Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, – заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, – каже Столтенберг. – Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, – загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, – сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США – 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, – наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, – каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, – сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, – сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, – сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, – написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.