Вступ Фінляндії до НАТО цього тижня розбив аргументи Росії щодо її війни в Україні та довів, що двері Альянсу залишаються відкритими для нових членів, вважають аналітики, з якими розмовляли кореспонденти Голосу Америки.
У вівторок Фінляндія стала офіційно 31-м членом НАТО. Ця подія ознаменувала серйозну зміну для самої Фінляндії, яка впродовж десятиліть зберігала нейтральний статус, і для безпеки Європи, яка отримала на кордоні з Росією потужну армію з досвідом військового опору Росії.
«Вони воювали з росіянами раніше, тому вони знають, як це відбувається. Вони також можуть принести якісний резервний потенціал, який мають небагато країн», – говорить у розмові з Голосом Америки Джим Таунсенд, колишній заступник помічника міністра оборони США з питань європейської та НАТО політики.
За його словами, у багатьох країнах є резервна армія, яка спирається не лише на тих, хто проходить дійсну службу в цей момент, але і на резервістів, яких час від часу викликають на додаткові навчання.
«Але фіни сприймають це серйозно, тому що як нейтральна країна, вони повинні покладатися на себе, повинні мати дуже сильну та компетентну резервну систему, і вона у них є», – говорить Таунсенд у розмові з кореспонденткою російської служби Голосу Америки.
Тим часом у Москві на вступ Фінляндії до НАТО майже не відреагували, кажуть аналітики. Вони вказують, що в день, коли Фінляндія стала членом Альянсу, заяву зробив навіть не міністр закордонних справ, а один з його заступників. І на відміну від емоційних публічних заяв щодо України, його слова були сповнені нудних бюрократичних зворотів.
«Все буде відкаліброване в пропорційно мінливій обстановці, їхня безпека не зміцниться, безпека Північно-атлантичного альянсу в цілому не посилиться. Будь-які загрози на нашому напрямку будуть парируватися», – сказав заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков в ефірі державному телеканалу "Росія 24".
Колишня високопоставлена співробітниця Державного департаменту США Фіона Гілл каже, що зі вступом Фінляндії до НАТО стало очевидно, що аргументи російської влади щодо війни в Україні, яка нібито мала зупинити розширення НАТО, були вигадані для довірливих західних політиків.
НАТО було не загрозою для Росії, а бар’єром для путінських імперських амбіцій, говорить Фіона Гілл у розмові з Джонатаном Фінком, ведучим подкасту Silicon Curtain.
«Ніхто не провокував Путіна, він сам себе спровокував», – каже Фіона Гілл, яка брала участь у переговорах з Росією впродовж багатьох років, починаючи ще з часів президентства в Росії Бориса Єльцина. Вона каже, що ще тоді, попри запевнення самого Єльцина у тому, що він не був імперіалістом, багато людей навіть у його команді думали про повернення радянської імперії.
І бачачи реальні військові кроки до її повернення, не дивно, що фіни вирішили убезпечити себе від можливих проблем тим, що приєдналися до НАТО, каже Гілл. І додала не лише близько 1300 кілометрів до кордону Альянсу з Росією, але і свій досвід опору Росії.
Після Фінляндії очікується, що невдовзі до НАТО приєднається і Швеція, і це означає, що двері НАТО залишаються відкритими і для таких країн, як Україна та Грузія, каже в розмові кореспонденткою Грузинської служби Голосу Америки Ією Меурмішвілі колишня посолка США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон.
«Політика відкритих дверей продовжується. Звичайно, Грузія є однією з головних надій, які ми покладаємо на майбутнє в НАТО. І, звичайно, ми сподіваємося, що в якийсь момент Україна також зможе приєднатися», – говорить вона.
Гатчісон наголошує, що досвід інших східноєвропейських союзників показує, що вступ до НАТО допоміг не лише розбудувати збройні сили, але і створити демократію після падіння Радянського Союзу.
Це не те, що хотів би бачити президент Путін у своїх сусідах, яких він хоче контролювати, але це те, що робить Європу стабільною та багатою, говорять аналітики.