Сьогодні, 28 квітня в Канаді відбудуться дострокові парламентські вибори. Ще кілька тижнів тому здавалося, що правляча Ліберальна партія за підсумками голосування втратить владу. Однак в ході передвиборчої кампанії ситуація різко змінилася.
РБК-Україна пояснює, чого слід чекати від виборів та що вони означають в контексті подальшої підтримки України.
Головне:
- Чому в Канаді оголосили дострокові парламентські вибори?
- Як проходила передвиборча кампанія?
- Хто отримає більшість місць в канадському парламенті?
- Яка позиція провідних партій щодо підтримки України?
Вибори на тлі погроз Трампа
Політична ситуація в Канаді загострилася наприкінці минулого року. У сусідніх США до влади прийшов Дональд Трамп і з перших днів свого президентства розпочав політичний наступ на Канаду. Його претензії стосуються двох тем –міграції та торгівлі. За твердженнями Трампа, через канадський кордон до США прямують тисячі нелегальних мігрантів. Крім того, Канада ввозить до США товарів значно більше, ніж США до Канади (втім це стосується і більшості інших країн світу). Головним засобом тиску Трампа на країну стали погрози запровадження торгових тарифів.
Багаторічний прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо намагався налагодити особисті відносини з Трампом, і навіть приватно їздив до нього в резиденцію, але постійно наражався на жорстку критику і тролінг. Трамп публічно заявляв, що хотів би приєднати Канаду як новий штат США, а самого Трюдо називав не прем'єр-міністром, а "губернатором штату Канада".
Трюдо не витримав такого тиску, а також численних внутрішньоканадських проблем, і 6 січня подав у відставку з посади голови уряду та лідера правлячої Ліберальної партії. Його наступником обрали не політика, а особу зі сторони. 10 березня новим головою уряду став колишній голова Банку Канади Марк Карні. Він хоч і близький до лібералів, але не був членом партії. Такий крок мав на меті надати нового імпульсу лібералам, показавши їх оновлення та до певної міри дистанціювання від старих проблем.
Разом з тим, в очікуванні протистоянні зі США Марку Карні було потрібно отримати мандат підтримки від населення. Тож він оголосив дострокові парламентські вибори. Ще одним мотивом стало те, що після обрання Карні "ефект новизни" дійсно спрацював, і рейтинги Ліберальної партії почали зростати.
Ліберали проти консерваторів
Ліберальній партії в Канаді протистоїть Консервативна – на чолі з П'єром Пуальєвром. Його самого раніше називали "канадським Трампом" – тепер цього прізвиська він намагається всіляко уникати – зі зрозумілих причин.
Протягом кількох років консерватори перебувають в опозиції, і, звісно, користуються усіма можливостями для критики влади.
Оскільки передвиборча кампанія проходить на тлі торгової війни зі США, головними питаннями порядку денного залишаються економіка та канадсько-американські відносини. На цьому тлі головним завданням консерваторів було показати, що владу лібералів потрібно змінювати, мовляв, саме Ліберальна партія винна в економічних проблемах, зростанні вартості життя чи проблемах із безпекою. Це вдалося лише частково.
Завдання лібералів на чолі з Марком Карні – максимально дистанціюватися від провалів попереднього уряду та подати себе як "нове обличчя". Однак, йому найбільше допомогло загострення відносин зі США. Трамп таки запровадив, а потім призупинив торгові мита проти Канади. Карні використовує зовнішню загрозу, аби згуртувати канадців навколо себе.
Хоча торгова війна поки що поставлена на паузу, новий уряд уже реалізував низку кроків – домігся принципової згоди усунути внутрішні торговельні бар’єри між провінціями Канади, тимчасово звільнив нафтогазову галузь від податків та створив спецфонд для компенсації експортних втрат автомобільної індустрії.
Така тактика дає результати. Оскільки вибори в Канаді проходять за мажоритарною системою, ліберали наразі можуть розраховувати на 150-220 мандатів, при необхідних для більшості 172. Консерватори ж можуть отримати від 97 до 157 місць.
Однак, не виключено, що ліберали не наберуть достатньої кількості голосів, аби сформувати більшість одноосібно. В такому випадку їм доведеться заручатися підтримкою менших партій – Блоку "Квебек", або "Нової демократичної партії".
Що партії кажуть про Україну
В канадському політикумі давно склався проукраїнський консенсус. Проте все одно залишаються важливі нюанси. Марк Карні під час внутрішньопартійних виборів заявляв, що повністю підтримує позицію уряду Канади – надавати підтримку Україні та дуже “пишається цим”. Але, зважаючи на своє минуле, він робить акцент на економічних аспектах підтримки України в ширшому контексті канадських національних інтересів, тоді як попередній уряд більше говорив про гуманітарні та ціннісні аспекти допомоги.
Позиція П’єра Пуальєвра та консерваторів більш суперечлива. З одного боку, вони рішуче засуджують російську агресію, і навіть виступають за посилення допомоги Україні. Приміром, минулого року Пуальєвр пропонував передати Україні ракети CRV7, які Канада планувала утилізувати.
Разом з тим, консерватори під різними приводами блокували ініціативи уряду Трюдо, що впливали на Україну. У лютому 2024 року Пуальєвр і його партія голосували проти оновлення угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною через нібито наявність у тексті угоди згадки про "просування ціноутворення на вуглець", яке він вважав спробою нав’язати Україні канадську "ідеологію карбонового податку", однак уряд Канади та посольство України спростувало цю тезу.
У грудні 2023 року консерватори голосували проти бюджетних видатків, які включали фінансування програми підготовки українських військових Unifier. Пуальєвр заявляв, що такий крок пов'язаний із загальною опозицією до економічної політики Трюдо, а не в аспекті підтримки України. І загалом консерватори звинувачують уряд лібералів у недостатній ефективності допомоги та заявляють, що оголошені пакети допомоги часто не доходять до України.
Хто б не переміг на виборах, продовження підтримки України збережеться, хоча акценти у ній можуть бути дещо зміщеними. Однак, Канада, так само як інші партнери України все більше відволікається на свої проблеми, пов'язані із політикою Трампа. А це створює ризики у довшій перспективі.
При написанні матеріалу використовувались заяви канадських та американських політиків, публікації The Globe and Mail, The Star, Reuters, дані CBC Poll Tracker.