Росія розраховувала, що зможе швидко захопити Київ та встановити у столиці свою владу. Проте після спротиву Сил оборони окупанти намагалися заблокувати місто.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів перший заступник міністра оборони генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
Він зазначив, що початковий план росіян щодо захоплення Києва був розрахований на короткострокову операцію тривалістю 3-5 діб. Подібний план був використаний СРСР в Угорщині в 1956-му, Чехословаччині в 1968-му та в Афганістані у 1979 році.
"Окупанти за звичним для себе принципом планували щонайшвидше висадити сили спеціальних операцій (ССО) і повітряні десанти на підступах до Києва – на аеродромах Гостомель і Васильків. Противник хотів ракетними та авіаційними ударами знищити нашу систему ППО, пункти управління військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії та обʼєкти критичної інфраструктури", – заявив Павлюк.
Росія розраховувала на крах української системи управління. Після чого війська РФ збиралися захопити урядовий квартал, ліквідувати або заарештувати керівництво, а пізніше встановити своїх маріонеток.
За словами Павлюка, росіяни не розраховували на спротив та не готувалися до вуличних боїв.
"Зважаючи на те, що у знищеній техніці росіян була парадна форма одягу, вони більше готувались до параду на Хрещатику, а не до вуличних боїв. Згодом, безумовно, цей план змінився, оскільки наміри противника було вщент розбито Силами оборони", – сказав генерал-лейтенант.
Після того бліцкриг повністю провалився, російська армія перегрупувалася, намагалася оточити та заблокувати столицю. Завдаючи удари по місту, окупанти хотіли посіяти паніку та примусити силовим шляхом здатися.
Нагадаємо, командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський назвав звільнення Київської області фундаментом подальших військових операцій.
Про те, як змінилося життя у Бучі через рік після деокупації – у матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які видають себе за сайт РБК-Україна. Вони використовують наш дизайн та особисті дані редакції. Єдиний домен РБК-Україна – www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: [email protected].