Незважаючи на заяви про продовження зернової угоди, Росія так і не розблокувала інспекції суден. Про це в інтерв’ю Голосу Америки повідомив Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
У вівторок Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш схвально прокоментував продовження Чорноморської "зернової угоди". "У нас є деякі позитивні і значні події – підтвердження Російською Федерацією продовження своєї участі в Чорноморській ініціативі ще на 60 днів… Продовження є гарною новиною для світу", – сказав генсек ООН. За його словами, залишаються й невирішені питання, але "представники Росії, України, Туреччини та ООН продовжать їх обговорювати".
Про невирішені питання щодо угоди, необхідну для нормальної дії угоди кількість перевірок та розблокування судноплавства в Чорному морі Юрій Васьков розповів журналістці Голосу Америки Ірині Соломко.
Ірина Соломко, кореспондентка Голосу Америки: Вчора Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш скликав прес-конференцію та оголосив, що дія Чорноморської зернової ініціативи продовжено на 60 днів. На вашу думку, наскільки вона зараз в безпеці?
Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України: По-перше, ми вважаємо, що вона і раніше була продовжена до середини липня. Саме липня. Бо у нас у тексті, який був підписаний є термін 120 днів під час продовження у березні. Тобто ніяких додаткових угод не підписувалося, тому могло бути подовження на 120 днів або не подовження.
Наші турецькі партнери підтвердили 120 днів. І Організація Об’єднаних Hацій – 120 днів. Російська Федерація фактично сказала, що ми вийдемо за 60 днів. Тому те, що вчора було сказано всіма сторонами угоди – що вона подовжена – ми вважаємо, що вона просто розблокована. Але поки що на словах. Тому що, незважаючи на вчорашні заяви, і вчора, і сьогодні, досі не проінспектоване жодне судно. Тобто 62 судна залишаються в очікувані інспекції на вхід. Жодна не погоджена всіма сторонами угоди, а саме Російською Федерацією.
І.С.: Тобто, по суті, є декларація, що угода продовжується, але в реальному житті гарантій того, що Росія не буде використовувати ту саму практику, яка була до 18 травня щодо блокування інспекції, немає.
Ю.В.: У нас немає ознак того, що вона зараз буде працювати по-іншому. Ми чекаємо інформацію від партнерів щодо реального стану справ, але поки що не працює.
І.С.: Міністр закордонних справ Росії Лавров, коли був в Нью-Йорку під час прес-конференції повідомив журналістам, що в цілому зернова угода не була підписана як зернова угода, що це була просто ініціатива, а угода вже з'явилася потім. Окрім того, за його словами, Росія продовжує повторювати, що перший етап – це зерно, а другий – має запрацювати механізми для продажу російських добрив, зокрема аміаку. Яка позиція України щодо цього?
Ю.В.: Позиція в нас дуже чітка, вона юридично обґрунтована. Україна підписала угоду за ініціативи ООН з Туреччиною. І все. Більш нічого ми не підписували. Наскільки нам відомо, Туреччина також нічого іншого не підписала. В укладеному та підписаному тексті угоди немає нічого про аміакопровід, тим більше нічого немає про інші вимоги Російської Федерації, про які вони говорять.
Так, справді, був укладений, як нам відомо, меморандум між ООН та Російською Федерацією, але він не був в пакеті. Тому що пакет – це коли одні і ті ж сторони підписують якийсь там пакетний документ. Повторюю, що ані Україна, ані Туреччина нічого не підписували. Тому, що підписувала Організація Об'єднаних Націй – це виключно відносини ООН з Російською Федерацією. Це не наш документ, це не наші обов’язки, це не наші повноваження. Тому ми керуємось виключно текстом укладеної угоди і чекаємо від наших партнерів по угоди Туреччини та ООН відповідні кроки по її захищенню, а також повноцінного і ефективного виконання.
І.С.: На прес-конференції Лавров практично тиснув на Гутерріша, щоб він домігся зниження страхових ставок для російських добрив. Яка позиція ринку щодо цього питання?
Ю.В.: Якщо ви подивитеся на статистику щодо експорту російських добрив та агропродукції за військовий час, ви побачите, що обсяг експорту збільшився, а не навпаки. Це перше. Друге – умови, які є для українського агроекспорту значно гірші, ніж умови, про які вони кажуть.
Якщо всі ці дії обумовлені забезпеченням світової продовольчої безпеки, то сьогодні через складнощі, що є в Україні, негативний вплив на продовольчу світлову безпеку значно вищий, ніж можливі високі ставки страхування для російських суден. Тому що російські судна не проходять інспекції, не чекають місяцями в Босфорі на вхід.
Тому, якщо ми кажемо про світову продовольчу безпеку, а не використовуємо це для того, щоб щось в ручному порядку отримати, то всі сторони повинні виконувати Чорноморську зернову ініціативу і не створювати штучних перешкод. Цього, на жаль, не відбувається.
І.С.: Якщо не буде розблоковані ці інспекції, чи є в України, Туреччини, ООН план Б. І якою має бути кількість цих інспекцій щодня, щоби забезпечити у виконанні цієї угоди?
Ю.В.: Кількість інспекцій повинна бути достатньою, щоб судна більше аніж дві доби не очікували на них. Це може бути десять, це може бути п'ятнадцять, двадцять. Інспекції для суден, а не навпаки. Тобто функція Спільного координаційного центру – координаційна сервісна функція, а не регулювання через рішення однієї з чотирьох сторін, що робити, а що не робити.
На нашу думку, щодоби якщо це буде системно, 16 інспекцій на добу в обидва напрямки – як на вхід, так і на вихід – буде достатньо для того, щоб не було черги, щоб світ отримував максимум продовольства. Якщо це буде система. Є три порти, які зараз на це працюють. Стосовно плану Б, у нас є певні напрацювання, це наше внутрішнє питання, ми будемо планувати його імплементацію, коли ми чітко зрозуміємо, що ініціатива не працює.
Але зараз ми все ж сподіваємось, що наші партнери забезпечать ефективне виконання Чорноморської зернової ініціативи.
І.С.: Але цей план Б пов'язаний не з ініціативою, а з тим, щоб ви все-таки шукаєте інші шляхи того, щоб експортувати українське збіжжя?
Ю.В.: Україна, як суверена держава, маючи вихід до Чорного моря, має право на вільне судноплавство. Так само як і комерційні, невійськові судна інших іноземних країн, мають право на вільне судноплавство. Ми максимально працюємо на цим і вважаємо, що зернова ініціатива – це тимчасове гуманітарне вирішення, але право на вільне судноплавство, воно є. І ми маємо працювати і відстоювати його з метою повного поновлення повноцінного судноплавства у Чорному морі.
І.С.: Ми можемо на це сподіватись вже найближчим часом?
Ю.В. Робота в цьому напрямку завжди здійснюється, коли це буде можливе, я зараз і сказати не можу.