Державний секретар США Ентоні Блінкен у четвер, 3 серпня, відкрив дебати високого рівня Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, присвячені глобальній продовольчій безпеці. Блінкен зазначив, що "порядком денним цієї зустрічі є підтримка міжнародного миру та безпеки, глобальна відсутність продовольчої безпеки, спричинена голодом і конфліктом."
"Я запрошую представників Алжиру, Аргентини, Вірменії, Австралії, Азербайджану, Бангладеш, інших груп, багатонаціональної держави Болівія, Буркіна-Фасо, Камбоджі, Чилі, Куби, Данії, Єгипту, Естонії, Ефіопії, Грузії, Німеччини, Гватемали, Гайани, Гаїті, Індії, Індонезії, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Йорданії, Кенії, Латвії, Лівану, Ліберії, Ліхтенштейн, Мексики, Марокко, М'янми, Королівства Нідерландів, Нігерії, Оману, Пакистану, Панами, Філіппін, Польщі, Португалії, Катару, Республіки Корея, Румунії, Саудівської Аравія, Сьєрра-Леоне, Сінгапуру, Словаччини, Словенії, Південної Африки, Іспанії, Таїланду, Тунісу, Туреччини, України, Боліваріанської Республіки Венесуели, В’єтнаму і Ємену взяти участь у цій зустрічі," – сказав Блінкен, відкриваючи засідання.
У своїй промові Ентоні Блінкен зазначив, що проблема голоду постала у центрі Ради Безпеки ООН вперше за останні три роки.
"Вперше за три роки Рада одностайно поставила в основі порядку денного голод, спричинений конфліктами, а також зміну клімату. Це важливий та довгоочікуваний крок. Тепер скористаймося імпульсом для подальшої боротьби з відсутністю продовольчої безпеки через голод у всьому світі, щоб перетворити те, про що ми говоримо, на конкретні дії", – закликав Блінкен.
Він наголосив, що надто багато сімей відчувають надзвичайну потребу, яка "є наслідком безпрецедентної глобальної продовольчої кризи, яка, як ми чули, також викликана кліматом, COVID. І, як ми сьогодні обговорюємо, конфліктами. Голод і конфлікт нерозривно пов’язані."
Блінкен пригадав, що п’ять років тому Радбез ООН ухвалив резолюцію 2417, у якій наголошується, що навмисне голодування цивільних осіб може розглядатися як воєнний злочин.
"Сьогодні ми можемо нарощувати ці зусилля. Майже 90 країн, включаючи Сполучені Штати, вже підписали нове спільне комюніке, яке ми підготували та розповсюдили, зобов’язавшись припинити використання голоду та їжі як зброю війни. Голод не можна використовувати як зброю. Я закликаю всі країни-члени приєднатися до цього комюніке", – сказав Блінкен.
Блінкен: Росія здійснила напад на глобальну продовольчу систему
Держсекретар США наголосив, що на дебатах ООН повинні розглянути агресивну війну Росії проти України як напад на глобальну продовольчу систему.
"Минулого року завдяки Чорноморській зерновій ініціативі, укладеній ООН і Туреччиною, у світ було доставлено понад 32 млн тонн українських продуктів харчування. Тільки наш експорт становив у еквіваленті 18 млрд буханців хліба. Майте на увазі, що ця ініціатива ніколи не була необхідною. Вона була необхідна лише через вторгнення Росії в Україну та блокаду нею українських портів", – наголосив Блінкен.
Він зауважив, що поки Кремль стверджує, що розірвав угоду, бо міжнародні санкції нібито обмежували експорт російської сільськогосподарської продукції, санкції прямо виключають продукти харчування та добрива.
"Насправді, коли вона відмовилася від ініціативи, Росія експортувала більше зерна та мала вищі ціни, ніж будь-коли раніше. І якою була відповідь Росії на страждання та обурення світу? Обстріли українських зерносховищ, мінування входів у порти, погрози атакувати будь-яке судно в Чорному морі, незалежно від його прапора, незалежно від його вантажу", – сказав Блінкен.
"Кожен член цієї ради, кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: "Досить!" Досить використовувати Чорне море для шантажу. Досить, розглядати найбільш вразливих людей у світі як важіль цієї невиправданої безсовісної війни", – наголосив Блінкен.
Гелані: Конфлікти та відсутність безпеки залишаються ключовими причинами голоду
Координаторка ООН із запобігання голоду та реагування на нього Ріна Гелані під час дебатів зазначила, що минулого року кількість людей, які страждають від гострої нестачі їжі, досягла чверті мільярда.
"Це найвищий показник за останні роки. З них приблизно 376 тисяч людей перебували в умовах голоду в семи країнах. Ще 35 млн осіб опинилися на межі. Як і в усіх кризових ситуаціях, найбільше постраждали жінки та діти. Ця ситуація не стала несподіванкою: це техногенна криза, яка розбухає роками. Ми зараз на переломному етапі. Голод і конфлікт живлять одне одного. Конфлікти та відсутність безпеки залишаються ключовими причинами голоду. Кожна із семи країн, де минулого року люди зіткнулися з умовами, схожими на голод, постраждала від збройних конфліктів або надзвичайного рівня насильства," – сказала Гелані.
Вона зауважила, що п’ять із цих семи країн – Афганістан, Гаїті, Сомалі, Південний Судан і Ємен – регулярно потрапляють до порядку денного Ради Безпеки ООН.
"Збройний конфлікт руйнує продовольчі системи, руйнує засоби до існування та виганяє людей із їхніх домівок, залишаючи багатьох уразливими та голодними. Іноді ці наслідки є побічними наслідками війни, але надто часто вони спричиняються навмисно та незаконно – з використанням голоду як тактики війни. Конфлікт не щадить і тих, хто надає допомогу для подолання голоду. Минулого року десятки працівників гуманітарних організацій загинули, а ще більше було викрадено або поранено під час конфлікту. Гуманітарні об’єкти та постачання також часто піддаються нападам, грабуються або використовуються у військових цілях".
Головування у Раді Безпеки ООН з 1 серпня перейшло від Великої Британії до США. Як повідомляла напередодні засідання Ради Безпеки посолка США в ООН Лінда Томас-Ґрінфілд, вона знову використовуватиме ротаційне президентство в Раді Безпеки, щоб винести глобальну продовольчу безпеку на перше місце в порядку денному. Ґрінфілд зауважила, що Ентоні Блінкен матиме "оголошення та результати" у четвер, і закликала країни підписати проект комюніке, яке Вашингтон планує опублікувати на цю тему.
Щорічний звіт про стан продовольчої безпеки, опублікований минулого місяця Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, засвідчив, що світ досі продовжує відновлюватися після економічного спаду, спричиненого пандемією COVID-19, та бореться з наслідками війни в Україні на продовольчих та енергетичних ринках.
Дивіться також: