Як вибрати клініку пластичної хірургії та лікаря, як готуватися до операції та чого не варто робити після неї, скільки коштують популярні операції, які країни найкращі для таких операцій, чи дійсно Туреччина – це "дешево і якісно", і коли це не так – читайте в інтерв'ю РБК-Україна пластичного хірурга Дмитра Слоссера.
Дмитро Слоссер – відомий український пластичний хірург і Заслужений лікар України. Наразі він є провідним спеціалістом клініки пластичної хірургії "Nove Tilo" та медичного центру Святої Параскеви. У березні 2019 року Дмитро Слоссер став одним з ініціаторів створення Ради експертів естетичної медицини України.
Станом на початок 2019 року Слоссер провів понад 10 000 успішних операцій. Певну відомість лікар здобув завдяки участі в численних телепроєктах: "Поверніть мені красу", "Світське життя", "Я соромлюсь свого тіла", "Пацанки 2. Нове життя" тощо.
Під час повномасштабної війни в Україні хірург присвятив себе й реконструктивній хірургії та проводить операції на зовнішності для військових, які постраждали внаслідок бойових дій.
Про те, кому не можна робити пластичні операції, кого відмовляє від змін у зовнішності, про головні міфи про мамопластику, які процедури не дають результату та що заборонено виконувати косметологам – читайте в інтерв'ю Дмитра Слоссера для РБК-Україна.
– Яку, на вашу думку, роль відіграє пластична хірургія для людини?
– Знаєте, ми протягом життя завжди стикаємось з пластичною хірургією. Це починаючи від народження, тому що буває, що діти народжуються з вадами, бувають вроджені невуси, буває капловухість, яку теж треба вирішувати саме пластичним хірургам. Тому це нас супроводжує в сучасному житті постійно. А тим більше під час війни це питання стало ще більш актуальним.
Це скорочена версія нашої розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.
– Що зараз найпопулярніше в Україні, зокрема, з вашої практики?
– Ви знаєте, розвиваються нові тренди, продовжуються старі тренди. Ми відмічаємо збільшення потоку чоловіків, які звертаються до пластичних хірургів.
Люди переконалися в тому, що пластична хірургія – це не можливість для багатих людей. Вона тепер в нашому сучасному житті, і кожен може собі це дозволити.
Я думаю, що збільшилась кількість звернень, пов'язаних з пластикою обличчя. Нічого не змінилося в плані грудей, от як ставили імпланти, так і продовжують ставити імпланти, нічого не змінилося в плані ринопластики. Єдине, що пластичні хірурги трошки зорієнтувалися і розуміють, що треба вміти робити реконструкцію, треба знати, як це робити та набагато більше приділяють уваги саморозвитку і саме таким пластичним операціям, як реконструкція.
– В якому випадку ви робите саме реконструкцію і чим вона відрізняється від пластичної хірургії?
– Пластична хірургія складається з двох компонентів: реконструкція й естетика. Причому, якщо брати закордонну освіту, реконструкція – це 80% і лише 20% – це естетична хірургія. Просто за кордоном дуже багато лікарів, які працюють, наприклад, вдень в реконструктивній хірургії, а під вечір вони можуть виконувати естетичні операції.
Реконструкція – це неправильні форми: або набуті, або вроджені, які необхідно поправити. Наприклад, мало хто знає, що лікування опіків за кордоном теж належить до пластичної хірургії. У нас це окрема спеціальність комбустіологія і люди, які цим займаються. Але закордоном пластичні хірурги закривають дефекти, лікують дітей з вродженими вадами, лікують опіки, пересаджують шкіру, закривають клаптями після ортопедичних операцій, лікують дефекти після онкології.
– Чи може ринопластика вважатися реконструктивною хірургією?
– Якщо ринопластика повторна, треба щось поправити, це буде належати до реконструктивної хірургії. Але є такі моменти, як, наприклад, зменшення грудей. За кордоном вважається, що якщо людина має дуже великий розмір, і це спричиняє проблеми з хребтом, з кінцівками, починається оніміння рук і так далі, є медичні покази до зменшення грудей.
От медичні покази до зменшення грудей, попри те, що ця операція належить до естетики, вважається, що це реконструктивна хірургія, тому що людині необхідно допомогти.
– Ви згадали про вартість пластичних операцій. Наскільки ви вважаєте їх зараз доступними, тому що є багато клінік, багато хірургів і вартість дуже відрізняється?
– Питання ціни складається з дуже багатьох складових. Це досвід хірурга, як на мене, яку він має освіту, він фактично інвестував свій розвиток. Друге – це питання безпеки.
Звичайно, можна зробити операцію в невеликій клініці, яка має досвід. Але вони, можливо, не зможуть забезпечити повний цикл захисту пацієнта з точки зору, які матеріали використовувалися, які протоколи тощо. Тобто клініка інвестує в безпеку пацієнта, використовуючи правильні сертифіковані матеріали та залучаючи хірургів, які мають найбільший досвід в цьому. Це безумовно впливає на ціну.
Вартість пластичної операціх залежить від досвіду хірурга та інвестицій клініки в безпеку пацієнта (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
– Як ви вважаєте, обираючи клініку, куди пацієнтка чи пацієнт хоче звернутися, варто орієнтуватися на ціну, чи на які ще фактори звертати увагу?
– Це цікаве питання, тому що я думаю, що все ж таки краще вивчати більш глибоко цей ринок. Найбільше – це рекомендації інших пацієнтів, знайомих і так далі. Тому що реклама не завжди може відповідати рівню наданої медичної допомоги.
Тобто тут дуже важко орієнтуватися і себе повністю захистити від тих моментів, які можуть виникнути, навіть за кордоном. У мене дуже багато пацієнтів, які зараз приїжджають із закордону, і вони просто не можуть зрозуміти, як у таких розвинутих країнах такий рівень медичної допомоги.
Всі за медициною повертаються в Україну. І після пластичних операцій, зокрема. Тобто вони зрозуміли, що рівень нашої медицини настільки високий, що ми можемо дати фору європейцям дуже легко.
– Як ви порівнюєте українських пластичних хірургів та іноземних? Чим ми відрізняємося, чим ми кращі, чому нам варто ще повчитися?
– Ми ближчі, як на мене, до італійців. Не тільки з через те, що в нас найсмачніша кава в Європі після Італії, як на мене. Але і тим, що ми можемо імпровізувати. Тобто в нас нема таких конкретних алгоритмів, що ми працюємо лише за якимось протоколом.
Наприклад, німці, австрійці, Центральна Європа, вони мислять шаблонно й не відступаючи від норм. А пластична хірургія, як я вже неодноразово підкреслював, фактично це імпровізація, не симфонічна музика.
Можна поїхати в Німеччину, наприклад, за дуже кваліфікованою медичною допомогою, де необхідне чітке виконання протоколів. Там, безумовно, німці будуть в топі. Але там, де необхідно трошки поміняти думку, трошки більше докласти зусиль в плані естетики… Я думаю, що наші лікарі, більш естети.
– Які країни вважаєте найпрогресивнішими в цьому плані?
– Кожна країна має свою специфіку. Наприклад, Бразилія. Класний футбол – імпровізація – класна пластична хірургія. У мене от є чомусь така кореляція між рівнем пластичної хірургії та можливістю імпровізувати.
Сполучені Штати Америки, але це просто країна, куди приїжджають зі всіх країн топові лікарі, звичайно. Ізраїль – чудова медицина, але, скажімо так, в реконструкції, тому що вони мали досвід з війною.
Туреччина – це теж тренд останніх років. Дуже багато наших дівчат їздять туди робити пластичні операції, але, на жаль, вони приїжджають трошки розчаровані, тому що турки бачать європейців стандартно. І всі носи виходять дуже стандартні. Треба розуміти культуру, треба бути художником.
– Повертаючись до вартості, що найдорожче і найдешевше вам доводилося робити за свою кар'єру?
– Найдорожчі операції – це симультанні операції, коли приходить один пацієнт і йому треба зробити одномоментно кілька операцій на різних ділянках. Пластика обличчя, збільшення грудей, інтимна пластика.
За умови того, що в нас дуже якісний наркоз і протокол анестезії, ми можемо дозволити собі провести такі великі симультанні операції. І після таких великих операцій в нас лежать лише два дні,
Я пам'ятаю, що була операція, яка коштувала десь близько 35 000 доларів. Це симультанна операція: пластика обличчя, пластика носа, збільшення грудей.
– А як людина відновлюється після такого масштабного, скажімо, хірургічного втручання?
– Як на мене, оптимальний час проведення операції – це приблизно чотири години. Після чотирьох годин взагалі дуже легко відновлення проходить. Якщо трошки більше, там вже можуть бути нюанси з відновлення. Але в нас є протоколи анестезії, в нас дуже досвідчені анестезіологи, медсестри, які знають, як мінімізувати такі прояви й зробити час реабілітації набагато коротшим.
Популярними є симультанні пластичні операції, коли хірург одночасно працює з різними частинами тіла (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
– Як загалом готуватися до пластичної хірургії, до таких операцій? І чи завжди пластична хірургія є єдиним виходом для того, аби видозмінитися?
– Коли до мене приходить пацієнтка, я не кажу, що давайте зробимо таку операцію. У мене перше звернення до неї таке: візьміть дзеркало і скажіть, що вам не подобається. Тому що коли приходить: "Я хочу зробити цю операцію". Я кажу: "Ви мені пропонуєте рішення. Ви мені спочатку скажіть, які у вас проблеми. І ми разом зможемо з вами підійти дібрати оптимальний варіант".
У мене приблизно 5% пацієнтів не приходять на операцію через те, що я їм або відмовляю, або знаходимо якесь інакше рішення. Бувають такі дівчата, які приходять, яким рано ще робити. Треба рухатись від менш складного до складнішого. Там, де я бачу, що можна обійтися косметологією, я пропоную спочатку підтримати косметологічними рішеннями. А буває, що немає потреби робити настільки великий об'єм операції.
Отже, завжди досвідчений хірург повинен мати кілька рішень для розв'язання проблем.
– В яких випадках ви відмовляєте?
– По-перше, буває таке, що люди приходять і не розуміють, що вони хочуть. Вони потім зроблять операції й будуть думати, навіщо вони це зробили. Другий момент: бувають неадекватні пацієнти, в яких бачення свого тіла не збігається з існуючими проблемами. Є такі навіть психологічні розлади, дисморфофобія, коли людина не сприймає своє тіло таке, як воно є.
Але більшість пацієнтів – це ті, кому ще рано робити. Тому що, на мій превеликий жаль, пластичний хірургія все більше і більше молодшає. Все більше дівчат починають задумуватись про пластику, колоти щось з 16-17 років, а робити пластику обличчя вже думають з 28 років. Як на мене, це трошки перебільшення показів і, звичайно, я таким пацієнтам або відмовляю, або пропоную побігати років 10-20-30, і тоді вже приходити.
– Вік – це саме медичне протипоказання чи ви відмовляєте суто з психологічної точки зору?
– Буває, ти бачиш, що реально є проблеми. Наприклад, якісь ситуації, коли починають груди рости. Це називається ювенільна гігантомастія. Дівчинка молода, красива, і в неї дев'ятий розмір грудей, це важко ходити. Ну, і треба робити.
Молодший вік. Наприклад, капловухість. Ми робимо цю операцію приблизно в шість-сім років, коли діти починають йти в школу, і для того, щоб над ними не насміхалися, теж проводимо такі операції.
А бувають пацієнти, які в старшому віці ухвалюють рішення зробити операцію. У мене були пацієнти, яким під 50 років, і вони хотіли зробити збільшення грудей. Ніколи б не подумав, що у 74 роки хтось мріє все життя про ринопластику. Бувають такі.
– Де гранична межа між компетенцією пластичного хірурга і косметолога?
– На жаль, трошки стирається межа, де робота пластичного хірурга і косметолога. Деякі косметологи думають, що вони можуть зробити набагато більше, ніж вони знають і вміють.
Щоб ви розуміли, інвазивна процедура – це будь-який прокол шкіри. Тобто інвазія вже починається після того, як ін'єкцію провели. І тепер МОЗ вирішило внести деякі зміни в законодавчі акти, й тепер для того, щоб проводити інвазивні процедури косметологи повинні отримати сертифікат дерматолога-хірурга.
Серйозна ситуація склалася з ліпосакціями. Я хочу на цьому наголосити, тому що косметологи побачили інструмент, але це має вигляд як ніби знайшли ту канюлю (порожниста трубка для введення в організм людини лікарських речовин, відновлення провідності дихальних шляхів, видалення рідин із порожнин тіла – ред.), їм показали, як з нею працювати й вони поголовно зараз роблять. У них називається це не ліпосакція, називається ліпоредукція, хоча те саме: під місцевим знеболенням пацієнту через проколи видаляється жир.
По-перше, це інвазивна процедура. По-друге, ми знаємо, що вони не настільки знають анатомію, як хірурги. Там є купа анестезіологічних нюансів. І коли я побачив відео, коли проводять майстер-клас, там стоять квіти в якихось антисанітарних умовах, якісь косметологи стоять і відсмоктують жир, ну це жах.
І ми вже бачимо ускладнення, які відбуваються після таких процедур. Бувають передозування знеболювальними, гематоми, асиметрії, тобто класичні складні ускладнення, які потребують втручання пластичного хірурга.
Дуже часто буває, що проводять ін'єкції, і ця речовини, яку вводять, попадає в кров, вона тромбує цю судину, виникають некрози, які потребують вже не просто пластичного хірурга, потребують реконструкції. І таких прикладів дуже багато.
.jpg)
Для проведення інвазивних процедур косметолог повинен мати сертифікат дерматолога-хірурга (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
– Поговорімо детальніше про популярні операції. Чи можна збільшити груди без оперативного втручання? У мережі пишуть, що можуть допомогти заняття спортом, масажі, харчування, зокрема, вівсянка, чорнослив, свіжа зелень.
– А чому там немає капусти? Я люблю цю тему. Безумовно, я за здорове харчування, я за те, щоб українці їли більше овочів, але капуста може допомогти збільшити груди, якщо вона в грошових одиницях. В іншому вигляді капуста просто не допоможе.
Звичайно, є, наприклад, такі моменти, як естрогени та фітоестрогени в певних продуктах. Якщо чоловіки п'ють багато пива, це може спричиняти появу жирових відкладень в грудних залозах або міняти пропорції тіла.
Але є така методика ліпофілінга, вона оперативна. Вона показана лише, коли треба трошки додати, тому що як правило дуже мало людей, в яких невеликі груди, але є надлишки жиру в інших місцях. Повністю жир не приживається, тому там багато нюансів в плані обстеження таких пацієнтів через кілька років на мамографії. На УЗД бувають ущільнення, які дуже важко відрізнити від онкозахворювань.
Груди ще можуть збільшитись після гормональних змін, після лактації тощо. Але ефективно і щоб це було красиво, я думаю, що тільки завдяки пластичній операції можна зробити.
– Чи сумісне збільшення грудей з грудним вигодовуванням?
– Нічого подібного, це міф, тому що в мене пацієнтки після збільшення грудей, яка проведені за правильною методикою, всі можуть годувати грудьми.
Коли ми робимо операцію, намагаємося поставити імплант під грудний м'яз і мінімально фізично впливати на тканину молочної залози. Тому зберігається і можливість лактації, і чутливість.
– Збільшення грудей може спровокувати онкологію?
– Ні, це неправильне твердження. В іншому варіанті просто заборонили б використання імплантів взагалі. Історично це вже один раз відбувалося, коли в США заборонили використання імплантів на певний період. Вони ставили імпланти, наповнені не силіконом, а фізіологічним розчином. Це призвело до туристичного бізнесу американок в Мексику, де вони масово ставили нормальні імпланти.
Оболонка і там, і там із силікону. Організм контактує не з вмістом, а з оболонкою. Фактично і там, і там стоїть силіконовий імплант. Згодом американці переконалися, що це безпечно. FDA також схвалила виробників імплантів.
– Після мамопластики груди мають неприродний вигляд?
– Хто це сказав? Ми робимо тільки природні груди. Я просто не погоджуюсь, якщо хтось хоче зробити неприродний вигляд, я не погоджуюсь.
– А ви відмовляєте в таких випадках?
– Пацієнти думають, що вони обирають собі хірурга. Ні, я вибираю пацієнта теж. Це йде такий взаємна взаємний процес.
– Після операції не можна спати на животі?
– Я своїм пацієнтам кажу, що ви можете піднімати руки на другий день. Можна приймати душ на другий день після операції. Можна навіть шампанське пити на другий день після операції. На бік вони лягають, як правило, на третій день після операції.
А на животі не просто можна, а я наполягаю, щоб вони починали лежати на твердій поверхні через місяць після операції. Тобто через місяць ми знімаємо взагалі будь-які обмеження, можна йти на фітнес, можна тиснути, можна лежати, тобто все.
– Є зараз тренд і на видалення імплантів. Як ви вважаєте, є попит на це, як спостерігаєте?
– Іноді, хто не сприйняв свої пропорції, такі пацієнти бувають, такі люди, які психологічно не дуже стабільні. Я не скажу, що це тренд.
В якийсь певний період, коли були імпланти, які не пройшли сертифікацію FDA, була рекомендація з їхнього видалення, тому що там знайшли технологічні порушення в процесі виготовлення і рекомендували їх замінити. Це було років 10-15 тому. Але я не скажу, що це тренд. Такі операції іноді виконуються, дуже рідко, насправді.
Імпланти для збільшення грудей безпечні, оскільки їх перевіряють на технологічність (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
– Чому після ринопластики під очима утворюються синці?
– Іноді таке буває. Останні роки це менше і менше, тому що хірурги використовують менш травматичні інструменти й методики. Є спеціальні різні варіанти інструментарію, який дозволяє менш травматично від'єднати кістки й зменшити їх. І є препарати, які навіть можуть зменшити ризики кровотечі. Тобто ми також вдосконалюємось, ми вносимо зміни в протокол, щоб це траплялося все менше.
– Чому може знадобитися повторна ринопластика?
– Якщо успіх операції зі збільшення грудей дуже високий, там 95% задоволених пацієнтів, то статистично рівень задоволеності після операції ринопластики, він становить десь 75% Це світова статистика.
І тому виникають деякі моменти, пов'язані зі шкірою, з анатомією, перебігом реабілітаційного періоду. Тобто може бути купа нюансів, які призвели до того, що або десь щось збільшилось, або наросло. І це вимагає від хірурга якогось втручання.
Це можуть бути просто якісь уколи, призначені на фізіотерапію, або почекати. І буває, що ми просто почекали, провели консервативне лікування, і все пройшло. А буває ситуація, коли все ж таки щось технічно змістилося або ще щось, тоді це потребує додаткового хірургічного втручання.
– На початку, коли ми говорили з вами про популярність операції в Україні, ви сказали, що серед чоловіків теж стає популярною хірургія. Але якщо говорити саме про пластику, що серед чоловіків зараз має попит?
– Дуже зросла кількість пацієнтів, які звертаються за покращенням саме обличчя. Раніше це був стандартний варіант – ніс, вуха. А зараз є запити на підтяжку повік, підтяжку обличчя. Тобто це не рідкість і це дуже часто. Пересадка волосся завжди була популярною.
Читайте інтерв'ю РБК-Україна нарколога, психіатра та невролога Євгена Скрипника про те, як ефективно та назавжди кинути палити, з чого починається алкоголізм, які сигарети найбільш шкідливі, чи використовують в Україні медичний канабіс.
Також читайте інтерв'ю РБК-Україна бариста Руслана Карелашвілі про реальну ціну кави, зникнення американо, здорожчання кави у світі та в Україні та про те, скільки грошей потрібно на відкриття кав'ярні сьогодні.