Співачка KRYLATA (Анастасія Завадська) вдруге бере участь у Нацвідборі. Дівчині 20 років, а свою кар'єру вона почала ще на шоу "Голос. Діти". Нині ж вона виступатиме з ліричною піснею, в яку закладала чимало прихованих сенсів.
В інтерв'ю РБК-Україна (проект Styler) KRYLATA розповіла, чи боїться вона конкуренції, як їй допомогла Тіна Кароль та що може пригадати про участь в дитячому "Голосі", де її тренером був скандальний Потап.
– Які сенси ви закладали у свою пісню для Нацвідбору?
– Моя конкурсна пісня називається "Stay True", що означає "залишайся вірним". Я це трактувала як "залишайся вірним у своєму шляху, залишайся собою, не втрачай себе". Це може стосуватися абсолютно різних тем. Вона для людей, які відчувають себе самотніми, розгублені через війну, втратили дім чи близьких людей, для тих, кого не сприймає суспільство. Загалом про нас, про наш народ.
Звісно, я розповідаю і співаю про те, що стосується не тільки війни в зовнішньому плані, а й війни всередині кожного з нас. Тому що нам доводиться долати дуже важкі та травматичні події. І важливо розуміти, що б ми не втрачали – ми не мусимо втратити себе, не мусимо втратити свою віру у світле майбутнє.
– Як з'явилася ваша пісня?
– Ця пісня написана спеціально для Євробачення. Писала я її вже тоді, коли подала заявку. І вже потім, коли потрапила в лонглист, ми змінювали аранжування. Коли ж я потрапила в шортлист – свої правки вносила Тіна Кароль, вони були на краще. Ось так ця пісня допрацьовувалась. Вона не мала свого фінального вигляду на момент початку подачі заявок. І мені подобається те, в якій формі вона зараз звучить.
Був варіант залишити акустичний варіант пісні. Але я розумію, що для Євробачення я б хотіла саме таку структуру, в якій вона зараз звучить.
– Ви кажете, що Тіна вносила правки. Як ви взагалі ставитеся до правок та того, що пісню доводиться змінювати?
– Ну звісно, це в будь-якому випадку має бути баланс. Коли я – автор, саунд-продюсер, і музичний продюсер проекту – як Тіна. Ми маємо бути в балансі та зберігати як і те, що подобається авторам, так і вносити якісь корективи від людини, яка вже не один рік в шоу-бізнесі, має дуже величезний багаж досвіду. Тіна взагалі зайшла одразу з позиції "я за тебе, я з тобою, я хочу, аби ця пісня звучала круто, аби вона була зрозумілою для слухачів". І це насправді дуже цінно, тому що працювати з артистом такого рівня – це дуже відповідально. І так само важливо прислухатися і до неї, і до себе.
– Ви вже вдруге на Нацвідборі, цього разу не так страшно чи все ще є хвилювання?
– В мене насправді завжди є хвилювання. І колись я знайшла цьому виправдання. Тому що це означає, що я жива людина, що я живу музикою, яку я презентую, яку я доношу слухачам. Завжди хвилююся перед будь-якими виступами. І перед Нацвідбором теж, бо хочеться все зробити на високому рівні, навіть не через конкуренцію, а в першу чергу для себе.
– Цього року Тіна вперше у ролі музичної продюсерки, а вам вже є з чим порівнювати, яку різницю у проведенні Нацвідборів вже могли помітити?
– Не можу сильно порівняти, тому що минулого року я дійшла лише до лонглисту, була тільки на прослуховуваннях і особливої комунікації чи співпраці з Дмитром Шуровим у нас не було. Я просто вдячна, що в цього року з нами Тіна, що в нас така команда, що зараз все відбувається так, як воно є.
Фіналістка Нацвідбору зізналася, що думає про Тіну Кароль (фото: instagram.com/krylata_ua)
– Чому для вас важливо отримати шанс представляти нас на Євробаченні?
– Євробачення дуже важливе для України. Зараз саме той час, коли треба говорити про війну дуже великій аудиторії та суспільству, яке пов'язане з Євробаченням: єврофанам, європейцям, які приходять дивитися вже на живі виступи.
А ще, це не моя першочергова ціль, але для мене це можливість показати, що мені 20 років, я працюю без продюсера, мені допомагає моя сім'я і друзі, це все моя команда. І я хочу показати людям, що все можливо. Окрім цього, важливу роль відіграє моя пісня, в якій закладено дуже близькі для кожного з нас сенси. Для мене важливо як і в межах України, так і на самому Євробаченні, якщо вдасться, зробити так, щоб мою музику почули.
– В коментарях часто виникають суперечки щодо того, що Україна нібито має виступати на Євробаченні не лише з треками про війну. Як ви ставитеся до таких закидів і яка пісня, на вашу думку, має представляти нашу країну – весела чи сумна?
– Думаю, що у всіх веселощах так само можна знайти приховані сенси. Є дуже багато пісень, які веселі саме в аспекті аранжування та звука, але насправді мають якийсь глибший сенс. Кожна пісня має право на існування: весела вона, чи сумна, швидка, лірична, акустична, драйвова, – байдуже. Адже головне – як артист позиціонує свій номер, що він закладає в пісню.
– А як ви взагалі реагуєте на коментарі, критику?
– Я читаю коментарі під моїми відео, під відеореакціями на інших пабліках і ютуб-каналах. Але в мене немає якогось ставлення, щоб мене вони якось або сильно пригнічували, або сильно вражали. Мені безумовно важливо, коли моя аудиторія, мої близькі люди, кажуть свою відверту та щиру думку. Звісно, хочеться читати та аналізувати, прислухатися, але важливо робити це все в балансі, аби не втратити себе і те, що я несу у своїй пісні.
Учасниця Нацвідбору пригадала роботу з Потапом (фото: instagram.com/krylata_ua)
– Кого можете назвати конкурентом на Нацвідборі, які пісні вам сподобалися найбільше?
– Дуже багато вирішить саме живе виконання пісні з номером, з усім візуалом. Зараз так вийшло, що ми всі відрізняємося або тематикою пісні, або жанром, або стилем виконанням, взагалі всім як особистості відрізняємося. Тому я не хочу порівнювати та казати: хто сильніший, хто слабший, хто красивіший. Думаю, що кожен може гарно, сильно, потужно зробити свій номер і так само представляти нашу країну.
– На таких конкурсах взагалі можлива дружба між учасниками чи все ж присутня жорстка конкуренція?
У кожного свої цілі, багато чого залежить від характеру. Я думаю, що в таких конкурсах можливо і важливо зберігати просто гарні відносини. Тому що ми тут заради однієї мети, заради того, щоб представляти Україну на Євробаченні та розказувати людям про наше сьогодення. Особисто я не відношусь до інших учасників, саме як до конкурентів, бо ми маємо бути об'єднані, тому що в нас одна місія.
– У минулому ви брали участь в проекті "Голос. Діти". Чи правда, що дитячі конкурси такі ж важкі, як і дорослі?
– Пам'ятаю, що до перехідного віку, дитиною, завжди легше було виступати, тому що дитяча психіка ще не усвідомлює всіх масштабів, не нав'язує якихось зайвих або конкретних відповідальностей. Тому коли я була маленькою, мені було набагато легше виступати, це було більше як розвага.
– Яким був Потап саме в ролі тренера?
– Мало хто знає, але наш сезон "Голосу. Діти", саме перші етапи, вони не були якимись плодовитими на праці, скажімо так. Я пам'ятаю, що в той час я виступала з дівчинкою, в нас взагалі не було багато репетицій з Потапом. Ми просто тренувались самі, приїжджали до Києва, проводили якусь репетицію з музикантами і все. Як такої тренерської любові – не бачила. Він виконував свою роботу, ми, як учасники, свою, а суперкомунікації або ж коннекту в нас не було.
– А зараз ви стежите за його кар'єрою та скандалами навколо нього?
– Ні. Звісно, що це крінж. Далі можете не питати.
– Якщо цього року фіналістом стане хтось інший, чи повернетеся ви на Нацвідбір ще раз?
– В мене виникало таке питання, але я не хочу собі на нього відповідати. Я хочу сприймати те, що відбувається зараз. От зараз я готуюсь до цього Нацвідбору. Я знаю точно, що я ні на кого не буду ображатися в разі непроходження далі. Не буде образ на конкурс, на продюсерів і так далі. Якщо, наприклад, в наступному році чи за п'ять років я відчую, що хочу написати таку пісню, з якою можна представити країну, то проаналізую цьогорічний відбір і, звісно, подам заявку. Поки що, після цього Нацвідбору, я планую далі, як і раніше, випускати свої пісні. Можливо, це навіть буде альбом.
– Ви сказали, що у вас немає продюсерів. А чи були вже пропозиції доєднатися до якогось лейбла або працювати на умовах дистрибуції?
– Я випускаю пісні через лейбл і маю свого дистриб'ютора, ця людина допомагає мені в деяких запитаннях по авторських правах і так далі. Були пропозиції від менеджерів, продюсерів, від інших лейблів. Але поки що я хочу залишатися без якихось контрактів, рамок і так далі. Я вірю в те, що якщо прикладати багато зусиль, то можна досягнути своїх цілей, принаймні поки що, без усіх цих контрактів.
– На початку повномасштабної війни ви виїжджали за кордон зі своїми братом та сестрою. Як ви там жили та чому повернулися назад?
– Ми поїхали в Чехію. Я була з сестрою і з молодшим братом, ми жили в різних сім'ях, які дуже класно й тепло нас приймали. Я навіть навчалась якийсь час в консерваторії на спеціальності “Академічний вокал”, це був мій перший такий досвід. Всі чехи відносились до нас з повагою, зі співчуттям. Допомагали та підтримували нас, влаштовували свята, якісь подорожі, прогулянки.
Насправді батьки просто захотіли, щоб ми були в безпеці. І ми поїхали втрьох (я, сестра та брат) ось так за кордон. Тоді це було дуже важко, я не розуміла взагалі, навіщо ми кудись їдемо, навіщо пристосовуватись до якогось іншого суспільства, на що ми маємо чекати. І десь за 4 місяці ми повернулися. Я сказала, що буду в Україні. І що мені неважливо, що буде в Києві відбуватись. Просто хотіла бути там, де я народилась. Повернулась і більше не виїжджала.
KRYLATA висловилася про конкуренцію на Нацвідборі (фото: instagram.com/krylata_ua)
– Поговоримо про особисте. Ваше серце вільне?
– Ні, моє серце зайняте. В мене є хлопець, який мені допомагає в музиці, та й в принципі підтримує мене. Стосунки почались не так давно, але ми декілька років тому познайомилися. Він один з перших, хто взагалі почув мої “демки”, перші чернетки моїх авторських пісень, і повірив в них.
– З ким з артистів ви б хотіли записати нові спільні треки, або з ким вже плануєте?
– Я пропонувала, після шоу "Неймовірні дуети", записати фіт з Монатіком або з Меловіном. Поки не дійшли до цього, але також була ідея зробити фіт з Дантесом. Ми говорили про це. Не знаю, як далі піде, тому що зараз такий час, що в усіх багато справ і планів, все швидко змінюється. Тому поки що випускаю пісні сама, якщо в майбутньому випаде якась така нагода чи напишеться якась пісня, то я позитивно до цього ставлюсь. Це класно, коли дві абсолютно різні людини з абсолютно різними музичними бібліотеками разом створюють щось нове, де поєднують жанри або створюють взагалі абсолютно щось інше.
– Якщо не музика, то що? Чим би ви ще займалися?
– Насправді коли вигораєш, то різні питання лізуть в голову, але я розумію, що музика – це те, про що можна не боятися сказати, що назавжди, в будь-яких її аспектах. Вона безмежна для вивчення, для пошуку чогось нового. Мені ще взагалі дуже багато попереду треба вивчати, пізнавати. Тому 100%, що моє життя – це музика. Але окрім музики я люблю, наприклад, танці, тривалий час займалась бальними та сучасними. А ще подорожі, колись ще давно займалась тенісом. Я люблю ці всі активності, дайте тільки більше годин в добі.
– Ви кажете про вигорання. Як ви долаєте такі стани і що змушує вас зараз думати про стан втоми й зневіри?
– Я не скажу, що саме зараз це відчуваю. Просто був такий в мене період, близько року тому. Це той момент, коли я вкладаю себе у всі-всі-всі процеси. Мені хочеться бути залученою всюди, я відповідаю за всі процеси, які відбуваються в моїй творчості. Це і концерти, і шоу, і випуск пісень, і робота паралельно, і навчання. І потім я розбирала питання, як балансувати в цьому всьому і не прагнути бути ідеальною всюди. І це питання вирішується за допомогою інших людей, їхньої підтримки, делегування якихось справ. Я кажу чесно, я досі цьому вчуся, але поки що так.
Також читайте інтерв'ю "ДК Енергетик" про бронювання артистів-чоловіків, зрадників та очікування від Нацвідбору.