Китай більше не просто виробник дешевих фармацевтичних субстанцій і копій відомих таблеток. Сьогодні на КНР припадає майже третина світових програм ранньої розробки нових препаратів. Західні корпорації стають у чергу за китайськими розробками, а Європа ризикує повторити долю ринку сонячних панелей, перетворившись лише на ринок збуту.
Цей тектонічний зсув на ринку біофармацевтики може змінити світову економіку так само глибоко, як китайська експансія раніше змінила індустрію акумуляторів та електромобілів. За даними галузевих звітів, у першій половині 2025 року майже половину нових молекул, які вперше перейшли до випробувань на людях, створили саме китайські компанії. Чому розробка ліків переїжджає до АзіїЩе 10 років тому Китай посідав скромне місце у світовій фармацевтичній науці.
У 2015 році на нього припадало близько 8% глобальних програм ранньої розробки, тоді як на США — майже 48%. До 2024 року частка Китаю перевищила 32%, а показник США знизився до 37%. Три чинники китайського фармацевтичного дива: Ціна та швидкість: проведення клінічних досліджень у Китаї коштує в середньому на 30% дешевше, ніж у Європі, а великі лікарні та значні бази пацієнтів дають змогу швидше набирати учасників.
Державні кластери: у Пекіні та Шанхаї створені великі парки, де лабораторії, стартапи, заводи й лікарні розташовані поруч. Це скорочує шлях від лабораторної розробки до випробувань за участю пацієнтів. Державні фонди: вони фінансують галузь навіть на тих етапах, які західні приватні інвестори часто вважають надто ризикованими.
Навіщо Pfizer і Bayer купують права на розробки з КНРСтворення нового препарату триває понад десять років і потребує мільярдних вкладень без гарантії успіху. Тому західні гіганти — Pfizer, Merck, Bayer, AstraZeneca, GSK — змінюють тактику. Вони дедалі частіше не створюють препарат із нуля, а купують у китайських стартапів ліцензію — право продовжувати розробку та продавати перспективну молекулу, часто вже перевірену на людях.
У 2025 році близько третини світових витрат за ліцензійними угодами припало саме на препарати китайського походження. Особливо сильні позиції КНР посіла у створенні ліків проти раку, автоімунних захворювань, зайвої ваги, а також у розробці складних антитіл і клітинної терапії. Для Заходу це можливість заощадити роки роботи, а для Китаю — отримати гроші та доступ до ринків США і ЄС.
Криза в Європі: ідеї є, грошей немаєНа тлі китайського буму європейська, і особливо німецька, біотехнологічна галузь б’є на сполох. Німеччина зберігає сильні університети та блискучих науковців, але відчуває нестачу коштів на етапі комерціалізації. За перший квартал 2025 року німецькі біотехнологічні компанії залучили близько 130 млн євро — це на 78% менше, ніж за той самий період роком раніше.
Європа генерує знання, але перспективні молекули переїжджають туди, де легше знайти гроші на дорогі випробування. Чи повторить Європа помилку із сонячними панелями? Порівняння з ринком електроніки не зовсім точне: фармацевтика значно більше залежить від складних патентів, довіри західних регуляторів FDA та EMA і якості багаторічних випробувань.
Витіснити Захід лише завдяки ціновій перевазі тут неможливо. Проте залежність Європи та США від Китаю зростає. Якщо найкращі лабораторії, масиви медичних даних і ключові фахівці сконцентруються у КНР, Захід ризикує втратити здатність самостійно перетворювати наукові відкриття на готові ліки.
Країна, яка контролює перспективні технології лікування, зможе диктувати умови ліцензування та доступність препаратів для всього світу. Для звичайних пацієнтів посилення конкуренції є перевагою: ліки проти раку або рідкісних захворювань можуть дешевшати й з’являтися швидше. Але для західних економік цей ривок означає початок жорсткої боротьби, у якій переможе не той, хто зробив відкриття в лабораторії, а той, хто зміг швидше довести його до аптеки.
За матеріалами: Georgetown University, Goldman Sachs, EY — German Biotechnology Report 2026, Nature і Tagesschau.