Між Іраном та США знову виникла напруга. Тегеран привів свої збройні сили у бойову готовність.
РБК-Україна пояснює, що відбувається та яким є ризик ескалації конфлікту між Тегераном та Вашингтоном
Зміст
- Бойова готовність у відповідь на заяви Трампа
- Що Трамп хоче від Ірану
- Чи буде Іран атакувати
Бойова готовність у відповідь на заяви Трампа
Збройні сили Ірану підготували ракети, здатні завдати ударів по позиціях Сполучених Штатів. Про це повідомляє іранське видання The Tehran Times з посиланням на численні джерела у владі Ірану. За даними видання, до такого кроку влада країни вдалася на тлі триваючих погроз з боку президента США Дональда Трампа.
Напередодні господар Білого дому навіть заявив про можливі удари по іранських об'єктах. "Якщо вони (іранці – ред.) не укладуть угоду, будуть бомбардування. Це будуть бомбардування, яких вони ніколи раніше не бачили", – сказав Трамп в телефонному інтерв'ю NBC News.
Мета заяв – змусити Іран піти на нову угоду щодо контролю за його ядерною програмою і впевнитися, що Іран не буде створювати ядерну зброю.
Ці слова означають зміну риторики з боку президента США. Ще у лютому, реагуючи на "вкиди" в американських медіа про плани ударів, Трамп заявляв: "повідомлення про те, що Сполучені Штати, працюючи разом з Ізраїлем, збираються вщент рознести Іран, дуже перебільшені".
Що Трамп хоче від Ірану
У 2015 році Тегеран уклав Спільний всеосяжний план дій, відомий також як "ядерна угода", разом із п’ятьма постійними членами Ради Безпеки ООН та Німеччиною. Цей документ передбачав послаблення економічних санкцій проти Ірану в обмін на скорочення його ядерної програми. Проте в 2018 році президент США Дональд Трамп вирішив вивести свою державу з цієї угоди та відновив фінансові обмеження стосовно Ірану.
Та як писало РБК-Україна, Ірану донедавна було вигідно залишатися пороговою країною – не розробляти ядерну зброю, але постійно погрожувати це зробити. В іранського керівництва були інші, крім ядерної зброї, способи забезпечити стримування ворогів країни від можливого нападу на Іран. Перш за все, мова йде про мережу підконтрольних Ірану організацій по всьому Близькому Сходу. Однак, в ході проксі-протистояння Ірану та Ізраїлю, починаючи з жовтня 2023 року, значна частина цієї мережі була розгромлена. Ізраїль своїми діями значно послабив військовий потенціал ХАМАС у Секторі Газа та "Хезболли" в Лівані, а режим Асада в Сирії впав під ударами повстанців.
Як результат, серед іранських еліт дедалі більше підтримки отримує думка про розробку ядерної зброї. За інформацією видання The Telegraph, на початку лютого керівництво Корпусу вартових ісламської революції – воєнізованого формування, яке забезпечує охорону правлячого режиму – звернулося до верховного лідера Ірану Алі Хаменеї з проханням скасувати релігійну заборону (фетву) на створення ядерної зброї. Наразі невідомо, чи ухвалено остаточне рішення.
Чи буде Іран атакувати
Іран має можливості атакувати американські військові бази, що розташовані по всьому Близькому Сходу. Однак протягом останніх років він це робив вкрай неохоче, переважно під тиском громадської думки всередині Ірану і у відповідь на публічні "ляпаси" з боку Ізраїлю та США. І навіть у таких випадках Іран через треті сторони попереджав про удари, а США та Ізраїль мали час підготуватися, вивести персонал з об'єктів і зменшити для себе наслідки ударів, а також не завдавати нових ударів у відповідь.
Разом з тим, іранське керівництво могло показати своєму населенню "відплату". За таким сценарієм зокрема відбувалися удари 2020 року по базах США в Іраку після вбивства іранського генерала Касема Сулеймані, а в 2024 році – по Ізраїлю після атаки на іранські дипустанови в Сирії та вбивство лідера ХАМАС в Тегерані.
Наразі, крім заяв Трампа, немає достатніх приводів для ударів по американських об'єктах. Також важливо хто саме повідомив про готовність до удару. Видання The Tehran Times вважається пов’язаним із з консервативними колами в іранському істеблішменті. Тож подібні публікації слід розглядати в контексті непублічних сигналів Сполученим Штатам.
Водночас риторика іранського керівництва по відкритих каналах комунікації менш радикальна. Минулого тижня Трамп надіслав верховному лідеру Ірану аятоллі Алі Хаменеї лист із пропозицією переговорів щодо нової ядерної угоди, з двомісячним ультиматумом для досягнення угоди, повідомило CNN джерело, знайоме зі змістом листа. За словами джерела, емісар Трампа на Близькому Сході Стівен Віткофф передав листа президенту Об’єднаних Арабських Еміратів, а офіційний представник ОАЕ передав його іранцям.
Повідомлення містило "більше загрозливої позиції", але також пропонувало "деякі можливості" для Ірану, заявив у четвер міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі.
Очікувалося, що іранський лист-відповідь буде передано Трампу на вихідних, але невідомо, чи це відбулося. З іншого боку: президент Ірану Масуд Пезешкіан 29 березня заявив, що його країна наразі не братиме участі в прямих переговорах зі США, але підкреслив, що іранський лист-відповідь не виключає непрямих переговорів через оманських посередників.
Подальший розвиток цієї ситуації буде залежати, зокрема, від продуктивності таких переговорів. Дії та риторика Трампа щодо інших конфліктів – Росії та України, Ізраїлю та ХАМАС – свідчать, що він поки що прагне завершити вже наявні протистояння, а не створювати нові, навіть ціною тиску на союзників. Разом із тим, ще під час першого президентства Трамп довів, що за потреби може застосовувати і силу.
При написанні матеріалу використовувались публікації CNN, NBC, Axios, The Tehran Times, Reuters.