На полях саміту у Вільнюсі (Литва) сьогодні, 12 липня, відбудеться перше засідання Ради Україна-НАТО. Це новий формат співпраці, який, як очікується, допоможе інтегруватись до Північноатлантичного альянсу.
Про особливості нового формату та теми майбутньої зустрічі – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Згідно з програмою саміту, сьогодні відбудеться двостороння зустріч генсека НАТО Єнса Столтенберга з президентом України Володимиром Зеленським, який напередодні прибув до столиці Литви. За підсумками зустрічі о 12:35 відбудеться спільна прес-конференція.
Потім на 13:00 заплановано засідання Ради Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів. Генеральний секретар вийде із підсумками після 15:00.
Голова постійної делегації у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв в інтерв'ю РБК-Україна минулого тижня назвав теми першого засідання.
"Обговорюватимуться поточні питання у сфері безпеки та стратегічне бачення розвитку НАТО, включаючи вступ України" , – підкреслив він.
Еволюція відносин
Особливе партнерство України та НАТО розпочалося з саміту у Мадриді (Іспанія) у 1999 році. Тоді було підписано відповідну хартію, і стартувала робота Комісії Україна-НАТО, до складу якої входили наша країна та всі члени Альянсу.
Протягом більш ніж 20 років це був найвищий орган, в рамках якого відбувалися консультації щодо розвитку двостороннього партнерства. Комісія була також майданчиком для обговорення питань у сфері безпеки, координувала практичну співпрацю, спільні навчання тощо.
Засідання проходили регулярно на рівні послів, військових представників, начальників штабів та міністрів. За цей час з'явилися профільні робочі групи для посилення взаємодії у сфері оборони та безпеки. Але у проміжку з 2017 і до весни 2023 року зустрічі на рівні вище посла блокувала Угорщина через критику українських законів про мову та освіту, які, на думку Будапешта, нібито обмежували права етнічних угорців Закарпаття.
Фактично Комісія Україна-НАТО не ухвалювала жодних рішень, Київ не був рівним і не мав права голосу, а сторони лише обмінювалися інформацією.
"У Комісії ми могли виключно доповідати про стан справ із реформами чи про результати співпраці. У Раді ми матимемо право голосу та право ініціативи. Фактично це більш поглиблена інтеграція в альянс, але точно не замінник нашого членства. Це просто крок на шляху до нього" , – говорив Єгор Чернєв у коментарі РБК-Україна.
Навіщо потрібна Рада Україна-НАТО
Про новий формат відносин із Україною заговорили перед самітом НАТО у Вільнюсі. Зокрема, західні ЗМІ писали про те, що не всі союзники поділяють прискорений вступ України до Альянсу і хочуть обмежитись підвищенням партнерського статусу.
Вважається, що запуск Ради Україна-НАТО має продемонструвати політичну підтримку воюючої країни та її заявки на членство. Медіа із посиланням на дипломатів повідомляли, що це буде перший крок у зміцненні партнерства, який зробить Україну повноправним учасником переговорів, а не запрошеною для дискусій стороною.
Таким чином, вона зможе ініціювати засідання у будь-який час щодо широкого спектру питань. Більше того, відчиняються двері для співпраці в обміні розвідувальними даними, інвестиціях в оборонну промисловість та в роботі над оперативною сумісністю армій НАТО зі Збройними силами України. Це має привести їх до євроатлантичних стандартів і забезпечити плавний перехід до членства в Альянсі.
Генсек Єнс Столтенберг сподівається, що Рада суттєво зміцнить партнерство.
"Якщо союзники домовляться створити Раду Україна-НАТО, це означало б, що буде 32 рівні учасники за одним столом, і що це орган, який може приймати рішення", – говорив він у червні.
Тим часом, в Україні побоювалися, що Рада може стати формальним органом, який насправді не наблизить вступ до НАТО. Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наполягав на необхідності рішучіших кроків.
"Заснувати Раду Україна-НАТО без рішучого кроку до членства – все одно, що надати танк без гармати. НАТО потрібна Україна як держава-член альянсу, а не просто привілейований партнер", – заявив він минулого місяця підсумкам переговорів з німецькою колегою Анналеною Бербок.
Джерела РБК-Україна в уряді наголошували, що слова Кулеби не означали категоричне "ні". Міністр мав на увазі, що важлива не так форма взаємодії з НАТО, як зміст. Іншими словами, якщо саміт у Вільнюсі дасть Україні лише новий формат співпраці без конкретної "дорожньої карти" до вступу, це буде розцінено як провал.
На що розраховує Київ
Єгор Чернєв в інтерв'ю РБК-Україна зазначав, що із запуском Ради українська сторона отримає ті ж права, що й члени НАТО. За винятком права на застосування ст. 5 Вашингтонського договору, яка гарантує колективну оборону.
"Головну роль цієї Ради ми бачимо у розробці та реалізації конкретних кроків та механізмів повноцінного вступу України до НАТО" , – додав він.
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін у розмові з РБК-Україна позитивно оцінював запуск Ради Україна-НАТО. Але при цьому наголошував, що ця ініціатива не повинна замінювати реальний шлях до членства в Альянсі. На його думку, цей формат слід перетворити на механізм діалогу, щоб просувати вперед дискусію з союзниками щодо необхідності нового розширення.
Напередодні саміту Столтенберг повторив, що Рада має зміцнити політичні зв'язки. І її запуск є одним із трьох рішень щодо України, які очікуються у Вільнюсі.
"Я очікую, що це буде чіткий сигнал про необхідність наблизити Україну до НАТО із забезпеченням взаємосумісності військ, створенням Ради Україна-НАТО та усуненням вимог щодо Плану дій щодо членства", – зазначив він.
Докладніше про останній пункт читайте у матеріалі "Прямий шлях до НАТО. Що таке ПДЧ і як його скасування вплине на членство України".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.