Державний секретар США Ентоні Блінкен долучився до низки лідерів ЄС та НАТО, які підтримали Естонію та Фінляндію в намірах розслідувати інцидент з пошкодженням газопроводу та телекомунікаційного кабелю в Балтійському морі, що стався у вівторок.
«Ми підтримуємо союзників по НАТО, Фінляндію та Естонію, у їхньому розслідуванні пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі, і підтримуємо їх поточне розслідування для з’ясування причини», – написав Блінкен у мережі Х (колишня Twitter) у четвер.
Раніше президент Європейської Ради Шарль Мішель підтримав розслідування та запевнив, що ЄС «сповнений рішучості забезпечити та посилити захист своєї критичної інфраструктури». Також президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що «рішуче засуджує будь-який акт руйнування критичної інфраструктури». Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що країни НАТО дадуть «рішучу відповідь», якщо слідство з’ясує, що це було зроблено навмисно.
«Якщо буде доведено, що це був навмисний напад на критично важливу інфраструктуру НАТО… це буде зустрінуто єдиною та рішучою відповіддю», – сказав очільник НАТО журналістам у середу.
Міністри оборони країн НАТО, які зібралися у Брюсселі, також обговорювали на зустрічі у четвер пошкодження трубопроводу Balticconnector і телекомунікаційного кабелю, які було підтверджено у вівторок. Перші дані надійшли від фінської компанії Gasgrid, яка є співоператором трубопроводу, яка повідомила про падіння тиску та можливий витік газу у ніч проти неділі під час шторму.
Фінляндія заявляє про «зовнішню діяльність»
Як повідомляє агенція Reuters, Фінляндія заявила, що шкоду, ймовірно, спричинила «зовнішня діяльність». Влада Фінляндії повідомила у середу, що на морському дні біля пошкодженого трубопроводу були знайдені «зовнішні сліди», і що вона перевіряє рух суден у цьому районі на момент розриву.
У четвер вранці фінська розвідка заявила, що не може виключити можливість причетності служб іншої держави до пошкодження інфраструктури.
"Не можна виключати участі державного áктора в цій роботі", — цитує директора Служби безпеки Фінляндії Антті Пелттарі агенція Reuters. "Хто за цим стоїть – питання попереднього слідства. Більш детально ми це не коментуємо", – додав він.
Тим часом агенція AFP з посиланням на фінську поліцію повідомила, що пошкодження могло виникнути в результаті дії "механічної" сили, а не вибуху.
"Схоже, що пошкодження було спричинене механічною силою, а не вибухом", — сказав журналістам старший детектив Рісто Лохі з Національного бюро розслідувань. Він додав, що жодну версію про причину розриву не виключено.
За жорсткими заявами не слідують відповідні дії – Гончар
Інцидент у Балтійському морі викликав нову хвилю занепокоєння щодо регіональної енергетичної безпеки трохи більше ніж через рік після вибухів на газопроводі Nord Stream, що мав транспортувати російський газ до північної Європи в обхід України.
Український аналітик Михайло Гончар вважає, що Росія посилає сигнал європейським країнам, бо "трубний саботаж ідеально вписався б у російський сценарій".
"Росія демонструє, що попри поразки на українському фронті, вона все ще здатна діяти жорстоко та ефективно на багатьох напрямках. Перш за все, вона показує Фінляндії та Естонії, що НАТО не є ефективним захистом", – зауважує Гончар у своєму дописі у Facebook.
Він каже, що пошкодження трубопроводу завдає «обмеженої економічної шкоди» Фінляндії та Естонії, але може стати «потужним інструментом в інформаційній війні».
Російське посольство у Великій Британії відкидає підозри у причетності своєї країни до пошкодження газогону як «ще одну неймовірну казку» і натомість вміщує статтю про те, що в результаті інциденту піднімуться ціни на газ. Російські дипломати також кажуть у мережі Х, що національні розслідування вибуху газогону Nord Stream «застопорилися», а "російську пропозицію в Раді Безпеки ООН розпочати незалежне розслідування терористичної атаки" західні країни відхилили.
У березні деякі впливові західні газети написали, посилаючись на дані американської розвідки, про які повідомили їм неназвані чиновники, що до підриву газогону Nord Stream могли бути причетні "проукраїнські групи".
При цьому ЗМІ зазначали, що представники США наполягали, що не мають доказів того, що президент України Володимир Зеленський чи хтось з вищих представників української влади був причетний до операції, або що зловмисники діяли за вказівками українських урядовців.
Михайло Гончар, який очолює дослідницький центр "Стратегія ХХІ", вважає, що Росія намагається "прозондувати" реакції НАТО, ЄС, національних компетентних органів, а також вивчити "їхню поведінку та заходи, які будуть вживатися".
На його думку, Євросоюз "мляво" реагував на агресивні дії Росії, починаючи з 2014 року, і лише підрив трьох з 4 ниток газопроводів Nord Stream минулого року змусив його переглянути свою Стратегію морської безпеки, що вимагає від ЄС "посилити свої дії та захистити критичну інфраструктуру". Але, за словами Гончара, європейські країни «ефективного механізму протидії загрозам так і не створили».
На думку українського експерта, якщо ЄС і НАТО далі будуть уникати "публічної ідентифікації російського авторства диверсій", Москва продовжить їх повторювати у нових місцях – Північному морі, Північній Атлантиці, у Середземному морі та, "за певних обставин» і у Чорному морі в частині румунської газової інфраструктури на шельфі.
У травні голова розвідки НАТО Девід Каттлер попередив, що Росія може влаштувати диверсію на підводних кабелях і трубопроводах у Балтійському та Північному морях чи в Атлантиці у відповідь західним країнам за їхню підтримку України у російській війні. За його словами, таким чином Росія хоче отримати важелі впливу на ті країни, які надають безпекову допомогу Україні.
Як повідомляв Голос Америки, Каттлер заявив, що російські судна патрулюють води Атлантики та активізують діяльність у Північному та Балтійському морях.