Нові обмеження Євросоюзу на імпорт сталі можуть болісно вдарити по українській металургії, яка під час війни стала ще більше залежною від європейського ринку. Євросоюз із 1 липня має запустити нову систему квот на імпорт сталі. Вона передбачає скорочення загального обсягу безмитних квот приблизно на 47% порівняно із захисними квотами 2024 року, а поставки понад встановлені ліміти обкладатимуться митом у 50%.
CEO Metinvest Юрій Риженков попередив, що такий підхід може "вбити українську сталеву галузь". За його словами, Україна не становить значної загрози для сталеливарної промисловості ЄС, оскільки її виробництво недостатньо велике, а знищення однієї з небагатьох галузей, які продовжують працювати під час війни, не виглядає раціональним. Для України проблема не лише в експорті.
Металурги вважають, що обмеження можуть позбавити державу податкових надходжень на сотні мільйонів фунтів стерлінгів. Це особливо чутливо під час війни, коли бюджет одночасно фінансує оборону, відновлення інфраструктури та підтримку економіки. Metinvest, який належить бізнесмену Рінату Ахметову, вважається одним із найбільших приватних платників податків в Україні.
Компанія вже втратила частину ключових активів через війну, зокрема маріупольські металургійні підприємства, а також не може користуватися коксівною шахтою в районі Покровська, де тривають бойові дії. За словами Риженкова, два металургійні заводи групи біля Запоріжжя та Кам'янського зараз працюють приблизно на три чверті та дві третини потужності відповідно. Їхня робота ускладнена ударами по залізничній інфраструктурі, проблемами з електропостачанням і додатковими витратами на генератори після російських атак на енергосистему.
Нові квоти можуть накластися ще й на дію європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM. Він має зробити дорожчою поставку продукції, виробленої з більшими викидами. Для українських комбінатів це окремий виклик, адже модернізація до чистіших електродугових печей потребує мільярдів євро, але під час війни такі інвестиції фактично неможливі.
У ЄС пояснюють нову систему необхідністю захистити власну сталеливарну галузь від глобального перевиробництва, насамперед через надлишок сталі на світовому ринку. Європейська промисловість, за даними Ради ЄС, працювала у 2024 році із завантаженням потужностей близько 67% і втратила десятки мільйонів тонн виробничих можливостей із 2007 року. Для України ключове питання тепер полягає в тому, чи отримає вона достатньо м'який режим у межах нових правил.
Без окремих умов або більшої країнової квоти українські виробники ризикують втратити частину доступу до головного зовнішнього ринку саме тоді, коли альтернативні напрямки експорту обмежені війною, логістикою та зруйнованими потужностями. За матеріалами: The Guardian, Council of the European Union, Metinvest