Російський бізнесмен Петро Авен, який був співвласником Сенс Банку до націоналізації, поскаржився на несправедливість західних санкцій та порівняв їх з радянським інститутом "позбавленців". Про це він сказав в інтерв'ю Baltic News Network.
"Однією з причин запровадження санкцій є зустріч з президентом Путіним. Але пані Меркель і пан Ердоган, наприклад, зустрічалися з президентом Путіним набагато частіше, ніж будь-який російський бізнесмен. То чому їх немає в санкційному списку?
Іншим критерієм є розмір бізнесу в Росії, який визначається сплаченими податками до російського бюджету. Наш давній партнер у Росії BP платив величезні податки, набагато вищі, ніж Альфа-банк. І що?", – сказав він.
За словами Авена, на сьогодні включення до санкційного списку фактично означає тимчасову конфіскацію майна без судової процедури та права на захист.
"Якісь анонімні чиновники де-факто позбавляють фундаментальних прав як суб'єктів санкцій, так і членів їхніх родин. Це практика суто політичних рішень, еквівалента інституту "позбавленців" – тих, кого свого часу за радянської влади після революції позбавили всього. Так само не існує прозорого та ефективного механізму оскарження статусу санкцій. Судові розгляди можуть тривати роками, але за цей час руйнуються підприємства, псується репутація, дітей виключають зі шкіл", – додав він.
Авен також поскаржився, що у його випадку підставою для санкцій стали "десяток фальшивих статей у таблоїдах", а позиція поважних, на його думку, людей не була взята до уваги.
"Російський "Меморіал" підтримав мене листом до ЄС; Ілля Яшин написав листа з в'язниці на підтримку Михайла Фрідмана; всіх нас, акціонерів Альфа-банку, підтримав нобелівський лауреат Дмитро Муратов", – заявив бізнесмен.
На питання, чи відчуває він відповідальність за війну в Україні, Авен відповів так:
"Я не розумію, що саме означає "спільна відповідальність". Я, звичайно, відчуваю відповідальність за все, що відбувається в країні, громадянином якої я є, де я жив і працював тривалий час, в тому числі в уряді".