З початком зими й за умов, коли український контрнаступ, за оцінками аналітиків й посадовців, досягнув патової ситуації, американське видання The Washington Post 4 грудня опублікувало детальний аналіз підготовки до контрнаступу й перших його місяців, базуючись на інтерв’ю з понад 30 українськими та американськими військовими лідерами та опитавши близько 20-ти офіцерів та солдатів.
В аналізі The Washington Post деталізує розбіжності між українськими й американськими військовими керівниками під час планування й проведення контрнаступу, й робить спробу відтворити ланцюг подій від великого очікування на початку українського контрнаступу й до його теперішніх відносно невеликих здобутків, включно з порівняно незначним територіальним просуванням.
“Ми хотіли швидших результатів”, — наводить видання слова президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю Associated Press 30 листопада. “З цієї точки зору, на жаль, ми не досягли бажаних результатів. І це факт”.
Як пише видання, хоча 2023 рік розпочався на піку рішучості Заходу й високої впевненості українських сил, наразі існує невизначеність на всіх фронтах, а увага світової спільноти значною мірою перемикнулася на конфлікт на Близькому Сході, в той час, як невпевненість серед союзників України зростає. За таких умов президент Росії Володимир Путін має більше підстав вважати, що він зможе перечекати Захід й повністю інтегрувати вже захоплену українську територію.
За майже пів року контрнаступу Україна повернула лише трохи більш як 500 квадратних кілометрів території, “ціною тисяч убитих і поранених і мільярдів військової допомоги Заходу”.
“Разом усі ці чинники роблять перемогу України набагато менш імовірною, ніж [імовірність] років війни та руйнування”, – підсумовує The Washington Post.
Водночас українські посадовці визнають зміну тактики ведення війни, але не відмовляються від остаточної мети звільнення усіх окупованих з 2014 року територій. Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк 4 грудня зазначив на своїй сторінці в мережі Х, що Україна переходить до іншої тактики – “Ефективна оборона на окремих напрямках, продовження наступальних дій на інших напрямках, спеціальні стратегічні операції на Кримському півострові та в Чорному морі, суттєво переформатована протиракетна оборона критичної інфраструктури”.
Він також пояснив, що настав час “позбутися зайвого консерватизму” й очікувань, що Росія може повернутися до довоєнного стану, відтак закликав партнерів України до рішучіших дій на підтримку України.
“Зараз усі наші ресурси спрямовані на збільшення внутрішнього виробництва озброєнь і прискорення переговорів з партнерами щодо збільшення постачання критичної техніки для нового етапу наступальних операцій”, — додав Подоляк.
Своєю чергою, деякі західні аналітики, такі як Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил США у Європі, продовжують вважати, що Україна взимку здатна не лише захищатися, а й вести ефективні контрнаступальні дії. Однак, Годжес пов’язав таку спроможність із рішучістю підтримки України “до перемоги” її західними партнерами.
А колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані Девід Петреус звертає увагу на несвоєчасне і недостатнє постачання західними країнами необхідної зброї Україні, включно з бойовими літаками, як ключовий фактор, чому українці не змогли досягти того прориву, на який усі сподівалися” у контрнаступі влітку 2023 року.
Висновки The Washington Post детально
У сьогоднішній статті The Washington Post наводить низку стислих висновків свого аналізу планування і першого етапу українського контрнаступу. Зокрема, видання зазначає наступне:
● Загалом українські, американські та британські військові провели вісім великих планувальних ігор, щоб розробити план контрнаступу. Однак, зазначає видання, Вашингтон неправильно розрахував ступінь, до якого українська армія могла перетворитися на бойову силу західного зразка за короткий час — особливо без надання Києву сучасних військових літаків для досягнення переваги у повітрі, необхідної для ведення бойових операцій в рамках західної військової доктрини.
● Військове керівництво США та України іноді мало вкрай розбіжні думки щодо стратегії, тактики та часу контрнаступу. Американці виступали за початок контрнаступу в середині квітня, з метою запобігти зміцненню російської оборони. Українці, за словами The Washington Post, не були готові атакувати без додаткової зброї та підготовки військових.
● Пентагон вважав що фронтальна механізована атака на російські лінії оборони була можливою, з огляду на ті війська та озброєння, які на той час мала Україна. Згідно з моделями, за найкращого сценарію українські війська могли вийти до Азовського моря та розрізати російський сухопутний коридор навпіл за 60-90 днів.
● Американські військові керівники виступали за концентрований наступ уздовж однієї вісі на півдні, натомість українське військове керівництво вважало, що необхідно атакувати в трьох різних точках уздовж всього майже кілометрового фронту – зокрема, на південь у напрямку Мелітополя та Бердянська на Азовському морі та на схід у напрямку Бахмута.
● Розвідувальні служби США, на відміну від Пентагону, оцінювали шанси на успіх контрнаступу лише як 50х50, з огляду на багаторівневу оборону, збудовану Росією.
● Україна і Захід недооцінили здатність Росії відновлюватися після воєнних поразок й користатись зі своїх переваг, а саме – великої кількості живої сили і мін, а також готовності жертвувати життями військових у великих масштабах.
● Перед початком контрнаступу українські військові керівники побоювалися можливих катастрофічних втрат серед військовослужбовців. Натомість американці вважали, що втрати будуть вищими, якщо не провести контрнаступ.
● За даними The Washington Post, 70% військовослужбовців однієї з бригад у контрнаступі не мали бойового досвіду до початку бою.
● Повільний темп контрнаступу спричинив розбіжності між Україною та Сполученими Штатами щодо того, як найкраще прорвати глибоку російську оборону.
● Командувач збройними силами США в Європі тижнями не міг зв’язатися з українським головнокомандувачем на початку контрнаступу через непорозуміння, адже американський командувач піддавав сумніву рішення щодо контрнаступу.
● Кожна зі сторін звинувачувала іншу в помилках або прорахунках. Як зазначає видання, американське військове керівництво вважало, що Україна не дотрималася базової військової тактики, включаючи використання наземної розвідки для визначення щільності мінних полів. Українські військові лідери зазначили, що американці, схоже, не розуміють, як ударні безпілотники та інші технології змінили сучасну війну.
Детальніше статтю The Washington Post читайте за посиланням: частина 1, частина 2.