Об'єднані Арабські Емірати після виходу з ОПЕК швидко збільшують видобуток нафти й повертаються до боротьби за частку на світовому ринку. Це може посилити ризик надлишку пропозиції та тиснути на ціни на нафту. Об'єднані Арабські Емірати у червні наростили видобуток сирої нафти до понад 3,8 млн барелів на добу.
Це один із найвищих показників для країни за останні роки. За даними OilPrice.com, видобуток ОАЕ зріс після того, як країна офіційно вийшла з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня. Це завершило період, коли Абу-Дабі був пов'язаний обмеженнями на видобуток у межах домовленостей нафтового картелю.
Для ширшої аудиторії суть така: ОПЕК і ширша група ОПЕК+ координують нафтовидобуток, щоб впливати на баланс попиту й пропозиції на світовому ринку. Коли країна виходить із цієї системи, вона отримує більше свободи самостійно вирішувати, скільки нафти видобувати й продавати. ОАЕ давно були незадоволені тим, що квоти ОПЕК+ обмежували використання їхніх виробничих потужностей.
Країна вкладала значні кошти у збільшення видобутку, але через колективні обмеження не могла повною мірою монетизувати ці інвестиції. За оцінкою Управління енергетичної інформації США, у 2025 році ОАЕ видобували в середньому 3,4 млн барелів нафти на добу й мали близько 4,2 млн барелів на добу ефективної виробничої потужності. Серед членів ОПЕК країна мала третій за розміром потенціал після Саудівської Аравії та Іраку.
Тепер Абу-Дабі намагається швидко перетворити вільні потужності на експорт. OilPrice.com зазначає, що державна компанія ADNOC витратила десятки мільярдів доларів на розширення виробничих можливостей і прагне збільшити продажі на зовнішні ринки. Зростання видобутку відбувається в момент, коли нафтовий ринок уже пережив різкі коливання через напруженість на Близькому Сході.
Після піків, спричинених ризиками навколо регіонального конфлікту та Ормузької протоки, ціни на Brent помітно відступили. Для ринку це створює нову проблему. Якщо ОАЕ нарощують постачання, а експорт із країн Перської затоки поступово нормалізується, трейдери знову починають говорити не про дефіцит, а про можливий надлишок нафти.
Особливо важливим є азійський напрям. Саме Азія залишається головним ринком збуту для багатьох виробників Перської затоки. Вихід ОАЕ з режиму квот може посилити конкуренцію з Саудівською Аравією, Іраком та іншими експортерами за покупців у Китаї, Індії, Південній Кореї та Японії.
Для ОПЕК це також політичний і ринковий сигнал. За оцінкою EIA, без внеску ОАЕ частка ОПЕК у світовому видобутку нафти була б нижчою: у 2025 році група разом з Еміратами забезпечувала близько 35% світового видобутку, а без них – приблизно 31%. Інакше кажучи, вихід ОАЕ не руйнує ОПЕК, але послаблює її контроль над пропозицією.
Якщо один із великих виробників нарощує видобуток поза квотами, іншим країнам складніше утримувати ринок у збалансованому стані. Для споживачів наслідки можуть бути двоякими. Більша пропозиція нафти зазвичай стримує або знижує світові ціни, що з часом може впливати на вартість пального.
Але геополітичні ризики на Близькому Сході, ситуація в Ормузькій протоці та санкції проти російської нафти можуть швидко змінити цей баланс. Для України тема важлива через ціни на імпортне пальне. Український ринок залежить від світових котирувань на нафту й нафтопродукти, тому збільшення пропозиції з боку ОАЕ може бути фактором, який стримуватиме подорожчання пального.
Водночас ефект не буде автоматичним: на ціни на АЗС також впливають курс гривні, логістика, податки та ситуація з європейськими нафтопродуктами. Головний висновок: ОАЕ після виходу з ОПЕК почали діяти як більш самостійний нафтовий гравець. Країна хоче продавати більше, використати інвестиції у видобуток і зміцнити позиції на азійському ринку.
Для світових цін це означає додатковий тиск униз, якщо попит не встигатиме за новою пропозицією.