Росія використовує шахрайські сайти для збору особистих даних тисяч українських військових та їхніх родичів. Про це Голосу Америки розповіли посадовці Міноборони США. На їхню думку, зібрану інформацію Росія може використати, зокрема, проти членів родин військових, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
Двоє посадовців Пентагону стверджують, що російські спецслужби створили щонайменше два фальшиві сайти, які видають себе за ресурси підтримки сімей полонених, зниклих безвісти або загиблих українських військових, і начебто допомагають з їхнім пошуком. З етичних міркувань Українська служба Голосу Америки не називатиме ці ресурси.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко підтвердив Голосу Америки, що два згадані сайти обманом займаються збором інформації. Втім, ідеться про значно більше фальшивих ресурсів, які намагаються отримати персональні дані родичів військових, каже Яценко. За його словами, Росія використовує також Telegram-канали і групи у Facebook та Viber.
“Таких ресурсів насправді — десятки. Є більш успішні, є менш успішні. Вони експлуатують надзвичайно вразливий стан рідних та близьких військовослужбовців, які зникли безвісти чи потрапили до рук ворога”, — розповів Голосу Америки Петро Яценко. “Вони також використовують те, що Росія не надає Україні інформацію про полонених. Рідні сподіваються, що їхня близька людина не загинула, а перебуває у полоні, і на пропозицію подібних ресурсів передають персональні дані”.
Посадовці Міноборони США вважають, що Росія створила такі ресурси незадовго після свого повномасштабного вторгнення в Україну. Наразі може ітись про тисячі зібраних записів, кажуть посадовці. На їхню думку, Росія використовує імена, номери телефонів та адреси українців, отримані через ці ресурси, щоб визначити, чи живе хтось із військових або членів їхніх родин на окупованих Росією територіях.
“Це досить тривожно, — коментує полковник ВПС США у відставці Седрік Лейтон, який понад 20 років пропрацював офіцером розвідки. — Але це також свідчить про можливості Росії збирати дані та її готовність використовувати ці вразливості”.
Петро Яценко додає, що російські спецслужби також використовують такі ресурси для виманювання інформації про українських військових, які потрапили у полон.
“Надаючи таку інформацію, люди можуть несвідомо погіршити становище своїх рідних, які перебувають у полоні, — каже Яценко. — Українські військові при допитах можуть частину інформації приховати, щоб не спровокувати побиття чи гірше ставлення, або захистити своїх побратимів. А родичі на прохання таких каналів можуть видати інформацію про те, де, з ким воював військовослужбовець і так далі”.
Він додає, що розголошення даних може безпосередньо позначитись на обмінах військовополоненими. “Ми завжди кажемо, що обміни люблять тишу. Передавання такої інформації надзвичайно шкідливе”, — каже Петро Яценко.
Застосування особистого тиску на людей є дуже типовою російською тактикою, яка використовується ще зі сталінських часів, розповідає Седрік Лейтон. “Вони її вдосконалили. Це, безумовно, виводить її на новий рівень”, — прокоментував він для Голосу Америки.
Водночас не всі фальшиві ресурси належать російським спецслужбам, каже Петро Яценко. За деякими з них стоять шахраї, які намагаються виманити гроші в людей у вразливому становищі.
“Вони обіцяють звʼязок, передачу посилок, займаються шантажем — що, мовляв, полоненого побʼють, якщо не надіслати гроші. У 99% за цим стоять ті, хто не має жодного стосунку до полонених і не має про них жодної інформації”, — каже представник Координаційного штабу.
Петро Яценко закликає родичів військових не передавати жодної інформації неперевіреним особам і довіряти лише офіційним ресурсам. Офіційним ресурсом він назвав Обʼєднаний центр СБУ з пошуку та звільнення полонених, а також Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Із громадською приймальнею штабу у Києві можна звʼязатись за номером 0 800 300 529. Також у штабу є представництва у чотирьох областях України: Харківській, Миколаївській, Вінницькій та Львівській. Звʼязатись за додатковою інформацію можна також Telegram та Facebook, а дізнатись більше деталей — на веб-сайті штабу.