У Варшаві 15 серпня відбувся найбільший за 29 років військовий парад, метою якого стала демонстрація дедалі більшої військової могутності і впевненості Польщі на тлі війни Росії проти України, а також запевнення польських виборців у безпеці країни за два місяці до парламентських виборів, призначених на 15 жовтня.
У параді взяли участь близько 2000 військових, 92 літаки та 200 одиниць військової техніки, серед яких були американські танки «Абрамс» М1А1, реактивні системи залпового вогню HIMARS, системи протиповітряної оборони «Патріот», а також південнокорейські танки К2 та самохідні гаубиці К9.
15 серпня є Днем Війська Польського, святом, яке відзначають у річницю перемоги Польщі над більшовицькою Червоною армією у битві під Варшавою 1920-го року, яку поляки часом називають «Диво на Віслі».
«З глибоким відчуттям розсудливості та солідарності сьогодні необхідно говорити про спільне зобов’язання нести відповідальність за безпеку нашої країни», – сказав командувач збройними силами Польщі Раймунд Анджейчак у короткій заяві у вівторок, повідомляє EUobserver. – «Тільки тоді ми зможемо реалізувати наші цілі, коли разом будемо прагнути відстоювати цю універсальну, фундаментальну цінність".
Коментуючи подію, посол США у Польщі Марк Бжезінський висловив вдячність польським солдатам за те, що вони стоять «пліч-о-пліч» з Вашингтоном і «захищають нашу свободу» і «спільні цінності», повідомляє CNN.
«Сьогодні великий день — День Війська Польського. З цієї нагоди я від імені Сполучених Штатів висловлюю слова глибокої вдячності польським солдатам. Військова співпраця є ключовим елементом наших польсько-американських відносин», – написав Бжезінський на своїй сторінці в мережі X (в минулому Twitter). «Ви – наші союзники, друзі, брати і сестри в бою. Тривала присутність американських солдатів у Польщі демонструє нашу відданість спільним союзницьким зобов’язанням. Разом ми сильніші», – додав Бжезінський.
Роль Польщі у системі НАТО та структурі європейської безпеки кардинально змінилася за останні 10 років. «Якщо ви подивитеся на НАТО 10 років тому, до того, як Путін анексував Крим і [розпочав вторгнення в] Україну, головним фокусом НАТО були Близький Схід, Афганістан і ті місії, в яких брала участь Польща, але лише невеликою мірою", – зауважує Джеймі Ші, колишній посадовець НАТО, професор стратегії та безпеки в Університеті Екзетера в Англії та співробітник Chatham House, в інтерв’ю CNN. – «Але з 2014 року, коли НАТО повертається до зосередження на Центральній і Східній Європі… важливість Польщі в альянсі значно зросла».
Згідно з офіційною статистикою НАТО, Польща збільшила свої витрати на оборону з менш ніж 2% ВВП у 2014 році до 4% цього року. Таким чином, Польща наразі витрачає більше, ніж будь-які інші країни НАТО на оборону у відсотковому вимірі; вона навіть випереджає США за оборонними витратами пропорційно до ВВП. Важливо те, що понад 50% інвестицій Польщі спрямовано на нове військове обладнання, а також іноваційні дослідження та розробки, зазначає CNN.
Також, за інформацією АР, відколи Росія розпочала вторгнення в Україну в лютому 2022 року, правий уряд Польщі витратив понад 16 мільярдів доларів на танки, системи перехоплення ракет і винищувачі, багато з яких придбано у США та Південної Кореї, для заміни здебільшого радянської техніки, переданої Україні.
На тлі вищезазначеного, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак, якого цитує EU observer, заявив 13 серпня: «Цей парад відрізнятиметься від попередніх: ми зможемо побачити, як просувається процес модернізації техніки польської армії».
Польща також стала локомотивом зусиль НАТО у підтримці України у захисті від російської агресії, а також у гуманітарній підтримці країни. Новий дім в Польщі знайшли приблизно 1,2-1,5 мільйони біженців з України, що за деякими даними є більше, ніж в будь-якій іншій європейській країні.
На думку оглядачів, це робить її вразливою, а також підвищує ризики російського тиску і втручання, зокрема, і за допомогою таких гібридних методів, як незаконний перетин мігрантами кордону з боку Білорусі, або потенційні загрози, які несе присутність бойовиків ПВК «Вагнер» у Білорусі.
Тож демонстрація успіхів Польщі у модернізації свого війська покликана послати чіткий сигнал Росії та Білорусі.
«Ми не можемо дозволити собі демонструвати слабкість, тому що, на жаль, єдина мова, яку розуміють росіяни та білоруси – це мова сили. Тому цей парад і має бути масштабним, ми показуємо, що у нас є нова техніка, ми показуємо, що наша армія змінюється», – зазначив в інтерв’ю Голосу Америки Ярослав Вольський, польський політолог, аналітик з питань армії та оборони.
З ним погоджується і Едвард Арнольд, науковий співробітник британського аналітичного центру з питань безпеки RUSI, який в інтер’ю CNN зауважив: «Це щось радянське. Росія проводить [свій парад] 8 травня, він є у білорусів, у Північної Кореї, Ірану. Цей [польський парад] ніби відображає їхню мову. Держави-супротивники сприймають ці [паради] як демонстрацію сили, тому Польща відповість демонстрацією сили».
Втім, розбудова війська і парад 15 серпня також мають за мету консолідацію внутрішньої аудиторії навколо чинної правлячої партії «Право і справедливість», яка змагатиметься за третій термін при владі на виборах у жовтні. Разом з економічними питаннями, проблемами міграції, а також питаннями верховенства права і прав людини у Польщі, безпека країни на тлі війни в України та тривалої конфронтації з Росією та Білоруссю, є однією з ключових передвиборчих тем.
«Ніхто не скаже, що воєнна безпека не є важливим питанням, і що ми не повинні зміцнювати армію», каже Алекс Щербяк, професор і завідувач кафедри політики Сассекського університету в Англії, у розмові з CNN.
З ним погоджується генерал Вальдемар Скшипчак, колишній командувач Сухопутних військ Польщі. «Ми маємо становити потужну частину сил НАТО на східному фланзі. Ми відчуваємо себе у безпеці через членство у НАТО. Віримо, що альянс буде нас захищати. Але звісно, за нашої ж участі. Тому звісно, Польща хоче, аби її військо було готовим до оборони», заявив генерал Скшипчак в інтерв’ю Голосу Америки.
Нагадаємо також, що у понеділок, 14 серпня, президент Польщі Анджей Дуда вшанував пам’ять воїнів Української Народної Республіки, які полягли в боях з більшовицькою Червоною армією, як повідомила канцелярія президента на сторінці в мережі X (в минулому Twitter).