Ірану, ймовірно, доведеться почати суттєво скорочувати видобуток нафти вже приблизно за два тижні, якщо американська морська блокада виявиться достатньо ефективною, щоб перекрити його експорт. Про це повідомляє Financial Times. Ключова логіка тут проста: якщо нафта перестає виходити на зовнішні ринки, а експортні потоки блокуються, країна не може довго підтримувати попередній рівень видобутку без швидкого накопичення надлишкових запасів.
Саме тому часовий горизонт у приблизно два тижні виглядає як межа, після якої Тегерану доведеться або знаходити обхідні канали, або пригальмовувати свердловини. Цей сценарій напряму залежить від того, наскільки жорстко США зможуть утримувати обмеження. Американська сторона вже заявляла, що морська блокада іранських портів працює, а шість торговельних суден, які намагалися вийти з Ірану, були змушені розвернутися.
Водночас повного зупинення руху в районі Ормузької протоки не сталося: через неї й далі проходять комерційні судна, які не йдуть до іранських портів і не виходять із них. Для ринку це означає, що під ударом опиняється не лише експортний виторг Ірану, а й сама здатність країни підтримувати поточний нафтовий цикл. Додатковий ризик у тому, що блокада може ще сильніше виснажити світові запаси нафти: за оцінкою Société Générale, на яку посилається MarketWatch, вона потенційно здатна зменшити глобальну пропозицію ще на 1,7 млн барелів на добу.
Водночас повного колапсу іранського нафтового експорту поки не гарантовано. The Wall Street Journal раніше писала, що в Ірану є значні запаси нафти в морі поза зоною прямого впливу блокади, а Китай як головний покупець теоретично може певний час жити за рахунок уже накопичених обсягів. Це означає, що удар по видобутку може виявитися не миттєвим, а залежним від того, як довго США реально зможуть утримувати тиск.
Для світового нафтового ринку така перспектива важлива тим, що переводить кризу з площини логістики у площину фізичного скорочення видобутку. Якщо Іран справді почне урізати виробництво, це підтримає ціни на нафту навіть у разі тимчасових дипломатичних сигналів про деескалацію, бо ринок отримає не лише геополітичний, а й цілком матеріальний дефіцит барелів. За матеріалами: Financial Times, The Wall Street Journal, The Wall Street Journal