Чим відрізняється навчання собаки для штурмового підрозділу від домашнього улюбленця, чому важливо не "олюднювати" тварину, які базові команди рятують життя на вулиці та як правильно поводитися із собакою з притулку – читайте в інтерв’ю РБК-Україна з професійним кінологом Олексієм Локтіоновим.
Головне:
- Як дресирують собак для спецоперацій
- Чому не можна сварити собаку постфактум
- Що варто знати перед тим, як взяти пса з притулку
- Які команди мають знати всі собаки
- Чому стерилізація – це про турботу
- Як заспокоїти улюбленця під час повітряної тривоги
Олексій Локтіонов – професійний кінолог, засновник і провідний кінолог Dogland Center. Він готує собак для штурмових підрозділів, а також працює з домашніми улюбленцями, які мають поведінкові проблеми, страхи, агресію чи пройшли складний досвід.
У центрі займаються як щенятами з притулку, так і собаками з ПТСР, навчають власників і допомагають сформувати здорові стосунки між людиною та твариною.
Про те, як виховати собаку без покарань, чому варто серйозно ставитися до маленьких порід, що потрібно знати перед тим, як узяти пса з притулку, і як собака може стати підтримкою в найтяжчі часи – читайте в інтерв'ю РБК-Україна з кінологом Олексієм Локтіоновим.
– Яких собак ви берете на навчання? Якісь конкретні породи чи й звичайні метиси?
– Метисів зараз дуже багато, тому що їх вивозять з тимчасово окупованих і прифронтових територій. Звертаються після притулків, адже є певні проблеми з вихованням, навіть з агресією, соціалізацією, зі страхом, ПТСР, тому в нас абсолютно різноманітні собачки від 700 грамів до 90 кілограмів.
Це скорочена версія розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.
– Які види підготовки собак ви проводите?
– З двох місяців ми можемо вже займатися із собаками онлайн, вдома, коли собака на карантині. Починаємо взагалі з виховання та дисципліни. Це не просто про базові команди, а про те, що собака не повинен вилітати з квартири, може їсти по команді, спати окремо. Все порівнюється як з дитиною.
Потім привчаємо до повідця, гуляти на вулиці, соціалізуємо. Соціалізація – це нормальне, нейтральне ставлення собаки до всіх подразників на вулиці. Люди дуже часто плутають і думають, що соціалізація собаки – це підпускати до всіх людей і підпускати до всіх собак.
Ми соціалізуємо, щоб собака потім не летів до всіх, не стрибав на них, щоб гладили.
Після цього – базові команди, щоб собака вас слухався. Це потрібно для того, щоб у вас був контакт, розуміння і діалог з собакою та задля її безпеки. Якщо їде машина, ти їй сказав: "Стоп", він зупинився, бо собака знає, що таке дорога. Перед дорогою він обов'язково сідає і не вилетить. Це реально рятує собакам життя.
Далі – специфічна підготовка. Це підготовка до складання державних чи спортивних іспитів. Також може бути підготовка до спортивних змагань і кваліфікована підготовка – це захист та охорона людини чи території приватного будинку.
Крім того, я займаюся підготовкою собак спеціального призначення. Готую для всіх спецпідрозділів штурмових собак. Це собаки, які штурмують будинки, це не собаки, які штурмують посадки.
Важливо соціалізувати собаку не лише вдома, а й на вулиці, де багато подразників (фото: instagram.com/dogland.center)
– Чим відрізняється навчання собаки спеціального призначення від звичайної собаки?
– Базово навчання таке саме, як для спортивних собак. Тобто спортивні собаки, як собаки спецпризначення, займаються мінімум двічі на день, а краще тричі.
Вони повинні скласти всі спортивні іспити, а там дуже висока планка послуху. Вони повинні прям ідеально слухатись. У них повинна бути дуже розвинена ігрова мотивація, тобто собаки виконують певні команди й навички за ігрову мотивацію.
Дуже багато людей не знають, що собаки, які шукають людей, вибухівку, наркотики чи навіть штурмують, роблять це заради винагороди – м'ячика. Тобто вони отримують винагороду – кусають м'ячик, граються.
Для них це гра, але ми вибираємо генетично таких собак, в яких жага до гри сильна, прям наркотична. І її ще розвиваємо з з двох місяців, щоб м'ячик був найвищою ціллю. І вони заради цієї цілі будуть виконувати ту специфічну роботу, яку потрібно.
Також ми вчимо інших бійців спецназу. Кінолог працює зі штурмовою групою, які не є кінологами, і він повинен з ними правильно взаємодіяти, щоб собака не вкусив, наприклад, нашого бійця, а не противника.
Також якщо бійця поранено, якщо він взагалі вибув з гри, інший боєць повинен взяти собаку і він його повинен слухатись. У цивільному житті собака повинен бути для однієї людини чи сім'ї, всіх інших він не повинен слухатись.
– Скільки в середньому триває навчання цивільної собаки?
– Гарне питання. Люди вважають, що якщо до двох років виховали собаку, все класно, але тут, як і з людиною, треба вчитися все життя. Підтримувати та вчитися.
Найстарший собака, з яким я займався, – це 13-річний йоркширський тер'єр. Якщо немає проблем зі здоров'ям, ми можемо займатися з будь-яким собакою. Але буде зовсім інакша планка, зовсім інші результати.
Але, наприклад, у мене був такий кейс. Це був бігль 11 років, його господаря в окупації розстріляли при ньому, він це бачив. Його забрали діти господаря, у нього був ПТСР, він став дуже агресивний і не соціалізований.
Ми займалися саме для того, щоб відновити його нормальне сприйняття дійсності, і він зараз кайфово живе в сім'ї, де є ще один собака.
– Чи є такий розподіл на породи, які краще піддаються навчанню, а які – гірше?
– Є рейтинг IQ, який показує, легко чи нелегко собака навчається. І це реально правда, але люди все розуміють по-своєму і вважають, що якщо собака легко вчиться, то з ним не треба займатися. Але якщо собака розумний, він розумний не для тебе. Він розумний у свій бік.
Бордер колі, наприклад, вважається найрозумнішим собакою. Він краще за всього навчається, як в тебе вкрасти, наприклад, з шухлядки цукерку, відкрити, з'їсти й закрити навіть дверцята.
Якщо вовку треба вижити, йому треба інтелект саме для виживання, для безпеки, то собаці, щоб маніпулювати людиною. Є дуже розумні породи собак, але якщо в людей немає досвіду й часу працювати по два-три рази кожен день з ними, вони не можуть впоратися.
Реально віддають таких собак, тому що собака легко навчається, але треба працювати з ними й вміти це робити.
Деякі породи собак більш вперті для навчання. Проте якщо вдається їх навчити, цей результат назавжди (фото: instagram.com/dogland.center)
– Які породи за вашим досвідом гірше піддаються дресируванню?
– Я не можу сказати найгірше. Є просто більш вперті собаки. Потрібно витратити більше часу, треба самому бути набагато впертішим. Є такі породи, але я не скажу, що вони дурні, вони просто тиснуть на своє.
Це бульдоги, наприклад. Вони дуже вперті, але легко вчаться. Просто для цього потрібно зробити набагато більше підходів. Але якщо впораєшся із впертою собакою, ти прям бетонуєш результат. Він назавжди.
Собака, яка швидко розуміє, так само швидко втрачає. В одне вухо влетіло, з іншого вилетіло, і треба завжди підтримувати.
Є аборигенні породи собак. З ними складніше, але розуміючи специфіку кожної породи, ти знаходиш підхід і можна працювати. Тому я завжди кажу йти до спеціаліста, в якого є кейси саме з собакою вашої породи.
До кожної собаки треба знайти свій ключик. Це мотивація, якої для собаки не так багато. У них є тільки три мотивації. Це харчова, ігрова і соціальна. Соціальна – це спілкування. Все. Більше мотивації не може бути.
Тому, відповідаючи на запитання, складніше тим, хто не працював з певними породами й не розуміє їх. І не можна від вівчарки вимагати такого ж результату як від бультер'єра. Це різні собаки.
Є такі породи, які вивели просто для того, щоб кайфувати. Наприклад, Кінг Чарльз Спанієль, хоча були й мисливські спанієлі. Шпіци були собаками-охоронцями, тому вони гавкають у будинку, вони такі "дзвіночки".
Візьмемо французьких бульдогів. Кайфова порода, компаньйон для душі, а їх вивели для відловлювання щурів. Тому вони дуже гарно кусають. У них залишилась ця історія, і коли вони приходять агресивні, я кажу, що це їхня природа, і з цим треба працювати.
– З якими запитами до вас найчастіше звертаються власники собак?
– До нашого центру привозять собак зі всієї країни й також з Європи, тому що за кордоном агресивних собак присипляють. Спочатку, якщо вони молоді та ще нікого не покусали, їм дають антидепресанти, але вони не допомагають.
І потім, якщо є реальна агресія, відразу в будь-якому віці треба приспати, це закон, і ще можуть накласти великий штраф.
У нас є агресивні собаки, є собаки, які вже вбивали інших собак. І ми даємо їм шанс на нормальне життя в суспільстві. У нас це виходить, у нас таких кейсів багато. Це я почав зі складного, зі свого болю.
Є собаки, які просто неслухняні, які вже пройшли дресирування, але вони виконують і слухаються команди тільки в "тепличних" умовах. Тільки вони виходять в життя, в суспільство, відразу не слухаються, бачать інших собак і реагують. Це серйозний запит.
І є специфічні запити: спорт, на чому ми гарно розуміємось. У нас поля, озера, у нас собаки плавають. Також дуже серйозний запит – це собаки зі страхами. Бояться вибухів, бояться взагалі вулиці.
– Які помилки найчастіше роблять господарі своїх собак?
– Олюднюють собаку. Вони кажуть, що це їхня дитина, і просто балують. У таких випадках я кажу, що ви просто ставитесь як до іграшки.
Собака не розмовляє, і люди приписують їй свої думки. Це в моєму розумінні олюднення – приписування. "О, він так дивиться, він нещасливий. Треба запихати йому побільше консервів". Розумієте?
Якщо ти розумієш, що це тварина, до неї треба правильне ставлення, виховання заради її безпеки, тоді все окей. Й у вас буде життя разом, ви будете одне одного розуміти. Після виховання не потрібні команди, ви реально мовою тіла, жестами одне одного розумієте.
Ще помилка – це "дати собаці дитинство", а не виховувати відразу. Коли в собаки вже пубертат і є проблеми, господарі приходять, а собака вже фізично виросла, у неї вже з'явилися погані звички. Треба вже не виховувати з чистого листа, а робити корекцію поведінки та виховання.
Треба починати виховувати собаку з двох місяців. Якщо він потрапив до тебе в три місяці, окей, але відразу. А також протягом всього життя підтримувати ці базові речі в побуті.
Олексій Локтіонов: Починайте виховувати собаку відразу, як тільки він потрапив до вас (фото: instagram.com/dogland.center)
– Як ви вважаєте краще вчинити: виховувати собаку самостійно чи довірити її фахівцям? І якщо фахівцям, як тоді вона буде слухати свого господаря?
– Якщо людина має досвід, розуміння, то чому б її самій не виховувати собаку. Але в разі потреби можна звернутися за консультацією. Мені подобається, коли консультуються ще до придбання собаки.
У мене був кейс, коли сім'я з маленькою дитиною хотіла південно-африканського бурбуля. Це дуже велика собака, дуже агресивна, вона виведена в ПАР, щоб охороняти ферми. Прям жорстоко охороняти
Тобто можна консультуватися, не обов'язково кудись відразу віддавати собаку на пансіонне навчання.
З приводу того, щоб слухалась собака господаря. За будь-якого навчання обов'язковим є навчання людини саме спілкуванню, розумінню своєї собаки. А там, де є проблеми й перевиховання господаря.
Люди отримують від цього не тільки багато задоволення, але й переваги, які допомагають у повсякденному житті. Наприклад, я вчу людей відмовляти людям, коли ті просять погладити собаку. Не потрібно дозволяти це робити всім поспіль, адже це погано для собаки.
Обов'язковим є власне навчання. Без цього нічого не буде. Як би класно ти не зробив автомобіль, якщо туди сіла людина, яка не вміє кермувати, нічого хорошого не вийде, тільки небезпека. Так само і з собакою.
– А як ви думаєте, у господарів, які неправильно ставляться до своїх собак, потрібно вилучати тварину чи дати шанс?
– Треба зрозуміти, що таке "неправильно ставляться". Є реально серйозні запити, коли собак б'ють, кричать на них. У таких випадках є чинне законодавство. Все повинно бути в рамках закону з правоохоронними органами та судами.
Але якщо людина просто неправильно себе поводить, неправильно виховує, тут просто треба намагатися донести. У нас на державному рівні є певні юридичні проблеми, бо не регулюється виховання собак.
В Європі кожен власник повинен пройти навчання, кожна собака повинна пройти навчання, всі повинні бути виховані. Там дуже-дуже серйозні штрафи. Це прям дуже правильно.
– Що ви радите людям перед тим, як вони хочуть взяти собаку? Які кроки потрібно зробити, щоб бути до цього готовим?
– Взагалі ознайомитись з вибраною породою, з її генетикою, не вибирати породу на емоціях, бо мені подобається, вона гарна. Це перша серйозна помилка, коли люди емоційно ухвалюють таке рішення.
Найкраще поспілкуватися з фахівцем, який розуміється на цій породі, не лізти відразу в соцмережі, тому що зараз багато неправдивої інформації. Треба реально спілкуватися з сертифікованими спеціалістами, які є професіоналами.
Наступний крок – зрозуміти, чи є в тебе час і можливість фінансово забезпечити правильне, комфортне, належне життя для собаки, тому що крім годування й догляду, є ще момент здоров'я.
І важливий факт – це виховання. Це все не тільки кошти, а й багато часу та належна історія саме комфортного життя. Ти не можеш великого собаку взяти в маленьку квартиру, вона буде мучитися.
Можна знайти собаку, якому нормально як котам жити, ходити на пелюшку. Собаки все ж несуть велику емоційну користь. Це антистрес, емоційне розвантаження.
У мене був серйозний кейс, коли людина зламала хребет і лікарі порекомендували купити цій людині собаку. Собака з нею сім років прожв просто на одному ліжку.
Людина померла, а ми потім перевиховували собаку, тому що в неї була дуже серйозна прив'язаність до власниці. Хотіли приспати, але ми виправили, дали їй нове життя і вона живе з донькою цієї жінки. Це якраз до того, що собаки реально виконують дуже серйозну місію.
– Якщо люди хочуть взяти, наприклад, із притулку, де зазвичай метиси, як готуватися в цьому випадку, адже ми генетику не простежимо?
– Ми не знаємо взагалі нічого. Ми не знаємо, яка травматизація, ПТСР, який вже є досвід. Яку люди роблять помилку? Вони думають, що якщо вони візьмуть такого собаку і дадуть йому все, собака буде їм відплачувати тільки добром. Але собака, який був на вулиці, навчився виживати, а не слухатись. І тікати.
Проблема ще в тому, що коли люди приїжджають в притулок і бачать собаку, вони бачать його саме в тих умовах. Там, де багато інших собак, і собака себе не проявляє.
Коли я беру такого собаку, мені потрібно три тижні, щоб він адаптувався. Це науковий факт, формується навичка адаптації. Через три тижні ми можемо зрозуміти, що це за собака.
Ми можемо дати рекомендацію – ставитися до таких собак не емоційно. Ми робимо серйозну гарну справу, ми допомагаємо, але ми беремо тварину, яка вже щось бачила. Є статистика, є генетика, яку ти не дав.
З такими собаками 100% треба йти до фахівця, до спеціаліста, який розуміється на вихованні. Дуже багато людей, які займаються такими собаками, вони так само просто їм співчувають. А потім ми маємо дуже серйозні проблеми й займаємось вже страхами та агресіями.
А звідки цей страх? Тому що нема певної соціалізації. Людина підкріплює цей страх. Коли собака боїться, людина починає гладити собаку. Думає, що вона заспокоює, бере на руки, а вона просто підкріплює. У собаки вже є певний стереотип, рефлекс.
Перед тим, як завести собаку зважте свої ресурси: час, фінанси та кількість уваги, яку ви зможете приділити вихованню улюбленця (фото: instagram.com/dogland.center)
– Це стереотип чи правда про те, що собаки маленьких порід не відчувають своїх розмірів? Чому вони зазвичай агресивніші, ніж великі собаки?
– У мене в самого три маленькі собачки. Я їх взяв спеціально для того, щоби формувати правильну думку. Коли люди беруть малих собак, вони несерйозно до них ставляться, не виховують або починають виховувати, коли вони вже дорослі.
Але маленькі собаки формуються набагато швидше, ніж великі. Чим менша собака, тим вона швидше формується. Тому з нею треба навпаки раніше й серйозніше займатися в ранньому віці, а не чекати, коли вона виросте. Реально в дев'ять місяців звички вже дорослої собаки.
Є ще генетичні моменти, що вони більш крикливі, голосливі, але з цим треба працювати. Якщо собака не реалізований, він знайде вихід своїм інстинктам там, де не потрібно. У деструктивній поведінці.
Якщо ми собаку навчили взаємодіяти, гратися, він знає трюкове дресирування й ти його правильно соціалізував, такої поведінки не буде. Тобто це моменти саме виховання, соціалізації.
І так, ви маєте рацію в тому, що маленькі собаки не розуміють свого розміру. Вони думають, що вони гіганти. Але ми навчаємо маленьких собак правильно реагувати на великих. Головне – тільки бажання людини. Все йде від людини.
– Стерилізація тварин. Як ви вважаєте, це турбота чи насилля над собакою?
– Це турбота. Уявіть, що у вас немає ніякої фізичної можливості цю енергію кудись дівати. Вона накопичується. У собаки немає можливості скинути її фізично. Це давить їм на психіку, вони можуть бути агресивні, тікати, битися. І на фізіологічному рівні це призводить до застоїв, у кобелів – до простатитів, у собак жіночої статі – до кіст і до раку.
До п'яти років без стерилізації майже 100% буде рак матки. Якщо навіть один раз собака пов'язався, йому треба постійно це робити, як у природі. Це міф, що за один раз усе пройде.
Коли це відбувається в природі, потім у нас багато безпритульних собак, які можуть переносити інфекції, сказ тощо.
Так, можна собаку не каструвати. Тоді треба займатися його здоров'ям, психікою, постійно робити дослідження, перевіряти, якщо буде рекомендація лікаря. Такі випадки теж є, але тим цим треба займатися. Це не 100%, що собака отримає рак, але треба діагностувати й робити певні моменти.
– Яких собак простіше дресувати: кастрованих чи некастрованих?
– За європейськими стандартами каструвати собаку можна тільки після півтора-два роки. А до цього часу він уже почне вчитися. Люди, які не розуміються, каструють на піку гормональному пубертату. Але це призводить до більш проблемної поведінки, антисоціальної та агресивної.
Тому що ти на гормональному піку його міняєш. Цього робити не можна, крім випадків, коли є по здоров'ю проблеми, і треба каструвати, виходу нема. Такі моменти є. Тому ми маємо виховувати собак, коли вони ще не кастровані.
Кастрований собака в правильному віці стає через деякий час більш спокійним. Але в нього є інші проблеми. Зміна гормонального фону, міняється обмін речовин, і собака починає товстіти.
– Які базові команди повинен знати собака для життя в сім'ї?
– Перше, що собака повинен знати, це його кличка. І не просто, а реагувати на неї. Друга команда – це "до мене", щоб собака підійшов і зафіксувався. Він повинен сісти, нікуди не тікати, дивитися на господаря.
І команда "гуляй". Це команда відкріплення. Будь-яка команда має свій фінал, а фінал – це не похвалити, а відпустити. Люди роблять помилку, тому що собака виконує команду, йому дають їжу й він тікає. У цьому немає сенсу, тому що собака повинен чекати завершення.
Далі можна вже команди "поруч", "сидіти", "лежати", "місце", "не можна". Це те, що можна з базових робити. Далі є різноманітні трюки, щоб собака ще більш розвивався.
Перед тим, як вводити собаці команду "не можна", потрібно навчити його щось робити. Бо навіть ми спочатку вчимо ПДР, а потім нас штрафують, а не навпаки.
Після кожної добре виконаної команди обов'язково підкріплюйте смаколиками. Це і є навчання та винагорода для собаки.
– Як ви ставитеся до покарання собак за провини? Це треба робити?
– Дивлячись, що саме є покаранням. Наприклад, для мене є покаранням, коли ми граємось, собака вже розігрався, а ми різко переводимо його на команду "сидіти". Тобто ввели в дисципліну та витримку.
Також у кінології покаранням є посмикування за повідець. Неправильно кричати й бити, навіщо це робити? Це роблять нервові люди, тому що не розуміють собак.
– Якщо собака зробив шкоду й ми помітили це через кілька годин, як йому донести, що вчинок поганий?
– Собака пов'язує одну дію з іншою до трьох секунд. А коли ми формуємо навичку, це взагалі до однієї секунди. Причинно-наслідковий зв'язок у собаки не формується дія через дію. У нього дія формується разом з іншою дією ще й на дуже короткому проміжку часу.
Коли ви приходите додому й бачите, що собака щось начудив, ви сварите його, а собака пов'язує це з тим, що ви прийшли. І він просто буде боятися вашого приходу.
Так само дуже серйозна помилка: собака там щось з'їсть, людина каже: "До мене", собака прибігає, і та його сварить. Собака думає, що його сварять за те, що він підійшов.
Собаку треба не карати, собаку треба виховувати. Щоб собака нічого не псував вдома, ми його привчаємо залишатися на самоті, працюємо з тим, щоб він задовільнив усі свої потреби.
Тому треба правильно собаку виховувати, а не йти по покараннях, які ще й зовсім не діють, а просто ламають ваші стосунки та психіку собаки.
У собак причинно-наслідковий зв'язок формується через дію, а не через наслідки. Щоб собака усвідомив зв'язок, у господаря є не більше трьої секунд (фото: instagram.com/dogland.center)
– Як привчити собаку залишатися самому вдома?
– Собаки обов'язково повинні відпочивати без людини, щоб не було сепараційної тривоги. Якщо собака мало спить, він стає нервовим, потім взагалі втрачає сон.
У домашніх умовах я раджу практикувати залишати собаку на самоті з першого дня. Для неї переїзд – це і так стрес. Краще, щоб він у перший день пережив цей стрес і звик відпочивати один. Просто на годинку сам.
Люди роблять зараз поширену помилку – беруть вихідні чи навіть відпустку та сидять із собакою, а потім з дому вийти без нього не можуть.
Також може бути проблема, коли люди працюють онлайн. У такому випадку не потрібно спеціально виходити в офіс. Просто привчайте собачку до кордонів. Ви працюйте, а він хай відпочиває.
Людина формує собаку. Його звичку, характер і навіть може формувати темперамент.
– Як заспокоїти собаку під час повітряної тривоги?
– У нас живе багато собак, і в них немає реакції на вибухи чи інші подібні звуки. Тому що ми їх не турбуємо. Людина сама сильно переживає та передає свою тривогу собаці.
Якщо собаки, як у нас, перебувають постійно у фізичних і ментальних навантаженнях, вони реально навіть під час обстрілу відпочивають. Я не сплю, стежу за ситуацією, а собаки мовчать.
Тому якщо відбувається обстріл, показуйте своє спокійне ставлення. Це складно, але якщо ви будете його заспокоювати, він буде ще більше реагувати.
Якщо є серйозні проблеми, можуть застосовувати спеціальні медикаменти. Але почати можна зі звернення до спеціаліста й розпочати навчання, щоб собака не реагував на гучні звуки, виходив зі стану стресу та розслаблявся.
– Хороший кінолог – це який? За якими ознаками його визначити?
– Який відчуває собаку. Можна навчитися всього, але неможливо навчитися відчувати собаку. Треба спочатку до цього рухатися. Це не тільки про любов. Не просто любити собаку.
Якщо ми кажемо про інструктора, він повинен його виховувати, а не просто любити. Фахівець, який просто любить собаку, може робити серйозні помилки.
І важливі характер, дисципліна, вміння досягати свого. Тому що саме це про виховання.
Читайте інтерв'ю РБК-Україна з українською студенткою в США Ольгою Дроняк про те, як успішно написати есе для вступу, у чому переваги американської освіти, чим американці відрізняються від українців у культурі та побуті.
Читайте також інтерв'ю РБК-Україна з фінансовою експерткою Єлєною Шепель про те, як вести фінансовий облік і навіщо він потрібен, як розподіляти щомісячний бюджет, як заощаджувати та відкладати кошти.