Генерал-полковника Олександра Сирського призначено головнокомандувачем Збройних сил України. За роки до цього, будучи командувачем Сухопутних військ, він відзначився обороною Києва та наступом у Харківській області.
РБК-Україна розповідає, ким був генерал Сирський до великої війни.
При підготовці матеріалу використовувалися: дані сайту Міністерства оборони, wikipedia, публікації Spiegel, The Washington Post та The Economist, українського порталу АрміяInform.
Шлях генерала: військова освіта та служба до 2014 року
Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Олександрівського району Володимирської області у тоді ще радянській Росії. Пройшов навчання у структурах радянських збройних сил, закінчивши 1986 року Московське вища загальновійськове командне училище.
Починав службу командиром мотострілецького взводу. З 1993 року командував мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Нацгвардії України у Чугуєві (Харківська область). Потім був командиром полку цієї дивізії.
Втім, військова освіта майбутнього головкому не завершилась. У 1996 році він з відзнакою закінчив Академію Збройних сил України (оперативно-тактичний рівень), у 2005 році – Національну академію оборони України (оперативно-стратегічний рівень) із золотою медаллю. Захистив кандидатську дисертацію та став кандидатом військових наук.
Фото: Олександр Сирський здобув гарну військову освіту (t.me/osirskiy)
У 2000-х обіймав посаду командира 72-ї механізованої бригади, яка базується у Білій Церкві. У 2007-2011 роках служив начальником штабу – першим заступником командувача Об'єднаного оперативного командування Збройних сил України.
Генеральські погони Сирський отримав у 2009 році, коли йому було присвоєно звання генерал-майор. У 2011-2013 роках обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ. Відповідав за співпрацю з НАТО, брав участь у переговорах щодо реформування української армії щодо стандартів Північноатлантичного альянсу. Представляв Україну у листопаді 2013-го на переговорах у Брюсселі.
Відомостей про особисте життя Сирського дуже мало. Відомо, що він одружений з Тамарою Харченко, яка працює в Державній фіскальній службі. Подружжя має двох синів – Олександра та Антона.
Як писав німецький журнал Spiegel, іронія російсько-української війни, яку Москва любить називати "братовбивчою" в тому, що арміями командують люди, які знають один одного. Не виключено, що Сирський був знайомий деяким своїм ворогам з давніх-давен, а його успішні дії можуть бути пов'язані з тим, що він добре знайомий з російською військовою доктриною.
Але це не єдина причина. Генерал має досвід бойових дій проти російських військ ще з 2014 року.
Голова штабу АТО та участь у боях за Дебальцеве
З початку неоголошеного вторгнення в 2014 році Сирський очолив штаб Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі. На цій посаді він брав активну участь в одному з найскладніших для України епізоді тієї війни – операції у Дебальцевому (Донецька область).
У січні 2015 року був одним із керівників угруповання, яке намагалося утримати позиції в районі Дебальцевого. Саме тоді проходили чотиристоронні переговори у Мінську, і від ситуації на цій ділянці фронту багато залежало на дипломатичному рівні. Разом із тодішнім начальником Віктором Муженком він особисто приїжджав у напівоточене місто.
Сирський був причетний до управління боями в Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Зрештою, він координував вихід українських сил із Дебальцевого. За його словами, відступ був організованою, а не панічною втечею.
Фото: генерал Сирський регулярно відвідує фронт (t.me/osirskiy)
У ніч на 16 лютого 2015 року він отримав наказ забезпечити вихід українського угруповання. В даний момент під командуванням Сирського знаходилися близько 4500 військових, яким протистояли до 20000 бойовиків. Під його керуванням підривалися можливі шляхи переходу через річку Карапульку. Сформована ним група "Барс" прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.
"Я своїми підрозділами зайняв дві висоти вздовж дороги, якою здійснювався вихід. Їх зайняли десантники і утримували ті дві висоти фактично до повного виходу з Дебальцевого наших підрозділів… На момент виходу всі основні опорні пункти та підрозділи противника були придушені, і він не зміг адекватно зреагувати на наш вихід. Тому вихід був проведений організовано – пішки чи на машинах, але організовано", – розповідав він в одному з інтерв'ю.
На відміну від схожої історії з Іловайськом, цей відступ завершився успішніше. Він також вважав, що битва за Дебальцеве хоч і призвела до втрати міста, але зупинила наступ російських сил.
"Для нас відхід з Дебальцевого був ключовим моментом, що відтягує найкращі сили противника. Після цих боїв не було серйозних, масштабних спроб здійснити атаку. Противник зазнав тяжких втрат", – говорив генерал.
За цю операцію Сирський отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та звання генерал-лейтенанта.
Від командувача АТО на Донбасі до Сухопутних військ
У 2016 році Сирський очолив Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координував оперативні дії різних українських сил на Донбасі. А наступного року його призначили командувачем всієї Антитерористичної операції на сході, яка згодом стала Операцією Об'єднаних сил.
У травні 2019 року знову став командувачем Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. Представляючи генерала, тодішній президент Петро Порошенко наголошував, що Сирський успішно пройшов усі командні посади від командира взводу до заступника начальника Генерального штабу.
"У складних умовах 2014-2015 років спочатку був начальником штабу, а пізніше очолював Антитерористичну операцію. У найскладніші моменти нашої історії забезпечив ефективні дії щодо організації оборони та відсічі наступу російських військ", – казав він.
Після перемоги Володимира Зеленського на виборах 2019 року його призначили командувачем Сухопутних військ ЗСУ. 23 серпня 2020 року йому було надано звання генерал-полковника. Посаду командувача Сухопутних військ він обіймав до лютого 2024 року. Саме в цій ролі генерал організував оборону Києва, наступальну операцію у Харківській області та подальше стримування росіян на Сході.
Фото: Олександр Сирський та Володимир Зеленський (t.me/osirskiy)
"Олександр Сирський – з тих досвідчених офіцерів, які готуються до всіх непередбачуваних обставин. Навіть до тих сценаріїв, які він вважає вкрай малоймовірними", – писала про нього американська газета The Washington Post.
Реформи в армії та стиль управління
Під керівництвом Сирського в Сухопутних військах було запроваджено нову систему управління за прикладом структури НАТО. Мета цієї системи – формування сил шляхом підготовки військ, кваліфікованого військового персоналу та резервів.
Таким чином у структурі Сухопутних військ з'явилися три командування:
-
командування підготовки
-
командування матеріально-технічного забезпечення
-
командування територіальної оборони
Крім того, Сирський впроваджував реформи, які допомогли українській армії бути гнучкішою на полі бою та йти вперед у своєму розвитку значно далі, ніж армія супротивника.
Влітку 2023 вийшов матеріал The Economist, в якому наводиться наступна характеристика. За словами колег, Сирський є "аскетом, що пристрастився до спортзалу, і одержимим планувальником".
Деякі західні аналітики кажуть, що його тактика бою відбиває ієрархічну радянську підготовку. Але оперативна гнучкість вирізняє його підхід від підходу російських генералів.
"Він проповідує принципи децентралізованого командування НАТО, засвоєні під час перебування у Брюсселі у 2013 році, де він зустрічався з представниками альянсу, щоб обговорити способи модернізації українських збройних сил. Він наголошує на важливості "гібридної війни". І він приділяє пріоритетну увагу моральному духу своїх солдатів: щодня читає повідомлення від сотень військових та регулярно відвідує їх у польових умовах", – писало видання.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.