових станціях дронів і таке інше. Днями, ймовірно, дві ракети HIMARS вдарили по полігону в районі Волновахи, внаслідок чого могли загинути понад 60 окупантів.
Самохідна артилерія типу французьких Caesar, що має технологічну перевагу, теж допомагає змінювати хід війни. Зокрема, вона стала незамінним елементом у контрбатарейній боротьбі (з артилерією супротивника). З появою Caesar правила гри змінилися, вони здатні стріляти на 40 км, а при використанні Excalibur – на всі 50 км. Вже в одному з перших боїв вони спалили два танки, БМП та БТР разом із екіпажами. На Caesar полюють російські "Ланцети", але скорострільність та мобільність дозволяє гаубицям уникати ударів.
Не менш цікавими є шведські САУ Archer, які називають снайперськими гвинтівками у світі артилерії. За словами полковника армії США в запасі Майкла Джейкобсона, вони набагато досконаліші, скорострільніші, точніші та смертоносніші, ніж російські. Вони краще справляються з контрбатарейним вогнем, а також мають модульні частини, які можна при пошкодженні знімати та замінювати на нові, залишаючи зброю в бою. Але і тут не без проблем. Для західної артилерії потрібні снаряди 155-мм калібру, і затримки пакетів від США та інших партнерів ставлять Україну в небезпечне становище, тому що при всій своїй технологічній відсталості РФ просувається за рахунок кількісної переваги в стволах.
Броньований кулак. Чому західні танки ще не стали "game changer"
На початку 2023-го тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний казав, що йому потрібно 300 танків, щоб відкинути росіян на рубежі до 24 лютого 2022-го. Йшлося про танки взагалі, проте на західні зразки були особливі сподівання. Бронетехніка здатна змінити ситуацію на будь-якому фронті, насамперед там, де планувався наступ. Без неї будь-яка спроба значно просунутися приречена на провал та колосальні втрати.
Під контрнаступ-2023 Україна отримала танки Challenger 2, Leopard 1, Leopard 2, а також бойові машини підтримки, такі як Bradley та Marder. Американські Abrams дісталися до країни тільки восени. Загалом західна бронетехніка особливо не вплинула на перебіг війни. Принаймні поки що.
Західні медіа пишуть про проблеми, з якими зіткнулася українська армія. Наприклад, про те, що танки прийшли без броні, та про те, що не вистачає запчастин для ремонту. Як зазначає Forbes, не менше 12 танків Leopard 2 було втрачено, а частину пошкоджено.
Літній контрнаступ розпочинався з 78 танками Leopard 2 у різних версіях. Leopard 2A4 оснащена 33 механізована бригада на півдні, Strv 122 – 21 механізована бригада на сході, 47 механізована бригада, перекинута на схід, – Leopard 2A6. І всі три бригади втрачали танки через російські міни, безпілотники, артилерію та ракети. У результаті повністю списано не менше семи Leopard 2A4, чотири Leopard 2A6 та один Strv 122 згоріли.
Але насправді потенційно десятки танків виведені з ладу з іншої причини. Як заявив голова ситуаційного центру міноборони Німеччини Крістіан Фрейдінг, перед відправкою на ремонт до Литви та Польщі українські військові знімають деталі, щоб полагодити менш пошкоджені "леопарди" на місці. Це означає, що в центрах доводиться не тільки усувати пошкодження, а й замінювати відсутні елементи. У зв'язку з цим ремонт може тривати кілька місяців.
Заступник директора дослідницького Центру Арройо (США) Джан Джентіле вважає, що Україна притримує більшу частину отриманих танків для майбутнього наступу в 2024 році, пише Business Insider.
"Танки західного типу якісно перевершують навіть найкращі російські танки. У них краща броня за рахунок сучасних систем активного захисту, управління вогнем, оптика та боєприпаси", – сказав він.
Abrams має підтверджений досвід ураження танків радянського виробництва ще під час війни у Перській затоці. Однак, досі не змінив правила гри в Україні. На думку Джентіле, майбутній наступ складно уявити, якщо Сили оборони не знекровлять противника. Швидше за все, на цьому слід зосередитись як мінімум до кінця зими. І над тим, як впоратися з головним головним болем, пов'язаним з Abrams. Справа в тому, що вони погано справляються з брудом, фільтри вимагають постійного очищення, якщо не проводити його протягом 12 годин, може знадобитися заміна двигуна. Найближчий центр обслуговування також знаходиться у Польщі.
Дальнобійні ракети у дії. Результати 2023 року та плани на майбутнє
У 2023 році український арсенал далекобійної зброї поповнили ракети. У першу чергу йдеться про британські Storm Shadow та французькі аналоги SCALP з дальністю ураження понад 250 км. Крилата ракета має боєголовку масою 450 кг, інерційну систему навігації, GPS, інфрачервоне наведення та автоматичне розпізнавання цілі на основі завантаженого зображення. Запускається з доопрацьованих для цього Су-24.
Українські сили успішно застосовували SCALP/Storm Shadow для ударів по Чонгарському мосту, штабу 58-ї армії в окупованому Бердянську, складах у Криму та Херсонській області. У вересні кілька ракет вдарили по судноремонтному заводу в Севастополі, внаслідок чого було знищено ВДК "Мінськ" та серйозно пошкоджено підводний човен "Ростов-на-Дону". А в рамках операції "Крабова пастка" вони вразили штаб Чорноморського флоту РФ. У листопаді під удар потрапив суднобудівний завод у Керчі та малий ракетний корабель "Аскольд", а у грудні – ВДК "Новочеркаськ" у порту Феодосії.
Очікується, що ракети SCALP/Storm Shadow продовжать відігравати важливу роль і у 2024 році. Завдання України полягає в тому, щоб точково атакувати тилові цілі, щоб підірвати боєздатність противника, знищуючи склади, вузли управління та особовий склад. Найбайжанішою ціллю залишається Кримський міст – життєво важливий для російської окупації Криму, частин Херсонської та Запорізької областей.
Опорні колони та секції є найбільш міцними. Навіть потужна бомба не здатна зруйнувати міст повністю, а короткі прольоти дозволяють швидко змінювати пошкоджені ділянки. Тому Україні потрібні ракети, здатні нести важкі боєголовки, і в такій кількості, щоб розтрощити російську ППО і унеможливити ремонт мосту. Все це можуть забезпечити німецькі авіаційні ракети Taurus, йдеться у статті Центру аналізу європейської політики (CEPA).
Taurus має боєголовку для руйнування бункерів та інфраструктури, технології малопомітності, що дозволяють обійти ППО та інші засоби електронної протидії. Найголовніше – у Німеччини близько 600 таких ракет, дальність дії яких перевищує 500 км. Але німецький канцлер Олаф Шольц поки не бачить, як вони можуть змінити ситуацію на війні.
"Україні потрібен Taurus, і він потрібен їй зараз. Storm Shadow не є еквівалентною заміною. Щодо цього пропозиція неприйнятна", – казала голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерман.
Як пише BILD, правляча коаліція готувала секретний пакет, до якого увійде велика кількість боєприпасів, транспортних засобів та систем озброєння. У проекті прямо не йдеться про ракети Taurus, але є згадка про зброю дальньої дії, яка потрібна для того, щоб "Україна могла здійснювати цільові атаки на стратегічно важливі цілі далеко в тилу російського агресора". Цього тижня Бундестаг проголосував за рекомендацію передати ракети. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запевнив, що Taurus не застосовуватиметься для ударів по російській території, а лише для знищення військової інфраструктури поблизу фронту.
У жовтні Сили оборони вперше застосували ATACMS. Ракети з дальністю до 150 км атакували військові аеродроми у Бердянську та Луганську. За даними OSINT-аналітиків, в результаті удару було знищено 9 гелікоптерів, ще 15 отримали пошкодження. Після цього противник передислокував авіацію до Таганрогу. У тому ж місяці російська пропаганда поширювала суперечливі повідомлення про перехоплення ATACMS, а в ніч на 30 жовтня – про удар по комплексах ППО на мисі Тарханкут у Криму. Видання ASTRA повідомляло про ураження С-300, але офіційно удар не було підтверджено ні українською, ні російською стороною.
В Офісі президента розраховували, що передача ATACMS вирішить два ключові завдання: стане сигналом для всіх, що Росія має програти, та прискорить знищення тилових ресурсів. У ЗСУ впевнені, що удари такими ракетами підірвуть логістику РФ.
"Поява такої потужної зброї, як ATACMS, є суттєвим "геймчейнджером", яким раніше були, наприклад, HIMARS, потім стали Patriot", – казав речник Східного угруповання військ Ілля Євлаш.
Як і будь-яка інша зброя, ATACMS не стануть тим самим "вундерваффе", яке забезпечить Україні перемогу. Але здатні допомогти вибити окупантів. Багато що впирається у кількість переданих ракет. За даними західних ЗМІ, американські партнери передали близько двох десятків. І як стало відомо, Вашингтон працює над поставками більш далекобійного варіанта – на 300 км.
Закриваючи небо. Чого вдалося досягти із західною ППО та чому F-16 все ще необхідні
На момент повномасштабного вторгнення наземну ППО України було представлено 29 дивізіонами С-300П, 10 дивізіонами "Бук", а також деякою кількістю ЗРК С-125 та "Тор". Дії зенітників у перші місяці були зразковими, оскільки вдалося не лише зберегти комплекси, а й вплинути на битву за Київ. Тоді навесні 2022 року вдалося збити більшу частину крилатих ракет, десятки вертольотів та літаків.
Західні партнери зосередилися на передачі ППО радянського виробництва – С-300, "Оса", С-125 та інші. Однак, масовані атаки на енергетику підштовхнули до передачі систем західного зразка. Ще до кінця 2022 року в Україні з'явилися як сучасні NASAMS та IRIS-T, так і "ветерани" у вигляді MIM-23 Hawk.
За перші п'ять місяців роботи NASAMS збили понад 100 ракет та дронів. Військові кажуть, що комплекс легкий в управлінні та ефективний. ЗРК добре зарекомендував себе, його високо оцінюють, а недавно стало відомо, що Норвегія передасть ще кілька пускових установок та центрів управління.
Україна стала першим у світі оператором німецької системи IRIS-T SLM. Комплекс вступив на бойове чергування у жовтні 2022 року та за півроку показав відмінний результат. Як казав командувач Повітряних сил Микола Олещук, із 51 випущеної ракети всі досягли цілей. На січень 2024 року Україна отримала три системи IRIS-T SLM, дві пускові установки IRIS-T SLS. Планується передача ще п'яти систем IRIS-T SLM та 22 пускових IRIS-T SLS.
Проте піком посилення ППО стало розгортання американської системи Patriot. Це відразу позначилося на ефективності російських атак. З того часу, як Patriot з'явився в Україні, над Києвом та не лише досить успішно збиваються "аналоговнетні" балістичні ракети "Кинджал" та "Іскандер".
Ймовірно, у травні комплекс даного типу взяв участь у знищенні російських Су-34, Су-35 та пари гелікоптерів Мі-8 над Брянською областю. А у грудні на південному напрямку протягом одного дня знищили три Су-34, що теж приписують Patriot. Версія із застосуванням його ракет розглядається як можливий сценарій удару по літаку дальньої розвідки А-50, який став найдорожчою втратою після крейсера "Москва". На кінець грудня було відомо про постачання трьох батарей Patriot та кількох додаткових пускових установок. У лютому 2024 року президент Володимир Зеленський натякнув на прибуття ще двох систем, які "здатні збивати все".
Ще більше повітряний щит зможе посилити бойова авіація західного зразка. Україна розраховує на винищувачі F-16, які доповнять ППО, "доганяючи" російські ракети, а також будуть задіяні у фронтових операціях. Як показав досвід 2023 року, наступ на укріплені позиції без переваги в повітрі прирікає його на провал. Водночас, масовані авіаудари по Силах оборони в Авдіївці буквально рознесли позиції та змусили українські війська відступити з міста.
Західні партнери запевняють, що питання F-16 просувається за графіком. Лише Нідерланди готові передати в 2024 році не менше 24 одиниць. Очікується, що перші західні винищувачі з'являться в українському небі до літа. За даними CNN, на той час перша група пілотів точно завершить підготовку. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат зазначає, що будуть передані літаки не новітніх модифікацій, і їх не буде одразу 40, 60 чи 120.
"Зараз ніхто точно не знає, коли в Україні буде F-16. Ми очікуємо якнайшвидше", – додав він.
Очевидно, F-16 не принесуть миттєву перемогу, але можуть змінити хід війни. Вони здатні забезпечити те, що потрібно найбільше – перевагу у небі на окупованих територіях. Якщо зараз туди залітає по 8-9 літаків, які скидають керовані бомби та ракети, то за наявності F-16 ворог вже не зможе вільно робити це, як зараз.
"Тому перевага у повітрі – ключ до успіху на землі", – казав Ігнат.
Головне – західні літаки розширять можливості боротьби з авіацією противника, БПЛА та ракетами.
"Літак F-16 має дуже потужні можливості авіаційної підтримки дій військ, вогневої підтримки. Це суттєве покращення вогневої могутності Збройних сил загалом", – наголошував український пілот із позивним "Мунфіш", який проходить підготовку на F-16.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.