Субота, 12 Жовтня, 2024

Депутат німецького Бундестагу Родеріх Кізеветтер від опозиційного Християнсько-демократичного союзу вимагає від уряду Німеччини припинити експорт цивільної вогнепальної зброї, за винятком поставок в Україну та Ізраїль.

Однією з причин для такого заклику він назвав розслідування, що засвідчило: з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія в обхід санкцій отримала тисячі одиниць цивільної вогнепальної зброї західних виробників та мільйони боєприпасів. У тому числі, німецьку зброю.

Інформація про це є у відкритому доступі, стверджують автори публікації німецького медіа-ресурсу Correctiv. Так, наприклад, один з російських Телеграм-каналів (одночасно – торгівельний портал зброї, популярний, зокрема, серед вагнерівців) опублікував фото з підписами “Прибула нова поставка снайперських гвинтівок”.

На фото гвинтівок та інструкцій до них чітко видно виробника: компанія з товарами для дозвілля і полювання, виробник мисливського обладнання Blaser GmbH.

Correctiv у ході кількамісячного розслідування з'ясував: “летальна вогнепальна зброя західних виробників продовжує масово надходити до Росії, попри експортні обмеження”.

Було також виявлено ознаки того, що частина цього озброєння використовується у війні Росії проти України.

“Пістолети австрійського виробника Glock і автомати типу AR-15. Інші, такі як гвинтівки R8 німецького виробника Blaser, вільно продаються в Росії, не тільки на порталах продажу для найманців, а й нещодавно на ярмарку зброї в Москві”, – пишуть розслідувальники.

США наразі суворо обмежує експорт цивільної вогнепальної зброї, натомість у Німеччині немає таких суворих законів, стверджують у Correctiv.

Аналізуючи базу даних щодо імпортних сертифікатів, автори розслідування виявили: з часу повномасштабного вторгнення було імпортовано до Росії майже 7300 одиниць вогнепальної зброї, включаючи понад сотню снайперських гвинтівок, і майже вісім мільйонів патронів від західних виробників.

Утім, щодо Німеччини, то зброя не потрапляла до Росії безпосередньо від німецьких чи інших західних виробників. Імовірно, йдеться про обхідні шляхи через посередників в інших державах.

ЛИше у першій половині 2023 року, порівняно з усім 2019 роком, зросли поставки зброї до Об’єднаних Арабських Еміратів, Хорватії, Угорщини, Казахстану, Північної Македонії, Польщі та Узбекистану.

“Казахстан, наприклад, імпортував 1015 одиниць цієї зброї з Німеччини в першій половині 2023 року. Невже там так багато мисливців і стрільців?” – риторично запитують автори Correctiv та зауважують, що Казахстан входить до економічного союзу з Росією.

Це означає, що товари, якими торгують між двома країнами, не потрібно розбивати окремо в статистиці торгівлі.

Розслідувальники відвідали магазин Korgan в казахському місті Алмати, тут – широкий асортимент вогнепальної зброї Blaser, включаючи високоточну гвинтівку R8.

Видання описує діалог автора розслідування в казахському магазині: “Під час візиту наш кореспондент звертається до продавця: у нього є знайомий, який приїхав з Росії і цікавиться однією з рушниць R8. Чи можна було б йому купити одну з рушниць і привезти її до Росії? Відповідь продавця: “Купити не проблема”. А транспорт до Росії? “Важко, але здійсненно”.

У травні цього року німецьку видання Bild з посиланням на Федеральне статистичне відомство країни, повідомляло, що після початку великої війни в Україні експорт із Німеччини до Казахстану, Вірменії та Грузії подвоївся. Постачання до Таджикистану зросли на 150%, до Білорусі — на 77%, до Киргизстану — на 994%.

За підрахунками Східного комітету німецької економіки, за 2022 рік (рік війни вУкраїні) експорт автомобілів та автозапчастин із Німеччини до Казахстану зріс на 507%, а до Вірменії – на 761%.

За даними BILD, тоді на це звернув увагу спецпредставник ЄС із санкцій Девід О'Салліван.

У червні цього року координатор із питань санкцій у Державному департаменті США Джим О'Браян заявив, що західний імпорт Росією ключових мікрочіпів та електроніки, необхідних для забезпечення своєї військової машини, практично повернувся до рівня до вторгнення, оскільки Москва посилила зусилля із обходу західних санкцій.