Російські атаки по українських портах і прикордонній інфраструктурі дедалі частіше зачіпають територію Румунії. Для країни НАТО це створює нову реальність: формально війна не перейшла кордон, але її уламки, тривоги й ризики вже стали частиною життя біля Дунаю. У Румунії прикордонні громади дедалі гостріше відчувають наслідки війни Росії проти України.
Як пише The New York Times, за чотири роки великої війни український фронт не перейшов румунський кордон, але російські дрони вже неодноразово його перетинали або падали на території країни НАТО. Найбільше напруження припадає на райони біля Дунаю, навпроти українських портів та інфраструктури, яку Росія регулярно атакує дронами. Для місцевих жителів це означає нічні повітряні тривоги, вибухи поблизу кордону, роботу систем оповіщення RO-ALERT і ризик виявлення уламків або вибухонебезпечних частин безпілотників уже на румунській території.
Наприкінці квітня Румунія знову повідомила про падіння уламків дронів після російської атаки по Україні. За даними румунських органів влади, фрагменти були знайдені в районі Галаца і в повіті Тулча; у Галаці було пошкоджено електроопору та господарську прибудову, жертв не було. Через ризик вибуху частину людей тимчасово евакуювали, а пізніше фахівці підтвердили наявність вибухового заряду в уламках, знайдених у повіті Тулча.
Масштаб інцидентів зростає. За даними Міністерства оборони Румунії, які наводить ABC News, лише з початку 2026 року до 28 квітня країна зафіксувала сім порушень повітряного простору російськими дронами, 11 випадків виявлення уламків боєприпасів і 18 підйомів авіації в межах місій Air Policing. Це стало наслідком 25 російських атак по українських районах біля румунського кордону.
Для НАТО це складна дилема. Альянс має захищати свій повітряний простір, але перехоплення дешевих дронів бойовими літаками є дорогим і не завжди практичним рішенням. У квітні британські Eurofighter Typhoon, розміщені в Румунії в межах посиленої місії НАТО, підіймалися через загрозу російських дронів біля кордону, але не входили в український повітряний простір і не відкривали вогонь.
Саме тому на східному фланзі НАТО та ЄС дедалі активніше обговорюють створення "стіни дронів" – системи дешевшого й щільнішого захисту від безпілотників, яка має поєднувати радари, сенсори, засоби радіоелектронної боротьби, перехоплювачі та короткодистанційну ППО. Європейський парламент у своїх матеріалах описує такі ініціативи як відповідь на зростання російських гібридних атак і порушень повітряного простору на східному фланзі. Румунія в цій системі має особливе значення.
Вона прикриває південний фланг НАТО на Чорному морі, межує з Україною по Дунаю, приймає союзницьку авіацію і стала важливим маршрутом для українського експорту та військово-логістичної підтримки. Тому падіння дронів на її території – це не лише локальна проблема прикордонних громад, а тест для всієї архітектури стримування Росії в Європі. Для України румунський досвід має пряме значення.
Чим частіше російські атаки зачіпають країну НАТО, тим сильнішим стає аргумент на користь спільних систем протидії дронам, інтеграції спостереження на Чорному морі та посилення ППО біля українських портів. Водночас союзники намагаються уникати рішень, які Москва могла б використати як привід для прямої ескалації з НАТО. У практичному вимірі це означає, що війна навколо українських портів і кордонів поступово змінює безпекову політику Європи.
Якщо раніше падіння уламків у Румунії сприймалося як поодинокий інцидент, то тепер воно стає частиною ширшої проблеми: як захистити східний фланг від дешевої масової зброї, не витрачаючи на кожен дрон ресурси, розраховані на повномасштабну повітряну війну. За матеріалами: The New York Times, ABC News, Agerpres, European Parliament Research Service