Гострі докори, якими обмінюються найвищі посадовці України та Польщі, викликали стурбованість долею партнерства Києва і Варшави на тлі російської війни.
Поширені польським урядом слова прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, що Польща «вже не передає зброю Україні», опинилися в чільних заголовках міжнародних ЗМІ.
Напередодні у Варшаві українського посла викликали до Міністерства закордонних справ, щоб висловити протест Польщі у зв’язку з критичним зауваженням президента Володимира Зеленського про обмеження імпорту українського збіжжя.
«Тривожно бачити, як дехто у Європі, деякі наші друзі у Європі, розігрують солідарність у політичному театрі, роблячи із зерна трилер. Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора», – заявив Зеленський 19 вересня у виступі на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Уряди Польщі, а також Словаччини й Угорщини 15 вересня продовжили заборону імпорту українського збіжжя та інших сільськогосподарських товарів, хоча Європейська комісія постановила, що таких перешкод на ринку ЄС не повинно бути.
Польські урядовці наголошують, що при цьому Варшава сприяє транзиту українського збіжжя на світовий ринок і нагадують про велику допомогу Польщі для захисту України від російської агресії.
Через Польщу проходить вирішальна частина міжнародної допомоги Україні, і з часу відкритого російського вторгнення польські кордони перетнули кілька мільйонів українських біженців, майже мільйон яких залишається в тій країні.
Давні проблеми з новими емоціями
Обмін гострими докорами між Києвом і Варшавою став найгучнішим у розпал виборчої кампанії у Польщі, де урядова партія "Право і справедливість" (PIS), заявляє, що вимушена заборонити імпорт українського збіжжя, бо війна спричинила перекоси на ринку, і наплив зерна з України загрожує банкрутством польським фермерам.
Така позиція Варшави в питанні імпорту українського збіжжя буде тривати, вважає Даніел Шеліґовські, який очолює програму східної Європи в Польському інституті міжнародних справ.
«Зараз можна бачити, якщо поглянути на польську політичну сцену з правого до лівого крила, то всі провідні політичні партії, які готуються до парламентських виборів, взяли це питання до своїх політичних кампаній і до своїх програм», – вказав Даніел Шеліґовські у розмові з Голосом Америки.
Як і у попередніх випадках міждержавних суперечок між Україною та Польщею разом з поточними проблемами на поверхню підіймаються і давні питання, наприклад, пов’язані з оцінкою подій в часи Другої Світової війни тощо.
За словами Деніела Шеліґовського зараз «з польського погляду проблема не в самих позовах (України в СОТ), а те як вони оцінюються в Польщі, та розпалювальна риторика з української сторони».
Українські урядовці також кажуть, що прагнуть домовленостей, і Міністерство економіки України оголосило, що хоче «уникнути судової тяганини» в СОТ довкола імпорту зерна.
Але факт оголошення українського позову до СОТ, а ще більше – супутні заяви українських представників, наприклад дописи урядовців у соцмедіа, декого у Варшаві образили.
Інший польський політичний аналітик Лукаш Адамські також вказує, що українські заяви для поляків лунають дуже різко.
«Інтереси Польщі і України тут суперечливі, але я вважаю, що це можна вирішувати, розв'язувати в розмовах. Проте ці розмови не мають супроводжуватися такою риторикою, бо ця риторика викликає емоції, вона дратує, накручує спіраль емоцій. І вона в результаті доводить до того, що потім політики обох країн починають таке своєрідне суперництво за те, хто гостріше розкритикує сусіда. Це самозгубна тактика», – сказав доктор історії Лукаш Адамські, який є заступником директора польського Центру діалогу імені Юліуша Мерошевського.
Деніел Шеліґовскі каже, що історичні суперечки між українцями і поляками напевне залишаться, хоча російська війна приглушила їх.
Поточні економічні протистояння можливо вирішити легше, бо і в Польщі, і в Україні лунають гучні голоси про спільність стратегічних інтересів обох країн.
«Стратегічно в Польщі нема сумнівів у тому, що підтримка України триватиме: військова, політична і важливо, що Польща підтримуватиме бажання України вступити в Європейський Союз і НАТО. Це і далі відповідає польським інтересам. Я не бачу суперечності між стратегічним виміром і якимись обмежувальними економічними заходами польського уряду. Це нормальне явище між партнерами», – вважає Шеліґовський.