Росія дедалі активніше використовує Північний морський шлях для торгівлі з Китаєм, перетворюючи арктичний маршрут не лише на коротшу дорогу між двома країнами, а й на окремий канал для перевезення вантажів, що потрапили під західні санкції. Після початку повномасштабної війни проти України саме Китай став головним іноземним напрямком міжнародного транзиту російською частиною Арктики. За даними CNN, заснованими на статистиці норвезького Centre for High North Logistics, усі вісім нафтових танкерів, які торік повністю пройшли Північним морським шляхом у напрямку Китаю, перебували під санкціями США.
Це показує, що Арктика поступово стає ще одним елементом російської системи обходу обмежень. Головне: Китай — головний транзитер: з 2022 року міжнародні перевезення Північним морським шляхом фактично зосередилися навколо торгівлі РФ з КНР. Санкційний флот: всі танкери, які здійснили повні рейси до Китаю минулого року, перебували в санкційних списках США.
Новий шовковий шлях: Китай запускає власні щотижневі контейнерні рейси через Арктику до Великої Британії, скорочуючи час у дорозі майже вдвічі. Що таке Північний морський шляхПівнічний морський шлях проходить уздовж арктичного узбережжя Росії — від Карського моря до Берингової протоки. Його протяжність становить близько 5,6 тис. кілометрів.
Головна перевага маршруту — можливість суттєво скоротити відстань між північними районами Росії та Азією порівняно з рейсами через Суецький канал. Але є й серйозне обмеження: більшу частину року арктичні моря вкриті льодом. Без супроводу криголамів багато ділянок маршруту доступні лише в короткий літній навігаційний сезон.
Росія контролює значну частину інфраструктури Північного морського шляху і має найбільший у світі флот атомних криголамів. Чому Китай став головним партнером Росії в АрктиціПісля вторгнення Росії в Україну європейські ринки для російських енергоресурсів різко скоротилися, а західні санкції ускладнили використання звичайної судноплавної, страхової та фінансової інфраструктури. У результаті Москва прискорила переорієнтацію поставок на Азію.
Китай виявився природним партнером: країні потрібні великі обсяги нафти і газу, а російські виробники готові надавати паливо на умовах, які враховують санкційні ризики. Як працюють санкційні поставки через АрктикуОдин із показових прикладів пов'язаний з російським проєктом «Арктик СПГ-2», який перебуває під санкціями США. Навесні танкер Christophe de Margerie вийшов із району російського арктичного СПГ-проєкту і пройшов Північним морським шляхом у бік Камчатки.
Там, згідно з супутниковими даними та інформацією про рух суден, газ був перевантажений на плавуче сховище. Після цього до того ж об'єкта підійшов інший підсанкційний газовоз — Arctic Mulan. Судно тимчасово вимкнуло транспондер, а потім попрямувало до китайського порту Бейхай.
Пізніше аналогічну схему було повторено. Такі операції дозволяють розділити довгий транспортний ланцюг на кілька етапів і використовувати різні судна на арктичній та азійській ділянках. Чому використовуються саме підсанкційні танкериЗахідні обмеження проти російського енергетичного експорту спрямовані не лише на виробників нафти і газу.
Санкції також вводяться проти суден, їхніх операторів і компаній, які допомагають перевозити російські енергоресурси. Для Москви це створює дефіцит суден, готових обслуговувати такі проєкти. У результаті Росія дедалі активніше формує так званий тіньовий флот — мережу танкерів із непрозорою структурою власності, частою зміною прапора, власників і керуючих компаній.
В Арктиці ця схема особливо ризикована: багато суден працюють у складних кліматичних умовах, де аварія або розлив можуть мати значно серйозніші наслідки, ніж на звичайних морських маршрутах. Китай водночас будує власний «льодовий шовковий шлях»Інтерес Китаю до Арктики виходить далеко за межі російського експорту нафти і газу. У серпні китайська судноплавна компанія Sea Legend запускає перший регулярний щотижневий контейнерний сервіс між Китаєм і Європою через Північний морський шлях.
Маршрут отримав назву Ice Silk Road — «Льодовий шовковий шлях». Судна мають ходити між китайським Нінбо і британським Філікстоу вздовж північного узбережжя Росії. За даними Financial Times, такий рейс може тривати близько 20 днів — це приблизно вдвічі менше часу, ніж традиційний 40-денний маршрут через Суецький канал, хоча фактична тривалість сильно залежатиме від льодової обстановки.
Минулого року Північним морським шляхом повністю пройшли 23 міжнародних судна проти 15 роком раніше. Чому Арктика важлива для санкційної політикиПівнічний морський шлях поки незіставний за обсягами з Суецьким каналом та іншими великими світовими торговельними маршрутами. Але його значення для Росії полягає не стільки в абсолютних обсягах, скільки в можливості створити альтернативну логістичну систему.
Якщо традиційні маршрути стають ризикованішими через затримання суден, контроль страховиків або санкції проти портів та операторів, Арктика дає Росії додатковий коридор до найбільшого азійського покупця. Для Китаю це також спосіб диверсифікувати поставки і знизити залежність від маршрутів через Суецький канал, Червоне море та інші геополітично вразливі точки. Чому це важливо для УкраїниДля України питання арктичних перевезень безпосередньо пов'язане з ефективністю енергетичних санкцій проти Росії.
Нафта і газ залишаються найважливішими джерелами валютної виручки Москви. Що більше альтернативних маршрутів і покупців отримує російський експорт, то складніше санкціям повністю перекрити ці доходи. При цьому самі обмеження продовжують створювати для Росії витрати: Москва змушена використовувати складніші схеми перевантаження, спеціалізовані термінали, обмежене коло покупців і судна з підвищеними санкційними ризиками.
На КУРС України раніше повідомлялося, що Китай готує ще один термінал для приймання партій СПГ із підсанкційного проєкту «Арктик СПГ-2». Інший матеріал розповідав про розширення російського тіньового флоту для перевезення скрапленого газу. Арктичний маршрут показує наступний етап цієї адаптації: Росія намагається вибудувати не окремі обхідні схеми, а цілу паралельну логістичну систему між своїми північними родовищами та азійським ринком.
За матеріалами: CNN, Centre for High North Logistics, Financial Times