Історія зі Starlink в Криму, коли Маск на прохання українського уряду, відмовився включити покриття Starlink під час атаки ЗСУ в Криму, і позиція Ілона Маска викликала жваве обговорення політиків та експертів на Заході.
Маск не єдиний, хто піддався впливу російської пропаганди, так само багато західних політиків піддаються навіюванням Росії і гальмують надання Україні сучасного озброєння, включаючи F-16, вважає американська журналістка та історикиня Енн Епплбаум.
А дослідник Університету Вірджинії Сіва Вайдх’янатан вказує, що компанії збільшують свою владу та вплив у світі, і те, що якийсь зловмисник поза урядом може скористатись із цього впливу, є лише питанням часу. Маск пояснив те, що він не включив Starlink під час української атаки в Криму тим, що не бажав відігравати роль в цій війні. Він також наголосив, що є патріотом США, а український уряд не має влади над американськими компаніями. "Я буду боротись і помирати за Америку", — твітує Маск.
“Це попереджальна історія про зарозумілість мільярдера, який став відігравати важливу роль у зовнішній політиці США. Але це також історія про страх, який росіяни сіють і пропагують, навмисне створюють, щоб сформувати ширше уявлення Заходу про цю війну. Маск – не один: багато людей у Вашингтоні, Берліні, Брюсселі та інших європейських столицях, зокрема люди, які підтримують український суверенітет і хочуть, щоб Україна виграла війну, також були налякані розмовами з російськими послами, погрозами з боку російських лідерів, а також кадрами ядерних вибухів, які демонструє російське державне телебачення”, — пише Енн Епплбаум у статті для видання The Atlantic “Що отримала Росія, злякавши Ілона Маска”.
Епплбаум вважає, що Ілон Маск став жертвою пропаганди ультраправого середовища США, яке він “часто відвідує”.
“Задовго до того, як він поговорив зі справжніми росіянами, Маск, ймовірно, зіткнувся з тією самою пропагандою в ультраправому середовищі, на яке впливає Росія, і яке він часто відвідує”,- аналізує дослідниця Енн Епплбаум.
Ядерної війни не сталося
Попри відмову Маска увімкнути зв'язок в Криму, українські військові змогли забезпечити зв'язок іншим чином та успішно атакували об’єкти в Криму, зокрема, Чорноморський флот у Севастополі, пише Енн Епплбаум, посилаючись на приватні розмови з українськими чиновниками.
У відповідь, додає вона, “ядерної війни не сталося”, як цього боявся Ілон Маск.
“Ядерної війни не було. Іншими словами, попри побоювання Маска, закладені в його голову російським послом чи, можливо, самим Путіним, Третя світова війна не почалась в результаті цієї успішної атаки на порт в Криму. Натомість командири ВМС Росії були настільки налякані цією атакою, що протягом наступних тижнів вони трималися осторонь гавані Севастополя”, — зазначила Епплбаум.
“Маск помилявся”, – підсумовує дослідниця. – “Замість того, щоб надихнути Третю світову війну, атака морських дронів [України] допомогла зменшити насильство, захистити торгівлю, підтримати українських фермерів та, можливо, навіть гарантувати, що деякі люди за межами України не будуть голодувати”.
Страх ескалації внаслідок російської пропаганди, на думку Епплбаум, не дозволяли високопосадовцям у багатьох країнах, зокрема, в Німеччині та США, вчасно надавати Україні важке озброєння, зокрема винищувачі F-16 чи ракет великої дальності ATACMS.
Маск зрозумів, що в нього "занадто багато влади"
В іншій статті видання The Atlantic “Режим демона активовано” автор – головний редактор з питань технологій – Деймон Берес розмовляє із автором біографії Маска Вольтером Айзексоном, який вперше опублікував інформацію про зрив операції ЗСУ в Криму через відсутність (або відключення) зв’язку Starlink.
Під час інтерв’ю Айдексон згадує, як спілкувався з Маском про інцидент в Україні.
“Він мені каже: “Як я втягнувся в цю війну? Я щойно створив Starlink, щоб люди могли дивитися фільми та грати в ігри” … Він починає розуміти “чому я в такому становищі? Це занадто багато влади”, — згадує Айзексон.
За словами письменника, після запиту України використати Starlink в Криму, Ілон Маск вирішив укласти угоду з Міністерством оборони США, щоб не нести відповідальності за наслідки потенційних інцидентів.
“Потім він укладає угоду, щоб просто бути підрядником і дозволити, і щоб деякими з цих супутників володіли та контролювали військові та розвідувальні служби США. Було створене щось під назвою Starshield, де ці речі використовуються у військових цілях, але він не відповідає за це. Я вважаю, що це логічний результат”, — розповів автор біографії Маска в інтерв’ю виданню The Atlantic.
Айзексон також повідомив, що коли Київ просив Маска увімкнути зв’язок у Криму, вони не знали, що там не працювало сателітне покриття Starlink.
“Більш технічним терміном було б сказати, що він вирішив огородити покриття геозоною, щоб воно не було активним уздовж узбережжя Криму”, — уточнив Айзексон.
Держава і примхи нестабільного мільярдера
Професор медіадосліджень Університету Вірджинії та автор книги "Антисоціальні ЗМІ: як Facebook роз’єднує нас і підриває демократію” Сіва Вайдх’янатан в авторській колонці для видання The Guardian пише, що ситуація з Маском показала, наскільки небезпечно передавати в приватні руки інструменти з управління державною – розвідувальні чи військові системи.
Професор попереджає, що наступного разу в цій ситуації може опинитися “хтось значно компетентніший”.
“Поки ми дозволяємо приватним суб’єктам передавати на аутсорсинг і контролювати основні державні розвідувальні та військові системи, ми ризикуємо, що примхи нестабільного егоманіяка можуть знищити життя та розбити надії на краще майбутнє. Це може бути Маск. Або це може бути хтось значно компетентніший і здібніший наступного разу”, — пише професор медіадосліджень Сіва Вайдх’янатан.
“Ми повинні сприйняти цю ситуацію як попередження та розглянути кращі моделі підзвітності влади в демократичних країнах світу”, – підсумував професор.
“Надто довго у повідомленнях про владу, переконання, дипломатію та війну нехтується роль, яку відігравали недержавні гравці, як, наприклад, комерційні компанії. Деякі компанії збільшити свою владу та вплив у світі, монополізуючи ринок за допомогою певних важливих ресурсів – як то SpaceX із послугою супутникового Інтернету на низькій висоті – або мають достатнього фінансів, щоб стати джерелом корупційної влади, здатної спровокувати державний переворот чи підтримати жорстокий, смертоносний режим, як зробила компанія British Petroleum в Ірані в 1953 році або United Fruit Company в Гватемалі в 1954 році”, — аналізує Сіва Вайдх’янатан з Університету Вірджинії.
Людина, виліплена з недоліків
Щоб уникнути ситуацій, коли приватний бізнес впливає на зовнішню політику країни, Алп Семівлісой, дослідник аналітичного центру “Атлантична рада” рекомендує уряду США інвестувати у розвиток власних можливостей, щоб менше покладатися на Маска.
В інтерв'ю виданню The Hill експерт при цьому визнає, що Starlink — “надзвичайно унікальна” технологія, яку не можна легко відтворити в стислі терміни, зв’язок забезпечує мережа з тисяч низькоорбітальних супутників, які надають Інтернет у віддалені регіони.
Видання The Wall Street Journal у книжковому огляді біографії Маска називає бізнесмена “людиною, виліпленою з недоліків”.
“Містер Айзексон [автор біографії] бачить у панові Маску людину, яка, за словами Шекспіра, “виліплена з недоліків”. Його завзяття частково походить від усвідомлення того, що хороші речі можуть не тривати довго. У певний момент, як пише Айзексон, Маск “визнав дивним — і страшним — що технологічний прогрес не був неминучим. Це могло зупинитися. Це може навіть повернутися назад”, – написав для WSJ американський професор історії Артур Герман.
Влада США – про Маска
Президент США Джо Байден не коментував ситуацію з Ілоном Маском.
Державний секретар Ентоні Блінкен, коментуючи ситуацію з Ілоном Маском, висловив сподівання, що технологія Starlink “залишиться повністю доступною” для українських військових, поки вони захищають свою територію.
А очільник Військово-повітряних сил США генерал Френк Кендалл, коментуючи ситуацію, заявив, Міноборони має розробити контракти приватними підрядниками, які б передбачали сильніший нагляд за їхньою діяльністю.
“Якщо ми збираємося покладатися на комерційну архітектуру або комерційні системи для оперативного використання, ми повинні мати певні гарантії, що вони будуть доступними”, — сказав Кендалл. – “У нас повинно це бути. Інакше, вони зручні… у мирний час, але ми не можемо на їх покластися під час війни”.