У Перській затоці зросли перешкоди для навігаційних сигналів: частина суден у трекінгових системах з'являлася на суші або рухалася з нереалістичною швидкістю. Це ускладнює оцінку реального трафіку біля одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою. За даними Bloomberg, геолокаційні сигнали частини суден у Перській затоці показували координати та швидкість, які не відповідали реальному руху.
Близько 120 суден у трекінгових даних з'явилися у вигляді скупчення приблизно за годину їзди вглиб суші від Абу-Дабі й нібито рухалися зі швидкістю майже 50 вузлів, хоча їхня позиція не змінювалася. Ще одна менша група приблизно з десятка суден відображалася біля сухопутного кордону Оману та ОАЕ зі швидкістю понад 100 вузлів. Такі показники вказують не на реальний рух кораблів, а на ймовірне глушіння або спотворення навігаційних сигналів.
Аналітик Starboard Maritime Intelligence Марк Дуглас припустив, що ОАЕ та інші країни Затоки могли активувати системи радіоелектронної боротьби після нових атак Ірану в регіоні. У результаті, за його словами, комерційне судноплавство та особливо AIS-дані, які передають місцеперебування суден, "потрапили під перехресний вогонь". Проблема важлива для енергоринку, бо Ормузька протока залишається одним із найкритичніших морських маршрутів для нафти й газу.
За оцінкою Управління енергетичної інформації США, у 2024 році через протоку проходило близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу – приблизно п'ята частина світового споживання рідких вуглеводнів. Збої сигналів не означають автоматичного припинення поставок, але вони підвищують ризики для капітанів, страховиків і трейдерів. Коли реальні маршрути суден складніше відстежувати, ринку важче оцінити, скільки танкерів проходить через протоку, які вантажі затримуються і наскільки стійкими залишаються енергопотоки з Перської затоки.
На тлі напруги в регіоні частина капітанів уже використовує захисні тактики, зокрема вимикає транспондери, щоб не ставати мішенню для ворожих сил. Bloomberg пише, що в понеділок рух через Ормузьку протоку залишався майже зупиненим, а рідкісні переходи здійснили лише два танкери, які вийшли в Оманську затоку. Для України ризик полягає не в самій навігаційній аномалії, а в можливому впливі на світові ціни на нафту, газ і фрахт.
Будь-яке тривале ускладнення руху біля Ормузу може швидко відбитися на вартості енергоносіїв, імпортній логістиці та очікуваннях на паливному ринку. За матеріалами: Bloomberg, Moneyweb, EIA