Чт. 2 Липня, 2026

Росія могла протягом 18 місяців вести приховану кампанію спостереження за допомогою дронів за ядерними, військовими та інфраструктурними об'єктами в Європі. Про це пише The Guardian з посиланням на аналіз Міжнародного інституту стратегічних досліджень. За даними IISS, з кінця 2024 року до середини 2026 року в Європі зафіксували 144 підозрілі інциденти з безпілотниками.

Дрони помічали біля об'єктів у Великій Британії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Данії та Ірландії. Серед потенційних цілей були військові бази, об'єкти, пов'язані з ядерною зброєю, аеропорти, підприємства оборонної промисловості та інша критична інфраструктура. У звіті IISS зазначається, що частина дронів могла запускатися з суден так званого російського «тіньового флоту».

Йдеться про кораблі, які можуть працювати з вимкненими транспондерами або приховувати реальні маршрути. Аналітики вважають, що такі судна могли використовуватися не лише для обходу санкцій, а й для розвідувальних операцій поблизу європейських берегів. Серед об'єктів, біля яких фіксували підозрілу активність, Guardian називає британську авіабазу RAF Lakenheath, французьку базу атомних підводних човнів Іль-Лонг, а також військові об'єкти в Бельгії та Нідерландах.

Частина цих об'єктів пов'язана з американською або національною ядерною інфраструктурою. За оцінкою аналітиків, кампанія могла мати кілька цілей: розвідку ядерної та військової інфраструктури, вивчення логістики, перевірку слабких місць європейської протидронової оборони та психологічний тиск на країни НАТО. AP також пише з посиланням на IISS, що підозрілі польоти дронів могли бути частиною ширшої гібридної кампанії Росії проти Європи.

За даними агентства, такі інциденти зачіпали країни НАТО, зокрема Німеччину, Францію, Велику Британію та Данію, а деякі випадки призводили до тимчасової зупинки роботи аеропортів. Прямий доказ причетності Росії до кожного окремого епізоду отримати складно. Однак IISS вважає, що поєднання маршрутів суден, характеру цілей і повторюваності інцидентів вказує на скоординовану кампанію, що відповідає російській тактиці гібридного тиску.

Для Європи такі інциденти показують вразливість критичної інфраструктури перед дешевими та важковідстежуваними безпілотниками. На тлі війни в Україні це посилює аргументи на користь створення «дронової стіни», розвитку систем виявлення БПЛА та більш жорсткого контролю за російським «тіньовим флотом». За матеріалами: The Guardian, AP, IISS