Україна знову повертається до ідеї створення поштового банку. Про це на зустрічі з журналістами 30 червня повідомив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.
"Мережа відділень "Укрпошти" сьогодні в рази перевищує мережу відділень усіх банків і здатна забезпечити покриття 100% населення банківськими продуктами, що критично важливо для "кешлес" (безготівкові розрахунки). Сподіваюсь, що найближчим часом будуть прийняті певні рішення", – заявив Шурма, коментуючи ідею відмови від готівки.
Востаннє про поштовий банк в Україні серйозно говорили напередодні великої війни. На початку лютого 2022 року голова "Укрпошти" Ігор Смілянський взяв участь у дебатах на тему поштового банку з експертом CASE-Україна Євгеном Дубогризом, який представляв табір противників цієї ідеї.
Ця ідея розділила владу, хоча остаточне рішення про його започаткування все ще не ухвалене.
За даними ЕП, шанс на отримання банківської ліцензії у власність "Укрпошти" доволі високий, однак вікно можливостей може от-от закритися. Відлік йде на лічені дні.
Від російських олігархів до української пошти
Основний варіант створення на базі "Укрпошти" поштового банку – це отримання у власність одного з банків, який вже має ліцензію. Наразі найімовірнішим претендентом на цю роль виступає PINBank, 88,9% акцій якого належить російському олігарху Євгенію Гінеру.
Ідею про передачу російського банку "Укрпошті" вперше озвучив голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков в інтерв’ю виданню Mind у квітні цього року.
"Акції російського PINBank (Перший Інвестиційний Банк), сподіваюсь, передадуть у статутний капітал "Укрпошти" – минулого тижня це питання розглядала експертна група на своєму першому засіданні", – повідомив він.
27 лютого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про стягнення з Гінера акцій PINBank у дохід держави, після того, як Рада національної безпеки та оборони запровадила проти росіянина санкції. 13 березня апеляційна палата ВАКС підтвердила це рішення.
Після цього PINBank ніби завис у повітрі: уряд мав визначитися з тим, кому передати контрольний пакет його акції і що з банком робити далі. Однак фінального рішення з цього приводу так і не ухвалили. Тим часом установна продовжувала працювати, хоча й була обмежена у можливостях залучати кошти від клієнтів через санкції проти власників.
У коментарі ЕП голова "Укрпошти" Ігор Смілянський відмовився говорити про деталі угоди з передачі компанії акцій банку, однак висловив оптимізм у тому, що "прогрес у цьому питанні дійсно є".
Відповідь пресслужби оператора також була малоінформативною.
"Питання поштового банку є актуальним, але коментувати статус наразі не можемо, оскільки не було прийнято відповідних фінальних рішень від керівництва. Процеси знаходяться на етапі вирішень і погоджень, проте публічно надати інформацію поки не можемо", – зазначили в "Укрпошті".
З чим пов'язана активізація розмов про перехід PINBank у власність Укрпошти? За даними джерел ЕП у фінансових регуляторах, банк Гінера вже невдовзі може стати банкрутом, через що регулятору, ймовірно, доведеться виводити його з ринку.
Відлік на дні
За даними ЕП 7 липня PINBank повинен погасити кредит рефінансування Національного банку на суму близько 90 млн грн. Коштів на виплату у банку немає. Єдина можливість розплатитися з регулятором – перекредитуватися в тому ж НБУ. Однак нової позики від регулятора PINBank не отримає.
Кредит PINBank забезпечений ОВДП, тож НБУ може списати заставу у рахунок погашення зобов'язання. Однак регулятор може ухвалити інше рішення: визнати банк неплатоспроможним. Тим більше, що відповідний прецедент відбувся не так давно з банком "Січ".
Торік, 9 серпня регулятор визнав цей банк неплатоспроможним саме на підставі того, що він не погасив свої зобов'язання перед НБУ. Щоправда, у випадку "Січі" мова йшла про "умисне рішення не платити за боргом". А у випадку з PINBank мова йтиме радше про неможливість погашення боргу через брак коштів на його рахунках.
За даними ЕП цього місяця PINBank має виплатити НБУ за боргами ще 210 млн грн двома траншами: 14 липня – на 150 млн грн та 28 липня – на 60 млн грн. Кожна така невиплата потенційно може стати підставою для виведення банку з ринку.
У разі, якщо PINBank оголосять банкрутом, то дістатися "Укрпошті" він вже не зможе. Ймовірно, саме з цим і пов'язані очікування оператора щодо скорої передачі йому у власність акцій банку.
Голоси розділилися
Попри те, що часу на ухвалення рішення щодо передачі PINBank до "Укрпошти" залишається все менше, у владі досі немає одностайного консенсусу навколо створення поштового банку.
Так, за даними ЕП, цю ідею гаряче підтримують Смілянський та Шурма. З уряду за відповідне рішення виступає міністерка економіки Юлія Свириденко. ЕП надіслала запит Свириденко, щоб уточнити її позицію, однак на момент виходу матеріалу відповіді не отримала.
Міністерства, від яких напряму залежить доля створення поштового банку, поки що займають нейтральну позицію. Зокрема, у Мінінфраструктури, якому підпорядковується "Укрпошта", поки не наважуються на внесення до уряду постанови про передачу російського банку поштовому оператору.
За даними співрозмовників ЕП у Мінінфраструктури ідею Смілянського загалом підтримують, однак не хочуть конфліктувати з Мінфіном, НБУ та міжнародними партнерами.
Офіційно Міністерство фінансів дистанціювалося від цієї ідеї, користуючись тим фактом, що "Укрпошта" знаходиться у підпорядкуванні Мінінфраструктури. Втім співрозмовники ЕП у Мінфіні критикують ідею, оскільки це порушило б зобов’язання України перед міжнародними донорами, зокрема МВФ та Світовим банком.
Позиція НБУ щодо поштового банку залишається незмінною. У регуляторі виступають проти чергового збільшення частки держави на банківському ринку, яка може співпасти у часі з націоналізацією ще однієї фінансової установи з російськими власниками – "Сенс Банку" Михайла Фрідмана та Пьотра Авена.
Також в співрозмовники ЕП в НБУ зазначають, що "Укрпошта" просто не готова до ведення банківської діяльності: починаючи з того, що її відділення не відповідають необхідним стандартам з точки зору безпеки й закінчуючи тим, що оператор зараз не може виконувати навіть вимоги НБУ до платіжних систем, не кажучи вже про банківські.
Також у Нацбанку нагадують, що створення поштового банку – це пряме порушення вимог, які Україна взяла в межах співпраці з МВФ. У Фонді і без цього занепокоєні занадто великою часткою держави на банківському ринку. Через це кожну нову націоналізацію влада зобов'язалася узгоджувати з МВФ.
Наразі Україна вже порушила одне із зобов'язань МВФ щодо повернення довоєнного оподаткування. Це відбудеться із запізненням на один місяць, а повернення податкових перевірок буде не у тому вигляді, у якому це Фонду обіцяла українська влада.
Порушення зобов'язань ще й в частині банківської системи може поставити під питання можливість України отримати не лише фінансування МВФ, але й допомогу від інших партнерів, для яких Фонд є своєрідним орієнтиром. Загалом мова йде про близько 115 млрд дол на найближчі чотири роки.
Непривабливий актив
PINBank є одним з найменших банків в Україні. На 1 травня його чисті активи становили 990,6 млн грн (56-ий з 65 українських банків). Переважна більшість цих активів – ОВДП. У державних облігаціях банк Гінера тримає 602 млн грн.
Зазвичай такі банки, як PINBank у Нацбанку називають "банками без чіткої бізнес-моделі". Основний бізнес установи полягає у тому, що вона бере кредити рефінансування у Нацбанку і купує за них урядові облігації, заробляючи на різниці у відсотках.
Однак наразі така структура активів приносить банку збитки: ставки за кредитами рефінансування зросли до 27% річних після рішення НБУ підняти облікову ставку до 25%. А прибутковість ОВДП не перевищує 20%. Відтак, банк наразі генерує процентні збитки.
Фізичні особи тримають у PINBank 51,4 млн грн, а юридичні – 213,37 млн грн. У разі банкрутства банку перші отримають відшкодування 100% вкладів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а другі ризикують повністю втратити доступ до коштів.
Неприємності бізнесу та збитки держави внаслідок виведення PINBank з ринку – вагомі політичні причини на користь того, аби передати цей актив "Укрпошті".
Інша політична причина полягає у тому, що банкрутство установи в черговий раз підсвітить питання неефективності державного управління конфіскованими у росіян активами: за 5 місяців після рішення про конфіскацію держава не отримала жодної користі від активу, а лише довела банк до неплатоспроможності.
Та чи переважать ці аргументи потенційні проблеми з донорами та нераціональне збільшення частки держави на банківському ринку – питання досі невирішене.
Тернистий шлях до поштового банку
Ідею створення поштового банку керівник "Укрпошти" Смілянський плекає ще з перших місяців своєї роботи на посаді у цій компанії. У травні 2020 року ця ідея наблизилася до своєї реалізації: Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт щодо створення банку на базі поштового оператора. Однак проти нього тоді виступив МВФ та Нацбанк. Зрештою, від подальшого розгляду документа вирішили відмовитися.
Друга спроба – купівля "Укрпоштою" банку "Альпарі" – найменшого за розмірами активів. Вартість угоди – 260 млн грн, що дещо перевищувало розмір капіталу банку і, як вважали опитані ЕП експерти, було навіть дещо завищеною ціною за такий невеликий банк.
24 червня 2022 року Антимонопольний комітет дозволив проведення угоди. Водночас у Нацбанку знову виступили проти, і від цієї угоди також вирішили відмовитися.
Намагання отримати акції PINBank може стати вже, щонайменше, третьою серйозною спробою "Укрпошти" стати банком. На цій угоді компанія може навіть зекономити на купівлі банку. Водночас це не скасує всіх потенційних інвестицій "Укрпошти", необхідних для того, аби відповідати вимогам НБУ.
У самій "Укрпошті" ще до великої війни оцінювали необхідність інвестицій у свій банк на рівні близько 1,5 млрд грн. За оцінками експертів ця сума може бути у рази більшою.
Звідки збиткова держкомпанія братиме ці кошти в умовах повномасштабної війни і чи доречно витрачати їх на банк саме зараз – питання риторичні.