На президентських виборах у Чехії переміг незалежний кандидат Петр Павел. У другому турі йому вдалося обійти колишнього прем'єр-міністра, мільярдера Андрія Бабіша.
РБК-Україна розповідає, що відомо про обраного президента Чехії і чому його перемога важлива для нашої країни.
Впевнена перемога
За результатами підрахунку, за підсумками другого туру Павел набрав 58,32% або понад 3,3 млн. голосів. Бабіш – 41,67%, за нього проголосували 2,4 млн виборців. Чеські ЗМІ також наголошують на рекордній явці виборців, яка склала 70,25%.
Павел вже заявив, що наступного тижня проведе зустрічі з конституційними чиновниками та найближчими днями підготує програму перших тижнів у президентському кабінеті. Він готовий до діалогу з нинішньою опозицією, якщо вона виступить з конструктивом, а не банальним запереченням влади.
Він також хоче здійснити поглиблену перевірку президентського апарату.
"Однією з причин втрати довіри до всього офісу стало оточення президента", – наголосив він, натякаючи на Мілоша Земана, який за період свого президентства серед іншого пройшов шлях від захисту інтересів Росії в Європі до жорсткої критики військового вторгнення в Україну.
Президент України Володимир Зеленський одним з перших закордонних лідерів привітав Павела з перемогою та висловив надію на взаємну співпрацю на благо народів обох країн та на користь Європи.
Хто такий Петр Павел
військове минуле
Павел присвятив своє життя чеській армії. Після військової гімназії у 1983 році закінчив Військовий коледж сухопутних військ, пізніше здобув післядипломну освіту у Військовій академії у Брно (напрямок командно-штабної розвідки). Проходив курси та подальше навчання у США та Великій Британії.
Військову кар'єру в Чехословацькій армії розпочав у 1983 році з посади командира розвідувального парашутно-десантного взводу особливого призначення. У 1991 році перейшов на службу у військову розвідку, а в 1993-1994 роках був заступником військового та військово-повітряного аташе Чеської Республіки в Бельгії.
У лютому 1982 року подав заяву на вступ до Комуністичної партії Чехословаччини, став її членом у 1985 році, але після Оксамитової революції у 1989 році вийшов з неї.
"Вступ до Комуністичної партії був помилкою. Але за останні 33 роки я належним чином компенсував це", – говорив він в одному з недавніх інтерв'ю.
Брав участь у миротворчій місії UNPROFOR на території колишньої Югославії. За операцію з порятунку понад 50 французьких солдатів був відзначений Хрестом військової доблесті (Франція) та медаллю "За героїзм" (Чехія).
З 1996 до 1997 року був заступником директора військової розвідки Чехії, після чого командував бригадою спецназу. У 1999-2002 роках обіймав посаду військового помічника директора з керівництва операціями у союзницькому регіональному командуванні "Північ" в Нідерландах. У 2002 році отримав звання бригадного генерала та посаду командувача спеціальними військами Армії Чеської Республіки.
З січня по квітень 2003 року – національний представник у Центральному командуванні Збройних сил США у Тампі та Катарі. З 2003 по 2005 рік – заступник командувача об'єднаними силами.
З липня 2011 року по червень 2012 року був заступником начальника Генерального штабу Чехії, якого змінив 1 липня 2012 року. У вересні 2014 року обійняв посаду голови військового комітету НАТО. Його термін завершився 29 червня 2018 року, того ж року пішов у відставку з армії.
політична кар'єра
У 2019 році його ім'я називали серед можливих кандидатів від Громадянської демократичної партії, KDU-ČSL, TOP 09 та Чеської піратської партії. 2020 року Павло заснував ініціативу "Разом сильніше" для допомоги тим, хто був пов'язаний з боротьбою з пандемією COVID-19.
У червні 2022 року оголосив про намір балотуватись на президентських виборах. У ході кампанії відносив себе до представників правого крила з сильним соціальним акцентом. Проте відмовився виступити кандидатом від правоцентристського союзу, хоча заручився її підтримкою.
Павел виступає за більш високі податки для багатих і вважає за приклад скандинавські країни. Підтримує одностатеві шлюби та право на усиновлення для ЛГБТ-осіб. Він також обіцяв, що не ветуватиме відповідних законів.
Павел та Україна
Павела називають великим другом України, оскільки він виступає за продовження військової допомоги та збирав для цього кошти з особистої ініціативи.
"Солідарність має бути навіть ціною тимчасового зниження комфорту нашого життя. Війна в Україні – це і наша війна, тому що стосується нас. Ми не є прямим учасником бойових дій, але це не означає, що ця війна не наша. Це війна за майбутнє міжнародних відносин, за майбутнє безпечної Європи", – говорив він на останніх дебатах.
Зазначимо, як голова військового комітету НАТО він відвідував Україну у 2018 році, а також контактував із російським Генштабом з приводу війни на Донбасі. Павел також говорив, що після російської окупації Криму та частини Донбасу західні країни мали допомогти встановити захищені коридори для цивільних, а також критикував Захід за нерішучу відповідь Москві.
На його думку, Росія має програти в Україні, відступити із захоплених після 24 лютого 2022 року територій, після чого Київ міг би вирішити, чи йти на переговори.
"Усі ми хочемо, щоб Росія зазнала поразки в Україні, щоб було відновлено її територіальну цілісність у початкових межах, щоб Росія компенсувала збитки, а військові злочинці постали перед судом. Питання, що з цього можна досягти. Думаю, успіхом буде відновлення територіальної цілісності України мінімум станом до 24 лютого 2022 року", – говорив Павло.
Він також висловлював сумнів щодо можливості демократичної революції в Росії, оскільки в цій країні немає простору для виникнення справжнього опозиційного руху.
Перемога Павела на виборах важлива і з того погляду, що він оминув Андрія Бабіша. Останній позиціонував себе як прихильник переговорів із Росією, виступав проти постачання зброї для української армії, а також говорив про "нереальність" вступу України до НАТО.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.