В епіцентрі конфлікту на Близькому Сході опинилися ресторани мережі швидкого харчування McDonald’s. Кілька з них у Туреччині, Лівані та Єгипті були фізично знищені після удару по лікарні, у якому влада у Смузі Гази звинуватила ізраїльську армію.
Напад ХАМАСу на Ізраїль та подальші дії Ізраїлю за підтримки США поширили гнів і тривогу на Близькому Сході, а у епіцентрі подій опинився і американський ресторан, пише газета Washington Post.
Франшиза McDonald’s в Ізраїлі заявила, що надаватиме безкоштовне харчування ізраїльським солдатам, а також лікарням. Натомість франшизи в інших країнах Близького Сходу поспішили заявити, що не мають нічого спільного з ізраїльським рішенням колег.
Зокрема, так зробили у Туреччині, Єгипті, Йорданії та Лівані, а також у країнах Перської затоки.
Гроші Газі на знак солідарності з палестинцями пожертвували своєю чергою франшизи McDonald's в Катарі, Кувейті, Омані, Туреччині, Бахрейні, Об'єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії.
Франшизи McDonald’s належать місцевим бізнесменам, але все ж асоціюються із США, тому чимало ресторанів просто забивають вікна захисними дошками у побоюванні провокацій.
Як нагадує видання Washington Post, ресторани McDonald’s неодноразово в історії приймали на себе удар невдоволення опонентів політики США. Адже, на відміну від посольств з їх бетонними стінами та поліцейським захистом, McDonald’s та інші франшизи швидкого харчування можуть легко стають жертвами політично мотивованого вандалізму.
Але вони насправді є місцевим бізнесом, який дає працю місцевому населенню, нагадав у “вірусних” відео ведучий популярного єгипетського ток-шоу. У соцмережах Єгипту Амра Адіба закликав своїх глядачів утриматися від бойкоту, оскільки місцева франшиза McDonald’s належить єгипетському мільярдеру Ясіну Мансуру та забезпечує роботою незліченну кількість єгиптян – прямо чи опосередковано йдеться про 40 000 громадян Єгипту.
Ресторани McDonald’s є символом Америки та ціллю погромників у багатьох країнах світу
Washington Post нагадує: McDonald’s бойкотували в арабських країнах на початку 2000-х років, під час другої палестинської інтифади та після вторгнення США в Ірак. Під час протестів Арабської весни в Каїрі у 2011 році ресторани швидкого харчування навколо площі Тахрір зазнали нападів, були розграбовані та перетворені на пункти першої допомоги для протестувальників.
У 2003 році, після початку війни в Іраку, McDonald’s у Бейруті став мішенню вибуху, що поранив п’ятеро людей.
Корпорація McDonald’s в офіційній заяві каже, що головним пріоритетом компанії є безпека працівників і відвідувачів на місцях.
Успіх McDonald’s намагаються повторити місцеві бренди, які користуються труднощами конкурентів
Місцевий ресторан Tafwela опублікував оголошення у Facebook із пропозицією найняти “перебіжчиків” із McDonald’s: “Кожен, хто хоче припинити працювати в місцях, які підтримують тих, хто вбиває наших сестер, поговоріть з нами, і дасть Бог, ми дамо вам хорошу зарплату”.
“Випадок із McDonald’s підкреслює складну геополітичну динаміку, за якою всесвітні бренди мають орієнтуватися в епоху, коли від компаній часто очікують втручання в гострі соціальні та політичні проблеми”, – пише катарське видання Al Jazeera.
Також, як зауважує Al Jazeera, з огляду на війну Росії проти України, а раніше війну в Косові, втратив актуальність відомий вислів лауреата Пулітцерівської премії Томаса Фрідмана, який наприкінці 1990-х років стверджував, що “дві країни, де є ресторан McDonald’s, ніколи не вступали у війну”.
Фрідман писав про так звану теорію запобігання конфліктам “Золоті арки” (мається на увазі логотип McDonald’s) у своїй книзі “Лексус і оливкове дерево” 1999 року, де він обґрунтовував ідею те, що ресторани McDonald’s свідчать про появу середнього класу, який не зацікавлений підтримувати війни.
McDonald’s не має торгових точок у Смузі Гази.
Крім того, це не перший світовий бренд, який втягнувся в суперечку через геополітичні питання. Раніше критики з боку інвесторів зазнавали компанія Unilever, Ben and Jerry’s, іспанська роздрібна мережа Zara. Японський роздрібний продавець MUJI піддався осуду після того, як публічно схвалив бавовну, вирощену в китайському регіоні Сіньцзян, де, за словами правозахисників, мусульман етнічних меншин експлуатують для примусової праці, нагадує Al Jazeera.
Як писав Голос Америки, вторгнення Росії в Україну змусило McDonald’s вийти з російського ринку після більш ніж 30-річної присутності. Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тоді заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії.
Успіх ресторанів швидкої їжі намагалися повторити місцеві підприємці, однак їхня популярність значно поступається американському бренду.
Натомість в Україні мережа McDonald’s, яка покинула країну з початком широкомасштабної російської агресії у лютому 2022 року, незабаром повернулася, що було розцінено у Києві як знак підтримки та віри в перемогу України.
Як писав Голос Америки, саме до McDonald’s завітав під час візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен, разом із міністром зовнішніх справ України Дмитром Кулебою, чоловіки тоді взяли порцію картоплі фрі на двох.
У мережі X Блінкен нагадував, що ресторани McDonald’s у Києві закрилися з початком війни, але відновили роботу згодом.