Зустріч президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з президентом Росії Володимиром Путіним 4 вересня не принесла позитивних результатів у питанні відновлення Чорноморської зернової угоди, яка б дозволяла Україні експортувати своє збіжжя морем.
Сам Ердоган після зустрічі з президентом РФ заявив, що все ще сподівається на швидке відновлення угоди, зазначивши, що російські вимоги є гарно відомими, і що їх треба враховувати.
"Як Туреччина, ми віримо, що ми досягнемо рішення, яке відповідатиме очікуванням за короткий час", – цитує президента Туреччини агентство Reuters.
"Зернова ініціатива […] – це те, заради чого приїхав Ердоган, але очевидно, що не було досягнуто якихось проривних домовленостей за цим напрямком", – зазначила Євгенія Габар, старша дослідниця Атлантичної ради, коментуючи зустріч двох президентів у Сочі в розмові з Голосом Америки.
Своєю чергою, Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України, в інтерв’ю Голосу Америки вказав на малореальність позитивного сценарію за результатами зустрічі: "Безумовно, якщо Туреччині вдасться дотиснути Росію щодо, наприклад, зернового коридору, було б непогано, але я вважаю, що це практично неможливо".
Попри відсутність позитивних результатів в плані відновлення Чорноморської зернової угоди, у США позитивно оцінюють дипломатичні зусилля Туреччини.
"Ми вітаємо зусилля Туреччини та інших країн переконати Росію повернутися до угоди. Ми співпрацюємо з ООН і Туреччиною, обидві з яких дуже наполегливо працювали, щоб зробити Чорноморську зернову ініціативу можливою та функціональною", – заявив представник Держдепу.
Водночас метою Ердогана було вирішення низки інших конкретних питань у російсько-турецьких відносинах, зокрема, економічну, торговельну та енергетичну співпрацю, а також питання туризму та регіональної політики на південному Кавказі, в Сирії, Лівії тощо.
"Туреччина буде вирішувати свої певні питання, користуючись слабкістю Російської Федерації", – зазначив Михайло Подоляк.
"Мені здається, що пан Ердоган хоче довести свою суб'єктність, регіональну суб'єктність, [й] має абсолютно для цього і мотиви, і інструменти", – додав Подоляк.
Втім, на думку Євгенії Габар, розмова з Путіним віч-на-віч має і свою ціну для турецького президента: "Сам факт, що Путін про це говорить абсолютну неправду в присутності президента Туреччини, країни-члена НАТО, це вже не є чимось позитивним, тому що, в принципі, будь-який лідер – давайте будемо відвертими – будь-який лідер, який зустрічається з Путіним, а тим більше їде до нього в Росію, має бути готовим до того, що він стане тлом, фоном, на якому світ буде слухати відверту брехню Путіна".
Однак, каже Габар, не слід очікувати змін у традиційній турецькій політиці балансування між Росією та Україною, та більш прихильної позиції стосовно України, принаймні, у середньостроковій перспективі.
Іншим приводом для занепокоєння, вважає Габар, є імовірні пропозиції Туреччини та ООН щодо послаблення санкційного тиску на Росію в обмін на повернення до зернової угоди. Реалізація цих пропозицій означатиме "розмивання санкційного режиму проти Росії […] як єдиної системи, єдиного механізму".
"Тому, якщо такі кроки пропонуються з боку ООН насамперед і Туреччини, це означає, по суті, що ООН розписується у власній неспроможноздатності якось адекватно реагувати на російську агресію", – додала Габар.
Як повідомляв раніше Голос Америки, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш надіслав міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову листа з "конкретними пропозиціями", які мали б сприяти відновленню Чорноморської зернової угоди. Гутерріш не пояснив деталі пропозицій, однак зазначив, що вони "дозволять більш ефективний доступ російського продовольства та добрив на світові ринки за адекватними цінами".
Чорноморську зернову угоду було підписано у липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН, а в липні 2023 року Росія одноосібно вийшла з угоди. Для відновлення її дії, Росія висуває низку вимог, включно з поверненням російського Россільхозбанку до системи SWIFT, від якої банк було відключено минулого року на виконання санкцій ЄС проти Росії.