Влітку лінія фронту наблизилася до Дружківки на сході України. Обстріли руйнують його інфраструктуру, комунікації, навчальні заклади та будинки. У місті лишається 30 тисяч людей, із них близько 2 тисяч – діти. Аби забезпечити їм доступ до базових послуг, аварійні бригади водоканалу працюють щодня, часто під обстрілами.
"РБК-Україна" та "ЮНІСЕФ" ділиться репортажем про те, як виживає прифронтова Дружківка.
Праця задля дітей і родин
У Дружківці, що розташована за 15 км від лінії фронту, понеділок 15 серпня, триває обідня перерва. Зранку ллє злива, та ще й кілька хвилин тому пролунала повітряна тривога. Тож на вулицях промислового містечка на Донеччині порожньо.
Тільки аварійна бригада міського водоканалу працює, не зупиняючи роботу вже кілька годин. Часу на обід немає – на воду чекають сотні сімей із дітьми, які досі тут живуть і вкрай потребують води.
Бригадир слюсарів Дружківського водоканалу Сергій вибирається зі зварювальним апаратом з ями глибиною в його зріст. На її дні прорвало величезну трубу водогону, яку його бригада намагається відремонтувати якомога швидше.
"Ця труба діаметром 300 мм живить мікрорайон, де мешкають і літні люди, і діти. Ми намагаємося подати людям воду, щоб у цей важкий воєнний час вони хоча б мали доступ до послуг", – каже 48-річний Сергій, знімаючи мокрі від дощу й роботи рукавиці.
Робітники водоканалу ремонтують труби у Дружківці (фото: Олексій Філіппов)
Лобове скло службової вантажівки аварійної бригади вкрито дрібним павутинням тріщин, що розходяться від того місця, куди нещодавно влучив уламок снаряда. На сидіннях лежать бронежилети. Вони потерті від частого носіння.
"Постійні обстріли перебивають водні комунікації. Особливо багато пошкоджень у селищах навколо міста. Але ми працюємо, як можемо. Іноді під обстрілами, іноді доводиться ховатися, одягати бронежилети. Так, зараз війна, але люди чекають на воду, діти чекають на воду, ми не можемо зупиняти нашу роботу", – каже бригадир, чиї дружина і 12-річна дочка також чекають сьогодні на подачу води.
На початку повномасштабної війни через руйнівні обстріли місто залишилося без води на чотири місяці. Тоді, каже Сергій, доводилося працювати у "режимі швидкої допомоги".
"Ми розвозили людям воду, організовували підвіз і намагалися ремонтувати. Моя сім’я так само, як і всі, чекала та економила воду. І вона щоразу переживала, коли ми їхали на ремонтні роботи за місто, а там починався обстріл", – згадує Сергій.
Діти у Дружківці набирають воду після відновлення труб (фото: Олексій Філіппов)
Міськводоканал отримує кошти на ремонт наявного й купівлю нового обладнання, а також реагенти для фільтрації води завдяки підтримці програми з підтримки водопостачання, санітарії та гігієни (WASH), яку реалізує ЮНІСЕФ за підтримки Європейського Союзу.
Головний інженер Дружківського водоканалу Сергій Каушан розповідає, що з початку повномасштабної війни мережі водоканалу потрапляли під масштабні обстріли 13 разів. Були пошкоджені і резервуари питної води, і каналізаційні комунікації, і службовий транспорт. Тож без додаткової допомоги гуманітарних фондів комунальному підприємству важко протистояти викликам війни.
"З одного боку Дружківка – це прифронтове місто, бо вже менше ніж 20 кілометрів до лінії фронту, а з іншого – тут багато людей. У нас по базі 31 тисяча абонентів. І ми зобов’язані подавати їм воду, бо без води життя людини просто неможливе", – каже Сергій, стоячи біля вікна свого кабінету, з якого чутно вибухи на горизонті.
Сергій Каушан показує на карті ділянки водогону, де були масштабні пошкодження через російські обстріли (фото: Олексій Філіппов)
Мрії про велику воду
5-річна Влада та її батьки – одна з таких родин, які вкрай потребують, щоб надавалися базові послуги. Вони живуть у п’ятиповерхівці в Дружківці. Після довгих місяців без води на початку війни вони постійно тримають у коридорі кілька пластикових бочок, до країв наповнених водою.
"Я пам’ятаю, як ми стояли в чергах по воду влітку 2023 року, коли її підвозили, як ми возили її на велосипедах, на візках. Коли нам уперше дали воду після тих чотирьох місяців, і я набрала Владі ванну, вона так раділа. Навіть не вірилося, що проста вода може викликати такі емоції", – розповідає мама дівчинки, 43-річна Наталка, що працює секретаркою на місцевому комунальному підприємстві.
Зараз подача води стабілізувалася, її подають за графіком двічі на день – зранку та ввечері. Життя Наталчиної родини обертається навколо цього графіка. Зранку вона встає раніше, щоб набрати воду, ввечері намагається вчасно повернутися з прогулянки з Владою, аби встигнути покупати дочку. А тато дівчинки Олександр регулярно їздить до місцевої свердловини з артезіанською водою, щоб набирати її для пиття та приготування їжі.
Маленька Влада має у квартирі свою власну дитячу кімнату, вікна якої виходять на дитячий садок, куди вона мала б ходити. Та вже півтора року дівчинка не може спати в цій кімнаті через страх, що не минає. Взимку 2023-го ракетний обстріл знищив і дитячий садочок, і сусідній під’їзд будинку Влади. Кілька сусідів родини були поранені та потрапили до лікарні.
Влада разом із сім'єю продовжує жити у Дружківці (фото: Олексій Філіппов)
"У нас вибило двері, все було в диму й пилюці. Ми дуже важко це пережили. У мене була контузія, чоловікові порізало уламками руки й обличчя. Влада просто дивом лишилася неушкодженою. Але вона дуже злякалася і два місяці ні на крок не відходила від мене. І більше ми не можемо ночувати в тій кімнаті", – згадує Наталка та показує вже відремонтовану дитячу, з вікна якої тепер видно руїни садочка.
"Я дуже вдячна співробітникам водоканалу. Ми бачимо, як гарно вони роблять свою роботу, як стараються якомога швидше повернути нам воду. Ми відчуваємо, що вони намагаються зробити наше життя в прифронтових умовах легшим", – каже вона.
ЮНІСЕФ підтримує водний та санітарний сектор України, зокрема критично важливу роботу в умовах надзвичайних ситуацій, а також координує робочу групу з підтримки водного сектору і допомагає розвивати потенціал водоканалів по всій Україні задля створення сталого фундаменту для модернізації водного сектору і його наближення до стандартів ЄС.
Додамо, що 24 серпня розпочинається Всесвітній тиждень води. Україна також підтримує цю ініціативу.
За час повномасштабної війни мережі водоканалу у Дружківці були 13 разів пошкоджені через ворожі атаки (фото: Олексій Філіппов)
Раніше ми ділились репортажем зі стабпунку на Донбасі, на якому рятують наших захисників.