Фінляндія виконала всі кроки для набуття повноправного членства Північноатлантичного альянсу після того, як її вступ 30 березня ратифікувала остання з тридцяти країн організації – Туреччина.
Але Туреччина разом з Угорщиною і далі відкладають ратифікацію вступу в НАТО Швеції, яка подала заявку на членство разом з Фінляндією у травні 2022 року.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав в інтерв’ю виданню Politico, що сподівається завершення процесу зі Швецією на час саміту альянсу у липні.
Фінляндія та Швеція вирішили відмовитися від тривалої політики неприєднання до військових блоків після того, як Росія почала нове вторгнення в Україну.
«Президент Путін отримав протилежне до того, що хотів. Він прагнув менше НАТО, а матиме більше НАТО», – сказав Столтенберґ нещодавно американському телеканалу FoxNews.
Всі держави НАТО одразу погодилися запросити фінів і шведів, схваливши рішення на саміті у Мадриді червні минулого року, і всі члени альянсу 5 липня 2022 р. підписали протоколи про вступ обох нових членів.
Переважна більшість союзників ратифікували протоколи ще влітку минулого року, і лише Туреччина й Угорщина відклали ратифікацію на 2023 рік; угорський уряд без пояснень причин, а турецький виголосив низку передумов до Фінляндії, а особливо до Швеції.
Туреччина закидає деяким країнам, зокрема Швеції, що там надали притулок особам і групам, зокрема курдським активістам, яких турецький уряд вважає причетними до тероризму.
Також уряд в Анкарі був невдоволений тим, що турецьку владу критикували за порушення прав людини, а Швеція навіть мала обмеження на експорт зброї до Туреччини.
Керівники Фінляндії та Швеції домовилися з Туреччиною владнати ті суперечності, підписавши домовленість на саміті у Мадриді в червні 2022 р.
Єнс Столтенберґ сказав Politico, що, на його думку, Стокгольм вже виконав свої зобов’язання.
«То були важкі переговори, але Швеція довела, що посилює співпрацю з Туреччиною в боротьбі з тероризмом, в збільшені обміном інформацією та розвідданими, і обмежень на експорт збої немає», – сказав генеральний секретар НАТО.
Угорське невдоволення
Угорський парламент, в якому більшість має урядова партія прем’єр-міністра Орбана, ратифікував протоколи про вступ в НАТО Фінляндії аж 27 березня – на понад пів року пізніше, ніж це зробили більшість країн альянсу.
Причини затягувань в Будапешті пояснювали переважно технічними міркуваннями, пов'язаними з порядком денним роботи парламенту, але також Віктор Орбан щораз гучніше висловлював незгоду з тим, що НАТО надає зброю Україні для оборони від російської агресії.
Орбан, який фактично єдиний у Європі зберіг приязні відносини з президентом Росії Путіним, також активно виступає проти економічних санкцій щодо Москви і закидає своїм західним союзникам те, що він називає «втягуванням у війну».
Угорські посадовці та близькі політики почали також гучніше висловлювати невдоволення критикою, яка лунає в ЄС на адресу уряду в Будапешті.
«За минулі роки високопосадовці і Фінляндії, і Швеції поширювали багато фальшивих новин, багато брехні, багато звинувачень. Тепер ці країни хочуть позитивної оцінки від наших парламентів, які деколи дуже ображені», – заявляв угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто на початку березня.
Після рішення угорського парламенту 27 березня ратифікувати вступ в НАТО Фінляндії, речник угорського уряду Золтан Ковач заявив, що «у випадку Швеції є багато скарг, які треба розглянути до ратифікації прийняття країни».