Україна не змогла домовитися з кредиторами про реструктуризацію виплат на 2,6 млрд доларів. Переговори проходили в період з 15 по 23 квітня.Що це за борг і чому кредитори не пішли назустріч Україні – в матеріалі.Борг виник внаслідок дії механізму ВВП-варантів, який передбачає, що Україна виплачує кредиторам досить високі відсотки від зростання ВВП. Причому виплата відбувається через рік після публікації офіційних даних про зростання економіки.Держстат підрахував ВВП 2023 року у квітні 2024 року – зростання становило 5,5%. Це сталося через те, що економіка в другий рік війни адаптувалася і після падіння майже на 30% у 2022 році почала відновлюватися. Таким чином, зараз кредиторам потрібно виплатити суму в 2,6 млрд доларів.Звідки виникли ВВП-варанти і як вони працюютьІсторія ВВП-варантів почалася з 2015 року, коли Україна домовилася з кредиторами про списання майже 4 млрд доларів зовнішнього боргу і перенесення термінів виплати 15,4 млрд доларів на 4 роки.Саме тоді як компенсацію власникам українських паперів, які зазнали втрат після списання частини боргу, Мінфін під керівництвом Наталії Яресько запропонував виплачувати їм відсотки від зростання ВВП.Було випущено ВВП-варанти з такими умовами: якщо річне зростання економіки вище 3%, але не більше 4%, кредитори отримають 15% від номінальної суми зростання ВВП, що перевищує 3%. Якщо економіка зростатиме швидше, ніж на 4% на рік, то розмір виплати збільшується: до 15% додадються 40% від суми, що перевищує зростання в 4%.Досі Україна проводила виплати за варантами лише один раз. У 2021 році кредитори отримали близько 40 млн доларів за підсумком зростання ВВП у 2019 році на 3,2%.Що Україна запропонувала кредиторам і що отримала у відповідьЗа інформацією Мінфіну, під час квітневих переговорів кредиторам було запропоновано нові умови. По-перше, Україна запропонувала обміняти варанти на додаткові єврооблігації, випущені в рамках реструктуризації 2024 року. Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів – 1,35 одиниці облігацій. Друга опція передбачає зміну умов випуску ВВП-варантів наступним чином: виплати за 2025-2028 роки скасовуються; можливість викупити/скасувати ВВП-варанти буде подовжено до травня 2029 року, водночас ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 % у 2029 році. Реструктуровані варанти (з виплатами у 2029-2041 роках) матимуть ті самі характеристики, що й чинні варанти, крім опціону викупу. Власники отримають 36,6 центів облігацій A і облігацій B на кожні 100 центів варантів.Від кредиторів надійшли зустрічні умови.Спеціальний Комітет зі свого боку заявив, що об'єднує власників понад 30% варантів, і запропонував Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варантів за зростання ВВП у 2023 році та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму 209 млн доларів. "Україна відхилила цю пропозицію", – зазначили в Мінфіні.Переговори не провалилися – Україна налаштована продовжити діалогАле відсутність домовленостей не означає, що переговори провалилися остаточно, зазначив голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.Він підкреслює, що в тому ж повідомленні уряду зазначається, що переговори з кредиторами будуть продовжені, що підтверджується в тому ж повідомленні уряду. "Україна має намір продовжити взаємодію з утримувачами варантів і розглянути всі доступні варіанти реструктуризації", – йдеться в ньому.Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що умови компенсації для кредиторів не відповідають економічним реаліям країни в умовах війни. Виходячи з його коментаря випливає, що відносно невелике відновлення економіки після обвалення на 30% навряд чи можна вважати істотним економічним успіхом."ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України", – заявив Марченко.Україна зберігає налаштованість на проведення конструктивних переговорів з усіма власниками ВВП-варантів, щоб знайти рішення, яке дасть змогу забезпечити довгострокову боргову стійкість без загроз для відновлення країни, зазначили в Мінфіні. Перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк вважає, що панікувати через відсутність домовленостей із кредиторами і говорити про дефолт поки що зарано. Для узгодження компромісного варіанту є ще мінімум місяць. "Є ще час до 31 травня", – зазначив Железняк.
Субота, 26 Квітня, 2025
